Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти

1140

Резюме. Однойменна всеукраїнська міжвідомча науково-практична конференція, організована Національною академією наук України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством оборони України, відбулася 14-15 червня 2016 р. у Києві на базі Національн
14–15 червня 2016 р. у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») Міністерства оборони (МО) України відбулася Всеукраїнська міжвідомча науково-практична конференція «Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти», організаторами якої виступили Національна академія медичних наук (НАМН) України, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України та МО України.

З початком бойових дій на Сході України постала нагальна проблема медичного забезпечення Збройних сил. Терміново вжиті державою заходи, висока активність волонтерських та громадських організацій дозволили певною мірою організувати медичне забезпечення сил АТО і цивільного населення Донецької та Луганської областей. Натомість, залишається чимало проблем, розв’язання яких не завжди знаходиться у межах самостійних можливостей окремих міністерств і відомств, — тут і стає у нагоді міжвідомча та мультидисциплінарна співпраця. У виступах численних доповідачів відобразилися основні вектори, за якими потребує удосконалення надання медичної допомоги в зоні АТО, зокрема:

  • нормативно-правова база взаємодії державної та відомчих систем охорони здоров’я;
  • формування наукової та інформаційно-аналітичної складової для оцінки ситуації та прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
  • застосування сучасних організаційних та лікувально-діагностичних технологій на етапах лікувально-евакуаційного забезпечення населення і військово­службовців;
  • система медико-психологічної реабілітації демобілізованих учасників АТО;
  • проблема небойових втрат особового складу;
  • санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуація на Сході України.

Захід, організований НАМН України, об’єднав не лише науковців у галузі медицини, але й військових медиків силових відомств (МО, Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, Служби безпеки України (МВС), Державної прикордонної служби (ДПС) України, Національної гвардії (НГ) України тощо), представників Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Генеральної прокуратури України, інших центральних органів державної влади, представників громадських та волонтерських організацій, незалежних експертів тощо. Вперше за 2 роки від початку бойових дій на Сході України військові та цивільні медики, науковці, політики і волонтери об’єдналися з єдиною метою — поділитися досвідом надання медичної допомоги, узгодження дій між відомствами та закладами різного підпорядкування, аби разом досягти позитивних зрушень у медичному забезпеченні всіх, хто постраждав у ході АТО, об’єктивно оцінити стан проблем медичного забезпечення населення Донецької і Луганської областей, а також обґрунтувати шляхи їх вирішення.

Перед відкриттям конференції плідної роботи її учасникам побажали представники різних гілок державної влади.

          

Ольга Богомолець                                  Оксана Корчинська

Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’ я, професор, подякувала організаторам — насамперед керівництву МО України та НАМН України — за організацію цього важливого заходу. «Вже третій рік в Україні триває війна, на якій ми втратили тисячі людських життів, у тому числі 50 медичних працівників. (Хвилина мовчання). У кожної війни є два боки. Один — героїзм захисників кордонів власної держави, інший бік — намагання зберегти життя кожного солдата чи офіцера, кожного медичного працівника, який готовий ризикувати власним життям заради захисту своєї Батьківщини. Тож саме військова медицина та цивільна медицина — спільними зусиллями та єдиним ешелоном — є тим підрозділом державної політики, що один-єдиний несе відповідальність за збереження військового потенціалу нашої держави. Без потужної військової медицини, дієвої системи реабілітації, ефективної системи підготовки військових медиків, належної системи парамедицини — не буде потужної держави. Ще 2,5 року тому військова медицина, як і військова галузь загалом, перебували у статусі другорядних додатків до державної політики. Окремі політики і навіть міністри оборони не вважали за потрібне розвивати військові шпиталі. Було знищено військовий вишкіл у медичних вищих навчальних закладах. Врешті, політика держави, яка не прагнула захищати свої інтереси і навіть власну безпеку, спричинили повну неготовність України до військових дій. Тож сьогодні кожен із нас має зробити важливі висновки: що в першу чергу має бути зроблено на законодавчому рівні, на рівні постанов Кабінету Міністрів України — створення методологічної навчальної бази (зокрема видання підручників та атласів для військових лікарів) тощо. Ми маємо сьогодні зробити все для того, щоб наші діти, онуки, правнуки ніколи не зіткнулися с проблемами слабкої держави, яка неспроможна себе захистити: адже саме така держава притягує до себе зазіхання тих, кому кортить накласти лапу на її територію», — наголосила парламентар.

