НАМН України: 100 днів роботи нової команди

Отже, першу спринтерську дистанцію подолано — і Президія НАМН України у новому складі, обраному на початку поточного року, готова звітувати перед галузевою спільнотою та широким загалом про свої перші кроки, отримані результати та актуальні проблеми, дося
 Віталій Цимбалюк — президент НАМН України, академік НАМН України, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки, премії АМН України, премії ім. А. Везалія Американської асоціації нейрохірургів — чітко дотримується взятих на себе зобов’язань щодо відкритості та прозорості діяльності академії, які він озвучив у своєму першому програмному інтерв’ю (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 3 (1024) від 1 лютого 2016 р. та «Український медичний часопис» № 1 (111) — I/II 2016) на займаній посаді.
 Пропонуємо шановним читачам його звіт про перші результати роботи — ретельний до подробиць і ґрунтовний до дрібниць.

— Насамперед, наступні:

• позиціонування НАМН України як лідера на науковій арені та ринку медичних послуг в межах України, європейського та світового простору;
• забезпечення високої якості надання медичної допомоги в установах НАМН України;
• посилення конкурентоспроможності наукових досліджень;
• запровадження сучасних наукометричних методів інтегральної оцінки роботи установ, структурних підрозділів, співробітників;
• модернізація матеріально-технічної бази — зокрема, шляхом запровадження багатоканальності фінансування;
• розширення міжнародного співробітництва;
• забезпечення пріоритетності в підтримці досліджень у сфері високих технологій та активне залучення і розвиток системи мотивації та стимулювання талановитої творчої молоді до наукової діяльності;
• створення сучасного науково-дослідного центру колективного користування співробітниками НАМН України;
• розвиток та зміцнення популярності видань НАМН України.

— Справді, за цей час відбулися певні зрушення у кадровій сфері академії. Зокрема, члена-кореспондента НАМН України Василя Лазоришинця призначено директором ДУ «Націо­нальний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», а члена-кореспондента НАМН України Юрія Губського — начальником Науково-координаційного управління НАМН України. Відділ кадрів очолила Людмила Гриценко, а прес-секретар академії Ірина Степанова обійняла посаду керівника прес-служби. Завідувачем новоствореного сектору організації надання медичної допомоги постраждалим із зони АТО Лікувально-організаційного управління стала Ольга Семенова, Олег Іванько — головним спеціалістом з питань мобілізації та бронювання працівників державних установ НАМН України, Анна Рибачук — помічником президента НАМН України. Виконання обов’язків директора ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України» покладено на Андрія Гейка.

А загалом варто зазначити, що з самого початку роботи нового складу Президії НАМН України було визначено необхідність втілення в її діяльність системного підходу і чіткого дотримання нормативно-правових засад. Так, ми підрахували, що протягом цього періоду академія базувала здійснення своєї діяльності на складному та розлогому механізмі комплексного нормативно-правового документообігу (таблиця).

Протягом звітного періоду проведено 5 засідань Президії НАМН України та 9 засідань Бюро Президії НАМН України, протягом яких розглянуто 47 питань та прийнято 47 постанов. За період з 18 січня по 13 травня 2016 р. під час особистого прийому президента НАМН України мною було прийнято 481 особу (січень — 81, лютий — 134, березень — 124, квітень — 97, травень — 45 відвідувачів).

— Одним з найважливіших та принципових зрушень я вважаю прийняття нового Статуту НАМН України, який вже розглянуто та схвалено Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти та науки України. Крім того:

