Функціональна диспепсія у дітей. Фактори ризику, механізми розвитку та способи лікуваня

15002

Функціональна диспепсія (ФД) є однією з найпоширеніших форм функціональних гастроінтестинальних розладів дитячого віку. Згідно з Римськими критеріями-IV функціональна диспепсія характеризується сукупністю персистирующих і рецидивуючих симптомів, таких як почуття постпрандіального переповнення шлунку, відчуття швидкого насичення, біль або печіння в епігастральній ділянці, пов’язаних з прийомом їжі, що виникають щотижня протягом, як мінімум, 2 місяців. Поширеність ФД серед дітей шкільного віку становить близько 10%.

Фактори ризику

Розвитку захворювання сприяють різноманітні чинники, серед яких провідне значення мають особливості дієти, що впливають на стан мікробіому (смажені, жирні, пряні продукти), прийом нестероїдних протизапальних засобів, тривожність, порушення сну, депресія, інфікування бактеріями Helicobacter pylori, приналежність до жіночої статі, тютюнопаління, попередні епізоди гострого гастроентериту, викликаного Salmonella, Escherichia coli O157, Campylobacter jejuni, Giardia lamblia, Norovirus.

Механізми розвитку

Ключовими компонентами патогенезу ФД вважають:

1) генетичну схильність;

2) вісцеральну гіперчутливість;

3) порушення моторики шлунку;

4) хронічний стрес;

5) низькорівневе запалення слизової оболонки шлунку.

Показання к проведенню фіброезофагогастродуоденоскопії у дітей

1) наявність виразкової хвороби у родичів;

2) інфікування Helicobacter pylori;

3) персистенція симптомів протягом 6 місяців і більше у дітей старше десятирічного віку;

4) а також в тих випадках, коли вираженість симптомів призводить до порушення звичного способу життя і сну

ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» обладнаний сучасною відеоендоскопічною апаратурою та ендоскопами малого діаметру, які дозволяють провести дітям складні діагностичні процедури з мінімальним психологічним навантаженням. Фахівці інституту мають можливість забезпечити анестезіологічний супровід діагностичних процедур згідно світових педіатричних стандартів, що дозволяє провести ендоскопічне дослідження шлунку та  дванадцятипалої кишки без неприємних вражень та відчуттів.

Лікування

Дітям з ФД рекомендується частий прийом невеликих порцій їжі, зниження споживання жирів, виключення жирної, смаженої їжі і газованих напоїв. Препаратами першої лінії терапії хворих на ФД є інгібітори протонової помпи. Основними засобами, що використовуються для корекції вісцеральної гіперчутливості, є антидепресанти. Медикаментозна терапія порушень моторики шлунку при ФД спрямована на корекцію антродуоденальної кооперації і швидкості випорожнення шлунку, а також на нормалізацію шлункової акомодації. Визначення оптимальної комбінації компонентів терапії в кожному конкретному випадку є прерогативою кваліфікованого спеціаліста.

Інформація надана ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України».