Високоповажні пані і панове!
В останні дні в період дійсно загострення ситуації з COVID-19 в мас-медіа з’явились звинувачення в першу чергу від КМДА в тому, що заклади Національної академії медичних наук України відмовляються приймати пацієнтів. Я хочу розказати правду. Ні один із закладів, і взагалі Академія, не відмовляється надавати допомогу хворим з COVID. Із самого початку пандемії ми заявили про готовність надавати допомогу нашим пацієнтам, в першу чергу жителям міста Києва, так як в свій час, коли розпочалася війна на Сході України, ми відкрили 550 ліжок для поранених і надали допомогу більше 16 тисячам пораненим бійцям, з них 3,5 тисячам виконали найскладніші оперативні втручання. У нас не було ніяких проблем. Ми допомогли Україні і Міністерству оборони України.
В даному варіанті виникла ситуація з COVID-19. Ми, державні установи, які отримують фінансування від Міністерства фінансів України по розпорядженню Кабінету Міністрів України. Оплата за хворих на COVID іде через НСЗУ, тобто кошти для наших закладів закриті. Для того щоб отримувати та, відповідно, для того щоб лікувати хворих з COVID, люди повинні бути готові працювати. Вони повинні мати захисні костюми, медикаменти, в першу чергу ті медичні працівники, які зараз йдуть на війну з COVID, а вони сьогодні на передовій лінії і найбільше страждають. До речі, я хочу сказати, щоб ви знали, що в Україні найбільша кількість захворівших медиків, які працюють з COVID, вони повинні мати відповідно і захист і достойну заробітну плату, тому коли стало питання про те, що їм треба платити 300%, коштів у НАМН України для цього не існує.
Національна академія, щоб просто ви зрозуміли, має 36 інститутів по всій Україні. Найбільша частина знаходиться в місті Києві – 22 інститути. 2 заклади, із них – це реально ті, які могли би підключитися, із цих клінічних 16-ти установ, які могли б надавати допомогу, але це вузькопрофільні заклади, які лікують певний вид патологій, скажімо ЛОР-патологія, нейрохірургія, серцево-судинна патологія, урологія, офтальмологія, тобто, вузькопрофільний заклад. Це не є лікарня загального профілю, де є терапевт, хірург, анестезіолог та інші служби, які потрібні для того, щоб лікувати інфекційних хворих. Тому вони не є пристосованими для того, щоб надавати допомогу хворим з важкою інфекційною хворобою, якою на сьогоднішній день є COVID-19. І це спеціалізація, коли лікар в день робить дві три операції, дає можливість отримувати надзвичайно класний результат, виліковувати пацієнтів. Це добре для специфіки, для тих вузькопрофільних хворих, але для хворих загального профілю це не є дуже добре.
Все рівно, як тільки з’явилась дана ситуація з COVID-19, ми звернулись до Кабінету Міністрів України, до Міністерства охорони здоров’я, до всіх структур з тим, щоби нам надали дозвіл приймати і лікувати таких хворих. Чому? Тому, що коли швидкою допомогою привозять пацієнта з інсультом або з інфарктом, ніхто не гарантує, що цей пацієнт ще не може мати COVID-19. Так і виявилось. За минулий рік в Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска привезли величезну кількість хворих з інфарктом міокарду, яким була надана допомога, із них 100 пацієнтів виявились з COVID-19, тобто із коморбідною патологією.
Із самого початку ми вже працюємо з цими пацієнтами, не отримуючи ніякої оплати медсестрам і санітаркам, які надають допомогу. Лікарі в цьому плані менше звертаються, а медсестри та санітарки звертаються і кажуть: «Чому в інших закладах отримують 300%, а ми нічого не отримуємо?». Тому ми виступили з цим, і місто тоді звернулося: «Допомагайте нам». Ми відповіли, що якщо нам дають дозвіл працювати з ковідними хворими, ми готові допомагати. Але, після того як ми дали розрахунки, Кабінет Міністрів України заявив: заклади Національної академії ідуть у другу чергу на надання допомоги, коли наступить такий період. Ми домовилися із містом, з Валентиною Григорівною Гінзбург, про те, що для того, щоб ми могли допомогти місту, звільнити ліжка для того, щоб вони могли надавати своїм хворим допомогу, ми погодилися взяти на себе планових. За минулий рік 37,5 тисяч хворих киян по профілю урологія, нейрохірургія, ЛОР-патологія лікувалися в наших закладах. Майже 40 тисяч! Крім того, Київ звернувся – забрати частину хворих ургентних на себе. Ми забрали на себе частину ургентних хворих, це склало майже 6 тисяч хворих.