• створено комісію на чолі з першим віце-президентом НАМН України Ю.І. Кундієвим для експертної оцінки особових справ претендентів у зв’язку з тим, що закінчився термін висування кандидатур для обрання на вакантні місця академіків і членів-кореспондентів НАМН;
• Президією розглянуто і затверджено нову редакцію «Положення про порядок проведення конкурсу на кращі науково-дослідні роботи року», які виконуються установами НАМН України за бюджетні кошти;
• Президією НАМН прийнято рішення про здійснення комплексної перевірки діяльності наукових установ академії: всім інститутам надіслано програму перевірки, яку завершено наприкінці квітня;
• створено комісію для оцінки ефективності діяльності кожної установи з метою оптимізації їх мережі, структури, чисельності працівників;
• відповідно до постанови Президії вивчається питання про можливість впровадження в діяльність окремих установ НАМН України пілотного проекту, який передбачає надання хворим платних медичних послуг;
• Президією НАМН прийнято рішення про створення центру інтенсивної терапії критично хворих на базі Інституту нефрології НАМН України та Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України;
• затверджено проект Знака пошани Націо­нальної академії медичних наук України;
• Президія НАМН України відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» затвердила нову редакцію положення про Раду молодих вчених НАМН України,

а окремою постановою Президії створена ініціативна група у кількості 8 осіб для організації та проведення зборів Ради молодих вчених НАМН України (керівник — А.В. Рибачук).

Останні два пункти, на мій погляд, мають особливе значення, оскільки прокладають місток у майбутнє, сприяючи координації зусиль Президії НАМН України та ініціативи молодих вчених для забезпечення максимальної ефективності роботи НАМН України і вирішення викликів, що нині стоять перед академією та державою в цілому.

— Безумовно, ми неухильно вірні цьому пріоритетові. Участь наукових установ НАМН України у наданні допомоги постраждалим із зони АТО не припиняється ні на мить. У закладах НАМН України з початку 2016 р. лікувалися 2026 хворих із Донецької та 1087 з Луганської областей (а загалом за 2 роки бойових дій їх було більше 25 тис.). Проліковано та проконсультовано 806 учасників АТО (загалом понад 3 тис.), з яких 515 госпіталізовано (загалом понад 1,5 тис.). Проконсультовано у військових шпиталях 42 поранених в зоні АТО.

З метою оцінки стану проблем медичного забезпечення антитерористичної операції, населення Донецької і Луганської областей, а також обґрунтування шляхів їх вирішення НАМН України разом з Національною академією наук (НАН) України, Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України, силовими міністерствами та відомствами планує 14–15 червня 2016 р. на базі Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України» провести науково-практичну конференцію «Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти». У її роботі передбачається участь представників Адміністрації Президента, Верховної Ради, Секретаріату Кабінету Міністрів, апарату Ради національної безпеки і оборони, Генеральної прокуратури України, інших центральних органів державної влади, представників Офісу зв’язку з НАТО в Україні та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, членів волонтерських організацій, експертів, співробітників інших відомств та установ. За результатами роботи конференції будуть підготовлені рекомендації органам влади щодо вирішення вищеозначених проблем. Підготовлено проект розмаїтої та насиченої програми конференції, її потенційним учасникам надіслані відповідні повідомлення. Запрошуємо і Вас на цей захід для його висвітлення у медійних продуктах щиро мною шанованого спеціалізованого видавництва «МОРІОН».

— Згода. Насамперед інформую, що Президія розглянула і схвалила план заходів щодо проведення у 2016 р. «Року серця в Україні»: в цих заходах активну участь беруть наукові установи НАМН України (докладніше на цю тему читайте у нашому інтерв’ю з віце-президентом НАМН України, академіком Володимиром Коваленком «Що зроблено для оголошення Року серця в Україні, або Як вивести реформу галузі з глухого кута», опублікованому в «Щотижневику АПТЕКА» № 4 (1025) від 8 лютого 2016 р. та «Український медичний часопис» 1 (111) – I/II 2016 —прим. авт.). Окрім того:

• підготовлено та узагальнено звіт про виконання наукових частин державних цільових програм;
• проведено збір матеріалів для конкурсу на кращу науково-дослідну роботу (НДР) серед установ НАМН України;
• підготовлено зведений план НДР, що виконується установами НАМН України;
• підготовлено матеріали про винахідницьку та патентно-ліцензійну роботу в установах НАМН України;
• підготовлено матеріали для Міністерства освіти та науки (МОН) України про результати НДР та Міністерства економіки України щодо видатків держбюджету на фінансування наукової та науково-технічної діяльності;
• узагальнено звіти про наукову діяльність членів НАМН України;
• підготовлено та проведено засідання наукових рад при Президії НАМН України зі звітуванням керівників академічних установ щодо діяльності у 2015 р.;
• проведено збір документів для організації конкурсу на отримання стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених.

