Фахівці прогнозують не хвилю, а цунамі постковідних патологій, до якого варто готуватися і системі охорони здоров’я, і пацієнтам.

Операції до і після COVID-19

З агресивністю і підступністю вірусу борються не лише в інфекційних лікарнях, а й у хірургічних. Для харківського Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМНУ рік, що минув, став одним з найскладніших за останні десятиліття. Його фахівці, маючи величезний досвід проведення високоспеціалізованих планових і екстрених операцій, змушені освоювати вірусологію, аби вчасно розпізнати симптоми COVID-19, його вплив на післяопераційний стан і призначаючи лікування.

«Серед наших пацієнтів є хворі на COVID-19, і ті, хто вже одужав. Їм потрібна особлива увага, бо перебіг загострення хронічних недуг і післяопераційного періоду в них атипові. Зовсім не так, як це описано у настановах, підручниках та монографіях, — наголошує провідний хірург відділення невідкладної хірургії органів черевної порожнини інституту професор Вячеслав Лазирський. — COVID-19 змінює перебіг майже всіх захворювань, бо має специфічний вплив на організм. Він руйнує ендотелій — внутрішню вистілку кровоносних судин. Спочатку окуповує судини легень, а потім пробирається до серця, головного мозку, нирок.

У хірургії вирішальне значення мають перші дні після операції. Якщо ускладнень немає, але тримається висока температура, слід знайти причину. Якось трапилося, що операція з приводу пахової грижі пройшла нормально, але коронавірус призвів до тяжкої пневмонії. Таких пацієнтів лікуємо разом з інфекціоністами. Для порятунку хворої знадобилися дорогі препарати: антибіотики, антикоагулянти, гормони. Готуючись до планової операції, хворий має все проаналізувати, усвідомити.

Нескладні операції переносять нормально. Інша річ, коли необхідне високоспеціалізоване хірургічне втручання. Після коронавірусу пацієнти важко переносять анестезію й саму операцію. Він нагадує про себе, спричиняючи такі ускладнення: панкреатити, плеврити, пневмонії, ураження нервової системи. Це ще не доказова медицина, а суб’єктивна думка, яка ґрунтується на досвіді. Для повноцінних підсумків наукових досліджень ще обмаль часу.

В абдомінальних хірургів є правило: якщо протягом трьох-чотирьох діб після оперативного втручання стан хворого стабілізувався, відновилася робота кишківника, це свідчить про успішно проведену операцію. Якщо ж у цей період виникають проблеми, їх вважають хірургічною помилкою, ознакою того, що шви на анастомозі накладено з технічними похибками. (Анастомоз — це ділянка, де після резекції з’єднують тканини шлунка, кишківника та ін.)

Коронавірус і тут втручається. Пацієнт успішно проходить перший післяопераційний етап. І раптом на п’яту-сьому добу стан погіршується. У цьому разі неспроможність анастомозу свідчить про системний збій в організмі хворого. Найчастіше так виявляються ускладнення після коронавірусу, який завдав удару по судинах, що спричинило патологічні процеси в органах черевної порожнини.

З’являються наукові публікації, де описують гострі психози, загострення шизофренії після COVID-19. Постковідні ускладнення дуже впливають і на хірургічне лікування. Після лихоманки, браку кисню людський організм важко переносить такі навантаження, як анестезія, операція, крововтрата. Іноді виникає енцефалопатія, хворий поводиться не зовсім адекватно: неправильно оцінює свій стан, не розуміє, яку операцію переніс, не завжди сприймає рекомендації лікаря.

Приміром, після операції на шлунку протягом певного часу пити воду заборонено, можна лише змочувати губи. Хворий, залишившись на самоті, напився досхочу. Що дало додаткове навантаження на шви, призвело до неспроможності анастомозу. Такий стан загрожує не лише здоров’ю, а й життю.

Мене часто запитують, на що слід звернути увагу тим, хто переніс коронавірусну хворобу. Передусім потрібно звернутися до сімейного лікаря особливо людям з важким перебігом. Оскільки основного удару COVID-19 завдає по судинах, необхідно перевірити зсідання крові, оцінити ризики виникнення тромбозів. У будь-якій лабораторії можна здати кров, щоб лікар міг контролювати параметри коагулограми. Показник Д-димер сигналізує про наявність тромбозу. Клінічно може не бути жодних проявів, хоч в організмі вже триває посилене тромбоутворення, яке може призвести не лише до погіршення самопочуття, а й стати причиною смерті.

За пацієнтами після COVID-19 потрібно спостерігати ще кілька місяців, якщо рівень Д-димер підвищується, лікар призначить лікування. Якщо відчуваєте зміни, слід проконсультуватися, пройти обстеження не лише лабораторні, а КТ та інші».