За даними науковців спілкування є як передумовою, так і індикатором адаптації студентів до навчання, а також засобом емоційної регуляції під час впливу стресових факторів. Зокрема, дослідження свідчать про зниження тривалості спілкування на фоні підвищення рівня тривожності і проявів депресивних ознак внаслідок обмежувальних заходів під час пандемії COVID-19.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну призвело до кардинальних змін у життєдіяльності населення України, в тому числі студентів, значна частина яких вимушено покинули свої домівки, переїхали на нове місце проживання і продовжували процес навчання дистанційно, що впливає на процес особистісних відносин. Враховуючи важливість спілкування для підвищення якості життя студентів, науковці лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення ДУ «Інститут громадського здоровʼя ім. О. М. Марзєєва НАМН України» провели дослідження особливостей спілкування студентів з урахуванням формату навчання та особливостей міграції під час війни, та впливу спілкування на ментальне здоров’я.
В результаті було встановлено, що щодня при особистих зустрічах з іншими спілкувались лише дві третини студентів (66,9 %). Більше половини студентів мають труднощі у спілкуванні з однолітками. Водночас понад 70 % студентів відмітили, що регулярне спілкування ефективно знижує у них рівень стресу. Наше дослідження показало, що студенти, які щоденно спілкуються при особистих зустрічах, мають у 2,6 разів нижчі шанси розвитку депресивних проявів у порівнянні зі студентами, які не спілкуються щодня, та у 2,2 рази –тривожних проявів. Водночас зауважимо, що онлайн-спілкування не мало такого впливу. В українських студентів, які навчаються дистанційно та/або живуть за кордоном встановлений вищий ризик розвитку проблем із ментальним здоров’ям через брак особистого спілкування.
Отже, необхідно впроваджувати у студентському середовищі профілактичні здоров’язберігаючі інтервенції у напрямку підвищення комунікації, особливо залучати виявлену групу ризику (студенти, які навчаються дистанційно) до активного спілкування.
Більш детальна інформація про це дослідження за посиланням:
https://doi.org/10.30888/2663-5712.2024-24-00-078
Джерело інформації: ДУ «Інститут громадського здоровʼя ім. О. М. Марзєєва НАМН України»