Протягом лютого–травня науковими установами НАМН України проведено 3 з’їзди, 3 конгреси, 4 симпозіуми та 93 науково-практичні конференції — тобто сміливо можна сказати, що життя української медичної науки не лише ні на мить не вщухає у напруженому палатно-операційному форматі та ретельній кабінетно-лабораторній зосередженості, але й практично у щоденному режимі вирує під гучними склепіннями конференц-холів по всій країні.

Із цих заходів декілька хотілося б відзначити окремо:

• щорічна конференція Асоціації серцево-судинних хірургів України за підсумками роботи галузі у 2015 р., що відбулася 22 січня 2016 р. у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України;
• у лютому в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова були проведені «Шалімовські читання», присвячені пам’яті видатного хірурга, Героя України, академіка АМН України Олександра Олексійовича Шалімова (1918–2006);
• 23 березня 2016 р. представники НАМН України взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Державне управління людськими ресурсами у сфері охорони здоров’я», що проходила на базі Національної академії державного управління при Президентові України;
• 25 березня 2016 р. члени Президії НАМН України долучилися до роботи круглого столу на актуальну тему «Медичний туризм в Україні: проблеми та перспективи», проведеному Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я;
• 7–8 квітня 2016 р. в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця проходила щорічна Міжнародна науково-практична конференція до Всесвітнього дня здоров’я, який у 2016 р. ВООЗ присвятила питанням профілактики, виявлення та лікування цукрового діабету;
• 18–19 квітня в ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» відбулася Міжнародна наукова конференція «Радіологічні та медичні наслідки Чорнобильської катастрофи — тридцять років потому» за участю наукових фахівців в галузі радіаційної біології та медицини, організаторів охорони здоров’я, а також експертів з питань радіаційної аварійної ситуації та медичної готовності;
• у рамках VII Міжнародного медичного форуму, який відбувся 19–20 квітня 2016 р., було розглянуто питання про розвиток медичного туризму: НАМН України взяла участь в організації форуму з метою налагодити рекламну кампанію для популяризації клінічних наукових установ системи НАМН України за кордоном і залучення для лікування в них іноземців.

Ну а тепер насправді можемо «пробігтися» по основних найсвіжіших надбаннях провідних науково-лікувальних установ системи НАМН України — стисло оглянути їх найбільш помітні досягнення у лікувально-організаційній роботі, а подекуди й доленосні звершення першопроходців, — буцімто у них, як у дзеркалі, відображається миттєвий колективний портрет сучасної української медичної науки.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Удосконалено протокол обстеження та лікування жінок з безплідністю шляхом активного впровадження ендоскопічних методів, що дозволило зменшити термін обстеження вдвічі, підвищити ефективність лікування з 34,5 до 56,7%. Стандартизовано методику біометрії легень і грудної клітки при 2D та 3D ультразвуковому дослідженні (УЗД), а також методику визначення об’єму легень плода для кожного тижня вагітності. Вперше в світі розроблено та впроваджено «хірургію перших хвилин» — корекцію гастрошизису в перші хвилини (10–25) життя дитини.

ДУ «Інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України». Здійснено оптимізацію планування конформної променевої терапії у хворих на рак голови та шиї. Застосований динамічний контроль об’єму опромінювання при конформній променевій терапії недрібноклітинного раку легені. Впроваджено планування конформної радіотерапії онкогінекологічних новоутворень на підставі дозиметрії in vivo. 27 квітня 2016 р. вперше в Україні було виконано радіочастотну абляцію кісткової пухлини верхньої щелепи.

ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України». Проведено успішне консервативне ведення хронічної субдуральної гематоми на фоні прийому антикоагулянтів після протезування аортального клапана. Здійснено пластику артеризованими аутотрансплантатами, побудованими за ангіосомним типом, з різних анатомічних регіонів для заміщення обширних дефектів і деформацій голови та шиї. Проводяться унікальні пластичні операції в ділянці обличчя і лицьового черепа при краніофаціальних пухлинах. Впроваджено методику пункційної вертебропластики при важкодоступних гемангіомах шийного та верхньо-грудного відділів хребта.

ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України». Вперше застосовано метод роз’єднання вроджених артеріовенозних сполук (AVS) із використанням комбінації трансартеріального та трансвенозного доступів. Продовжується використання ендоваскулярних технологій, які дозволяють відновити кровопостачання головного мозку за рахунок реваскуляризаційних операцій (механічна тромб­екстракція).

ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України». Надано високоспеціалізовану допомогу 2768 хворим, у тому числі 129 особам, постраждалим в результаті проведення АТО. Для класифікації вузлової патології щитоподібної залози і стратифікації ризику злоякісності вперше у клінічну практику впроваджено спеціально розроблені системи: TIRADS (thyroid imaging reporting and data system) — при УЗД і ТBSRTC (the bethesda system for reporting thyroid cytopathology) — при цитологічному дослідженні. У роботу клініки інституту та консультативної поліклініки впроваджено 7 новітніх технологій. Основні з них — спосіб диференційованої терапії безпліддя в інсулінрезистентних хворих із синдромом полікістозних яєчників з надмірною масою тіла; спосіб диференційної діагностики а-клітинних новоутворень у щитоподібній залозі; спосіб визначення групи ризику щодо наявності повільно прогресуючого аутоімунного діабету у дорослих.

ДУ «Національний науково-практичний центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України». Ведеться підготовка протоколів з надання медичної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST та пацієнтам із хронічною ішемічною хворобою серця та стабільною стенокардією.Вперше впроваджується пілотний проект з організації та розвитку регіональних реперфузійних центрів для лікування хворих із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST. Впроваджено алгоритми ранньої діагностики хвороб системи кровообігу та оптимізації медичної допомоги в умовах стресу. Вперше проведено оперативне втручання — тромбендартер­ектомія з легеневих артерій в умовах глибокої гіпотермії (18 °C) — та трьох короткотривалих зупинок кровообігу.

ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України». У рамках міжнародної співпраці з компанією «MED-EL Elektromedizinische Gerate Gmbh» (Інсбрук, Австрія) проводяться дослідження щодо лікування пацієнтів з білатеральним стенозом гортані. Удосконалено методи діагностики та лікування хворих із хронічним дакріоциститом завдяки застосуванню методу закритої трансканакулярної ендоскопічної дакріоцисториностомії. Розроблено метод сучасної комплексної терапії пацієнтів із хворобою Меньєра із застосуванням медикаментозного лікування, пневмомасажу вікон лабіринту, кінезітерапії та пролонгованої тимпаностомії. У Центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів впроваджено новий метод дослідження — молекулярна алергодіагностика. Проведено майстер-клас (за участю завідувача кафедри отоларингології Медичного університету м. Вільнюс професора Е. Лесінскаса) з навчання співробітників відділення ЛОР-патології дитячого віку техніці імплантації слухових апаратів кісткового звукопроведення «Sound Bridge».

ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України». Вперше впроваджено удосконалений метод хірургічного лікування стенозуючих захворювань та травм трахеї. Триває впровадження технологій модуляції залишкового об’єму печінки при виконанні гранично великих її резекцій. Продовжується впровадження способу одномоментної езофагогастропластики та двоетапного підходу в хірургічному лікуванні хворих із протяжними стриктурами стравоходу. Наразі для надання високо­спе