Забігаючи наперед, слід додати, що пізніше в рамках пленарного засідання конференції прозвучав виступ ще одного представника законодавчої гілки влади — Оксани Корчинської, народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, яка доповіла про результати роботи Військово-цивільного координаційного штабу медичної допомоги (ВЦКШМД), утвореного з метою координації дій, спрямованих на забезпечення надання медичної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і цивільному населенню під час проведення АТО, а також обґрунтувала необхідність організації таких штабів в областях. У цьому контексті серед шляхів вирішення проблемних питань та викликів сьогодення пропонуються такі:

підготувати проект наказу про створення Військово-цивільного координаційного штабу медичного захисту та реабілітації (ВЦКШМЗР), переглянувши Положення про ВЦКШМД та розробивши Регламент діяльності ВЦКШМЗР;
наказом передбачити, що ВЦКШМЗР очолює начальник штабу, який здійснює цю роботу на постійній основі та наділений прямими повноваженнями щодо приведення до готовності та застосування сил та засобів медичного захисту;
розглянути питання щодо доцільності створення регіональних відділень ВЦКШМЗР при Військово-медичному клінічному центрі (ВМКЦ) Західного регіону (м. Львів), ВМКЦ Південного регіону (м. Одеса), ВМКЦ Північного регіону (м. Харків) та Східному регіоні на базі військового госпіталю м. Дніпра;
начальнику штабу розробити та затвердити в Службі безпеки України, МВС України, Антитерористичному центрі плани управління силами та засобами медичного захисту при загрозі та здійсненні терористичних актів, масових порушеннях громадського порядку;
передбачити управлінські та конт­рольні функції штабу в межах компетенції;
покласти на ВЦКШМЗР функції координуючого органу з питань реабілітації учасників АТО з контрольними повноваженнями (потребує узгодження з Кабінетом Міністрів України).

             
Ігор Лурін                                             Віктор Шафранський                         Віталій Цимбалюк

Ігор Лурін, заступник керівника Головного департаменту з питань гуманітарної політики — керівник департаменту з питань охорони здоров’я та соціальної політики Адміністрації Президента України, професор, генерал-майор медичної служби, зачитав офіційне звернення Президента України Петра Порошенка до учасників заходу (а під час першого пленарного засідання виступив з доповіддю, в якій ґрунтовно проаналізував положення Стратегічного оборонного бюлетеня України у контексті військової медицини). «Працюючи в районі бойових дій на Сході України, медичні працівники перебирають на себе важкий тягар людських втрат та горя, до останнього борючись за життя наших воїнів та мирних жителів. Завдяки високому патріотизму волонтерів, професійній майстерності медиків підвищено рівень медичного забезпечення військ, проведена модернізація його матеріально-технічної бази. Переконаний, що плідна робота, ґрунтовні дискусії та прийняття учасниками конференції консолідованих професійних рішень сприятимуть поліпшенню медичного захисту всіх, хто на передовій збройного протистояння відстоює суверенітет і територіальну цілісність України. Бажаю вам успіхів на цьому шляху та найшвидшого наближення миру», — йдеться у зверненні Глави держави.

Віктор Шафранський, виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України, співголова оргкомітету конференції, у своєму виступі торкнувся нормативних, ресурсних та організаційних аспектів стану і проблем медичного забезпечення населення та сил АТО. Очільник профільного міністерства підкреслив важливість впровадження змін в існуючу систему охорони здоров’я та наголосив на необхідності ефективної координації дій медичних працівників різних систем підпорядкування в умовах військових реалій. На закінчення промови він скористався нагодою привітати присутніх з майбутнім Днем медичного працівника.

Відкриваючи роботу конференції, Віталій Цимбалюк, президент НАМН України, співголова оргкомітету конференції, охарактеризував її проведення як надзвичайно нагальний крок, а окремо наголосив на ролі академії у реалізації пріоритетних напрямів медичного забезпечення АТО, докладно відзвітував про роботу, проведену у цій царині. Зокрема (станом на сьогодні):

  • загалом на сьогодні закладами НАМН України та окремими співробітниками на потреби армії перераховано коштів і передано ліків та майна на суму більше 2 млн грн.;
  • споряджено та передано до зони АТО 5 автомобілів швидкої медичної допомоги;
  • у закладах НАМН України лікувалися понад 64 869 хворих із Донецької та Луганської областей, із них 25 136 госпіталізовано;
  • проліковано та проконсультовано 4636 учасників АТО, з них 1850 госпіталізовано;
  • працівниками системи НАМН України проконсультовано у військових шпиталях 1061 пораненого в зоні АТО;
  • створено академічну госпітальну базу на 550 ліжок, яку планується розширити до 1000;
  • на базі ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» створено відділення для психологічної реабілітації, де надано допомогу більше 450 постраждалим;
  • спеціалізовану високотехнологічну медичну допомогу було надано 176 учасникам Революції гідності за період лютий–квітень 2014 р.

Крім того, фахівцями ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» та Міжнародної організації екологічної медицини закуплено за власні кошти та передано для потреб НГ України: 20 сучасних захисних комплектів (бронежилетів 5-го класу та кевларових касок ізраїльського виробництва); тепловізор 3-го покоління виробництва США (вартість 152 тис. грн.), комплекс польового радіотехнічного захищеного зв’язку з 9 терміналами (вартість 152 тис. грн.), а також модернізовано 6 снайперських гвинтівок «Рекорд-1».