Крім міста Києва ми надали 15,5 тисяч хворим Київської області і більше 3 тисяч – це ургентна патологія. Невже це не допомога? Це серйозна допомога. Але паралельно ми говоримо місту Києву: для того, щоб ви мали резервні ліжка, будь ласка, перепрофілюйте, передайте на наші заклади ті спеціалізовані відділення, які є. Наприклад, є нейрохірургічне відділення Олександрівської лікарні, в першій лікарні, дитяче нейрохірургічне відділення. Інститут нейрохірургії відповідно забирає на себе цих пацієнтів, а десь близько 100 ліжок звільнюється для міста Києва. 70 ліжок ендокринологічних є на Подолі, в Центрі ендокринології, ми готові забрати цих 70 ліжок в Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, а відповідно ці ліжка передаються в резерв міста Києва. Але, місто Київ наполягає на тому, щоб цих пацієнтів направляли в академічні заклади, в непрофільні заклади які є, а для того щоб працювали ці непрофільні заклади, потрібно отримати дозвіл Кабінету Міністрів України на надання допомоги для відповідного фінансування, щоби ми могли купити кисневі концентратори, захисні костюми, медикаменти.
Тільки в суботу, минулу суботу, було рішення про те, що наші заклади мають право працювати з ковідними хворими. Потрібно віддати належне Кабінету Міністрів України, дуже швидко було вирішено питання про те, щоб 55 мільйонів 400 тисяч грн. направити в заклади НАМН України, для того, щоб купити все те, що я сказав перед цим. Поки що ці гроші до нас не поступили. Вони мають пройти через бюджетний комітет Верховної Ради України, через Міністерство фінансів України, потім через певні бюрократичні процедури вони попадуть до нас. Якщо вони попадають до нас, то ми заявили: ми готові надати місту 500 ліжок. В наших закладах, в першу чергу з коморбідною патологією, тобто «інфаркт-COVID», «інсульт-COVID», «цукровий діабет-COVID», онкологія, радіаційні ураження, гематологія та COVID, тобто всі наші заклади, на сьогоднішній день готові приймати, ми розподілили по кількості, тобто це вже є визначеним. Але, не чекаючи того, коли нам поступлять кошти, знаючи наскільки складно місту Києву, ми вже приймаємо пацієнтів у двох профільних відділеннях. Це відділення Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського і 60 ліжок відділення Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського. Я просто дивуюся, коли Академію звинувачують в тому, що ми не приймаємо пацієнтів!
По тим даним, які я на сьогодні маю, ми госпіталізували до Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського 58 пацієнтів з COVID, на 30 ліжках в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського – 21 пацієнт, зараз ми ще їм добавили кисневі концентратори, є ще 9 місць, з них 6 забезпечені кисневою підтримкою, на які можна госпіталізувати.
Крім того, в Інституті кардіології імені академіка М.Д. Стражеска наразі 10 пацієнтів з COVID і інфарктом. 6 пацієнтів з судинною нейрохірургічною патологією знаходяться в Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії. Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О.Шалімова на сьогоднішній день має 10 пацієнтів. Тобто, на сьогоднішній день, в закладах Академії – 105 ліжок. Я ще раз кажу: в резерві другої лінії зараз стоять інші інститути, це 440 ліжок, якщо їх зараз вдасться забезпечити необхідними медикаментами, захисним одягом, зарплатою для медпрацівників.
Якщо мене зараз звинувачують: чому я не беру зараз таких пацієнтів, то я прямо відповім: «Я не хочу робити могильники із наших Інститутів. Я не хочу, щоб співробітники, які працювали 10-літтями в наших Інститутах, розбіглися, не маючи гідної зарплати, не маючи відповідного захисту. Як тільки все це буде, люди почнуть працювати».
Тому, мені здається, що на даному етапі, коли країна знаходиться в великій небезпеці, з однієї сторони йде війна на Сході України, з другої сторони, напевно ще страшніша війна йде в самій Україні, в боротьбі з COVID-19. Ми, замість того, щоби звинувачувати один одного, повинні об’єднатися, повинні просто зрозуміти ситуацію яка є.
Я розумію ситуацію міста Києва. Я прошу зрозуміти і ситуацію Академії, яка готова, і дасть ті ліжка, але враховуючи ті нюанси, щоб не вийшло так, що пацієнтів, де немає кисневої підтримки, немає захисту для медпрацівників, де немає медикаментів, привезуть, а вони почнуть помирати. Ми до цього боролися за кожне людське життя. В наших Інститутах смертність після найважчих операцій рівняється 1-2%, а то й і не досягає 1%. І зробити могильник – це абсолютно неправильно. Я повинен відповідати перед своїми людьми, перед академічними закладами, перед своєю совістю і перед Богом.
