З наростанням сонячної активності у весняно-літні сезони загострюються деякі хвороби шкіри. Серед них – демодекоз. Дрібні кліщі — демодециди, які у незначній кількості живуть у шкірі багатьох людей, за певних умов можуть значно збільшувати свою популяцію й дошкуляти своєю агресією.
Про методи лікування й профілактики демодекозу розповідає завідувач кафедри дерматології та венерології НМУ імені О.О.Богомольця, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Віктор СТЕПАНЕНКО.
Що провокує паразитів
Що сприяє розвитку демодекозу?
— Демодекоз спричиняють кліщі-демодециди (вугрова залозниця та жирова залозниця), які живуть у шкірі значної кількості практично здорових людей — у волосяних фолікулах та сальних залозах, переважно обличчя, а також вушних раковин, слухового проходу, повік, у ділянках грудей і плечей — тобто на анатомічних зонах із підвищеною кількістю салових залоз. До певного часу вони не викликають проблем і лише за певних умов виявляють свої патогенні властивості.
Враховуючи встановлений факт носійства кліщів – демодецид у частини людей (без наявності запального процесу) низка дослідників-акарологів називають цих кліщів нейтральними симбіотами і сапрофагами. Водночас переважна більшість акарологів вважють їх антагоністичними симбіотами – паразитами. За сприятливих для активації і розмноження кліщів-демодецид умов, виникає запалення шкіри. На сучасному етапі демодекоз розглядається як факторіальне захворювання, у розвитку якого крім інвазії і сенсибілізації кліщами – демодецидами важливу роль відіграють ендогенні та екзогенні чинники. До факторів, які сприяють розвитку хвороби, належать:
- шлунково-кишкові розлади
- деякі порушення ендокринної системи
- психо-вегетативні порушення
- хронічні інфекції
- довготривала сонячна інсоляція
- аліментарні фактори (тривале надмірне вживання гострої їжі, прянощів)
- робота в умовах різкої зміни температур.
Кому найбільше загрожує ця недуга?
— Доведено, що найчастіше на демодекоз хворіє молодь або люди середнього віку, особливо за наявності жирної себореї. Тому потрібно слідкувати за станом шкіри і свого здоров’я, лікувати супутні захворювання.
Обговорюється також питання про важливу роль кліщів-демодецид у розвитку низки інших дерматозів з переважною локалізацією ураження на шкірі обличчя, зокрема, розацеа і дерматиту періорального. Вказується, що клінічні характеристики цих дерматозів залежать не від щільності заселення шкіри кліщами-демодецидами, а від індивідуальної запальної реакції у відповідь на присутність цих паразитів.
Заслуговують на увагу і результати деяких досліджень, які виявили значну кількість кліщів-демодецид у пацієнтів з різними формами вугрової хвороби, а також у тих, хто страждав на деякі захворювання очей, зокрема, блефарит, коньюктивіт, епісклерит. Це обумовлюється тим, що кліщі-демодециди можуть переносити на собі патогенні мікроорганізми і віруси та сприяти їхній інвазії з подальшим розвитком алергічних реакцій, зокрема, бактеріальної сенсибілізації.
Чи можна «підхопити» демодекоз від людини, яка вже має яскраві прояви цієї хвороби, наприклад, користуючись спільними рушниками, іншими предметами побуту?
— Попри те, що кліщі-демодециди вважаються умовно патогенними паразитами і розвиток клінічних проявів захворювання залежить від індивідуального стану організму та фізіологічних особливостей шкіри кожної людини, безперечно, потрібно дотримуватися правил гігієни.
Як розпізнати агресора?
Які клінічні прояви свідчать про те, що «мирні» залозниці пішли в атаку і спричинили хворобу?
— Симптоми демодекозу помітні переважно на шкірі обличчя (на щоках, чолі, підборідді), де виникають еритематозні плями, вогнищева або дифузна інфільтрація, лущення, рожеві або червоні фолікулярні папули. Також людина відчуває в цих місцях свербіж (він може бути як незначним, так і нестерпним), печіння, «стягування» шкіри, зменшення її еластичності. Дехто скаржиться на те, що відчуває «угвинчування» чогось у шкіру або повзання «мурашок».
Однак «географія» ураження кліщами-демодецидами може бути значно ширшою. Зокрема, доведена патогенність цих паразитів для наближених до ока тканин (повіки, вії), тож запропоновано новий нозологічний термін «демодекоз очей».
Залежно від поширення запального процесу виділяють наступні форми демодекозу:
- обмежена –з локалізацією висипки переважно у складках шкіри обличчя та біля куточків очей
- дифузна, при якій уражується вся шкіра обличчя
- поширена — коли запальний процес виходить за межі обличчя.
Демодекоз змінює маски
Чи легко розпізнати це захворювання?
— Сучасна класифікація демодекозу розрізняє кілька його форм:
- еритематозну-скваматозну, коли в зонах ураження шкіра лущиться та червоніє. Ця форма захворювання зазвичай проявляється навесні або влітку і триває до 2-х місяців. Після цього ознаки хвороби зменшуються чи поступово зникають. З настанням нового «сприятливого сезону» виникає рецидив.
- папульозну. Це – найпоширеніша форма демодекозу, коли окрім обличчя можуть уражатися вушні раковини, шия, спина, живіт. Для неї притаманна висипка у вигляді папул, на поверхні деяких з них можуть з’являтися лусочки.
- пустульозну. Клінічна картина нагадує фолікуліт, акне, але домінує пустульозна висипка.
- розацеаподібну. Її прояви нагадують справжню розацеа: виникає стійка еритема на обличчі, переважно в ділянці носа, а також відчуття періодичного припливу крові до обличчя.
- комбіновану. У таких випадках з’являються елементи висипки, притаманні для всіх інших форм демодекозу.
- малосимптомну. Для неї притаманна наявність ериматозних плям, дрібнофулікулярного лущення, поодиноких дрібних папул.
Тому так важливо диференціювати демодекоз із розацеа, акне, себорейним дерматитом, періоральним дерматитом, бактеріальним фолікулітом.
Діагностика демодекозу — специфічна
Які методи діагностики демодекозу найдостовірніші?
— Для виявлення кліщів-демодецид проводять мікроскопію патологічного матеріалу з вогнищ ураження. Існують окремі особливості методики взяття такого матеріалу, залежно від клінічних форм демодекозу. Зокрема, для виявлення демодекозу очей на дослідження беруть вміст волосяних фолікулів вій або зішкребків із країв повік.
Але яке саме діагностичне дослідження слід провести, вирішує лікар-дерматолог, який орієнтується на скарги пацієнта та клінічні прояви хвороби.
Ліки проти демодекозу
Якими засобами можна вплинути на кліщів -демодецид?