Також створено: оперативний штаб з надання допомоги пораненим в зоні АТО; систему мобільних бригад, що перебувають у готовності до виїзду на допомогу пораненим; резерв волонтерів-лікарів (більше 77 хірургів, травматологів, анестезіологів, готових виїхати в зону АТО для підкріплення медичних закладів 2-го рівня). Укладено угоди про співпрацю щодо надання високоспеціалізованої високотехнологічної медичної допомоги між НАМН України та Центральним госпіталем військово-медичного управління СБУ, НВМКЦ «ГВКГ» МО України, Центральним клінічним госпіталем ДПС України, Центральним госпіталем МВС України.

Окрему увагу академік В. Цимбалюк приділив темі стресу в умовах збройних конфліктів, зупинився на організаційно-методичних заходах із подолання наслідків стресу, зокрема таких:

  • для запобігання розвитку хвороб та їх ускладнень необхідне застосування удосконалених підходів до проблеми впливу стресових чинників, які б включали комплекс профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів і підготовки кадрів;
  • стрес і його наслідки мають включатися до настанов та протоколів діагностики та лікування, стати предметом науково-практичного розгляду конференцій, наукових досліджень та цілеспрямованого формування спеціалістів-психологів, а також навичок практичної роботи лікарів різних спеціальностей;
  • необхідне удосконалення системи медико-соціальної експертизи та реабілітаційних заходів стосовно стресу та його наслідків у закладах різних форм підпорядкування;
  • забезпечення належної медичної допомоги (високовартісної і виключно бюджетної) потребує відповідного фінансування (за кількістю пролікованих хворих).

У порівняльному контексті з медико-соціальними наслідками нинішнього збройного протистояння на території України вчений проаналізував такі медико-соціальних явища, як «в’єтнамський синдром», «афганський синдром», «чеченський синдром» (детальніше буде розглянуто у наступній, деталізованій публікації).

                

Андрій Сердюк                                     Анатолій Казмірчук                            Сергій Риженко

«Наша конференція є яскравим взірцем співпраці державної і відомчих систем охорони здоров’я, медичної науки в особливий період — час захисту незалежності України», — підкреслив Андрій Сердюк, академік НАМН України, директор ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», співголова оргкомітету конференції, на підсумок своєї доповіді щодо концептуальних засад взаємодії державної і відомчих систем охорони здоров’я України на особливий період.

Представники силових відомств повідомили про досвід організації медичного забезпечення військовослужбовців у ході бойових дій, спів­працю із зарубіжними фахівцями у лікуванні та реабілітації поранених тощо. Анатолій Казмірчук, генерал-майор медичної служби, начальник НВМКЦ «ГВКГ» МО України, окреслив стан та проблемні питання медичного забезпечення в зоні проведення АТО в різні періоди її перебігу. Зокрема, серед основних результатів діяльності медичної служби Збройних сил України було наведено:

  • створення системи лікувально-евакуаційного забезпечення АТО;
  • поліпшення (проте проблему не вирішено повністю) стан матеріально-технічного забезпечення медичної служби;
  • скорочення термінів та поліпшення якості надання медичної допомоги пораненим та їх лікування;
  • започаткування системи заходів медичної, фізичної, психологічної та соціальної реабілітації.

Також серед доповідачів конференції виступив Сергій Риженко, професор, голов­ний лікар славнозвісної Дніп­ропетровської лікарні імені І.І. Мечникова, де було врятовано тисячі поранених воїнів. За час проведення бойових дій цей багатопрофільний лікувальний заклад став місцем справжньої надії та порятунку. Лише за 2014 р. тут прийняли понад 3,4 тис. поранених з передової, із них майже 1,2 тис. бійців були прооперовані. На думку президента НАМН В. Цимбалюка, серед усіх медичних закладів «мечниковці» насправді лідирують і за кількістю проведених операцій, і за кількістю врятованих життів.

Друге пленарне засідання конференції було присвячене здебільшого профілактиці посттравматичних розладів та медико-психологічній реабілітації учасників війн і збройних конфліктів, медичному постачанню, проблемам підготовки військово-медичних кадрів тощо. Усвідомлюючи актуальність проблем, науковці разом з практиками, експертами, громадськістю, зарубіжними фахівцями готові докласти всіх зусиль для вирішення завдань, що постали перед галуззю охорони здоров’я у зв’язку з веденням бойових дій на території України. За результатами роботи конференції будуть підготовлені рекомендації органам влади щодо вирішення вищеозначених проблем. З огляду на значущість тематики конференції та актуальність піднятих на ній проблем, найбільш актуальні доповіді, що пролунали з її трибуни, буде докладніше розглянуто найближчим часом на сторінках та сайті «Українського медичного часопису».

Далі буде.

"Український медичний часопис"
Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека
15.06.2015 р.

Джерело: http://www.umj.com.ua/article/97545