Група дослідників ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України отримала грант на дослідження офтальмологічних біологічних маркерів та розробкуоб’єктивного методу ранньої діагностики небезпечних стрес-асоційованих психологічних змін у стані людини. Це стосується учасників будь-яких кризових ситуацій незалежно від джерела стресу (маються на увазі як глобальні стреси – війни, воєнні конфлікти, техногенні або природні катастрофи, пандемії тощо, так і локальні – ДТП, терористичні акти, домашнє насильство і т.п.)
Актуальність проблеми сьогодні в нашій країні важко переоцінити. Пандемія, економічна нестабільність і невпевненість у майбутньому вже не один рік поспіль впливають на психоемоційне здоров’я українців. Що стосується негативного впливу подій російсько-української війни, то за попередніми прогнозами Міністерства охорони здоров’я України – психологічної підтримки після закінчення війни потребуватимуть понад 15 млн українців. До найуразливішої категорії відносяться безпосередні учасники бойових дій. Синдром війн – основний наслідок впливу нищівних факторів в сучасних війнах. Це обумовлено тим, що кількість потерпілих, які уражені, наприклад, синдромами війн, складає від 35% до 70% всіх учасників воєнних дій, незалежно від того, перебували вони в зоні бойових дій чи ні. А посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), практично невід’ємна складова синдрому війн, виникає, в деяких випадках у до 90% учасників.
Навіть, якщо людина не знаходиться безпосередньо в місці, де відбуваються кризові події, в умовах інформаційного суспільства вона постійно піддається негативному інформаційному впливу. Інформація про «прильоти», руйнування, постраждалих та загиблих, співпереживання та/або перенесення наслідків цих подій на себе також можуть призводити до стрес-асоційованих розладів з можливими подальшими проявами агресії або розчарування в усьому, апатії і депресії та інших негативних наслідків таких як: підвищена втомлюваність, важкість концентрації уваги, когнітивні дисфункції та мінливість настрою, порушення сну, дратівливість, настороженість, тощо. Причому, враховуючи особливості відстроченої реакції на стрес, пережиті травматичні події негативно впливатимуть на психіку тривалий період і після закінчення війни.
Фахівцями Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова НАМН України вже було проведено низку пілотних досліджень в рамках яких було відпрацьовано засоби та методику досліджень для здійснення апаратно-інструментального виявлення ознак стрес-асоційованих розладів на основі офтальмологічних маркерів (аналізу даних руху очей та змін параметрів зіниці). Подальші дослідження у поєднанні зі створенням зрозумілого і простого у використанні ПЗ для оперативної обробки отриманих даних мають стати основою методу, здатного забезпечити об’єктивність досліджень, можливість виявлення загрози розвитку стрес-асоційованих розладів при наявності симптомів недостатніх для клінічного діагнозу. А невеликий час потрібний на дослідження і обробку даних зробить його придатним для використання в масових діагностичних заходах (скринінгу).
Джерело інформації: ДУ « Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»
