16-17 червня 2015 р. У м. Харкові відбулась науково-практична конференція за участю міжнародних фахівців «Сучасні питання діагностики та терапії в ядерній медицині», присвячена 95-річчю заснування ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П.Григор’єва НАМН України» — № 139 згідно з реєстром конференцій на 2015 рік.
У роботі конференції взяли участь 126 делегатів — фахівців з ядерної медицини медичних установ України, а також зі США та Нідерландів.
Було заслухано 23 доповіді та презентації, присвячені питанням діагностики та лікування злоякісних пухлин різними радіофармпрепаратами (131-І, 89-Sr, 153- Sm), супровідної терапії, а також питанням безпеки при використанні ядерних технологій.
Особливу увагу привернули до себе лекції спеціаліста Cornelis A. Hoefnagel із Нідерландів: «Покращення детекції і локалізації сторожових лімфовузлів за допомогою ОФЕКТ/КТ», «Сучасні технології ПЕТ/КТ у клінічній онкології», «MIBG у діагностиці та терапії нейроендокринних пухлин. Історичний огляд».
Учасники конференції констатували, що ядерна медицина відіграє важливу роль у діагностиці, оцінці й лікуванні онкологічних захворювань і стає все популярнішою в Україні. Визначення стадії онкологічного процесу дозволяє вибрати адекватну програму протипухлинного лікування і провести її найефективніше, щоб підвищити виживаність онкологічних хворих і зменшити кількість рецидивів і метастазів у цієї категорії пацієнтів.
Проте, існують обмеження у використанні діагностичних методів і це пов’язано з недостатньою кількістю центрів ядерної медицини і сучасного діагностичного устаткування – гібридних систем SPECT/CT і PET/CT, які дозволяють підвищити діагностичну точність, дають можливість провести диференціальну діагностику між доброякісними і злоякісними захворюваннями; діагностувати місцеві та віддалені метастази; точно визначити місце для проведення діагностичної трепанбіопсії. Це зумовлює необхідність популяризації методів ядерної медицини, впровадження нових візуалізуючих і лікувальних технологій з використанням радіофармпрепаратів.
Була відзначена нагальна необхідність виробництва вітчизняних радіо фармпрепаратів в Україні.
Учасники конференції із жалем констатували, що в Україні радіонуклідна терапія існує тільки у Дніпропетровської, Кіровоградської, Львівської та Одеської областях, що обмежує надання пацієнтам високоякісної медичної допомоги.
Було також зазначено, що ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» був одним з перших медичних закладів України, що займався радіоізотопной діагностикою та терапією.
Радіотерапевтичне відділення було створено у 1923 р., з 1958 р. — кабінет кобальтотерапії; з 1969 р. — відділення радіоізотопної діагностики; з 1984 р. — відділення радіоізотопної діагностики і радіонуклідної терапії; з 2012 р. — відділення ядерної медицини.
Відділення очолювали: перша в СРСР та друга у світі, після Марії Кюрі, жінка-радіолог Г. Г. Ченч (1923–1941 рр.). Працювали такі видатні науковці: канд. 2 мед. наук Т. П. Суботіна (1944–1946 рр.); І. Ф. Зерницький (1946–1947 рр.); канд. мед. наук Ю. Ю. Лантодуб (1948 р.; 1969–1973 рр.); М. О. Бакальчук (1949– 1950 рр.); канд. мед. наук Б. М. Варшавський (1953–1958 рр.); канд. мед. наук Є. О. Базлов (1959–1968 рр.); В. І. Іваницька (1974–1978 рр.); канд. мед. наук Л. І. Федорова (1978–1979 рр.); канд. мед. наук Ю. І. Тарасенко (1979–1981 рр.); канд. мед. наук С. І. Роздільський (1984–1990 рр.); канд. мед. наук Л. Я. Васильєв (1991–1992 рр.); з 1993 р. і до цього часу — канд. мед. наук Г. І. Ткаченко.
І до теперішнього часу відділення є одним із провідних в Україні, де ефективно лікують хворих на рак щитоподібної залози, гіпертиреоз, гіпотиреоз, аутоімунний тиреоїдит, на поліцитемію, на також хворих з метастатичними ураженнями скелета за допомогою різних радіофармацевтичних препаратів: 131-І, 32-P, 89-Sr, 153-Sm. Щорічно у відділенні виконують радіонуклідні дослідження і лікують понад 1000 пацієнтів.
Фахівцями установи розроблено нові способи ранньої діагностики метастазів у сторожові лімфатичні вузли раку щитоподібної залози; радіонуклідної діагностики йодонегативних рецидивів та метастазів диференційованого раку щитоподібної залози, а також тироїдного мікрораку, нові способи лікування радіойодорезистентних метастазів та рецидивів диференційованого раку щитоподібної залози і таргетної терапії йодонегативних рецидивів та метастазів раку щитоподібної залози, а також визначення показань до проведення радіойодотерапії тироїдної мікрокарциноми.
За останні 10 років опубліковано понад 100 наукових робіт у провідних фахових виданнях України та за кордоном. Отримано 14 патентів на корисні моделі.
Таким чином, для поліпшення профілактичних та лікувальних заходів з метою узагальнення діяльності, а також обміну досвідом, необхідним є періодичне проведення зазначених науково-практичний конференцій.
Підбиваючи підсумки, учасники конференції ухвалили такі рішення:
• В Україні як і раніше існує нагальна потреба у виробництві вітчизняних радіофармпрепаратів.
• Сучасна радіонуклідна діагностика та терапія злоякісних пухлин потребує подальшого розвитку і удосконалення.
• Особливу увагу необхідно приділити удосконаленню супровідної терапії, більш наполегливо впроваджувати її у практику медичних закладів.
• Слід постійно дотримуватися системи контролю в ядерній медицині.
• Пильної уваги потребує проблема удосконалення підготовки курсів у галузі радіаційної онкології, підготовці інженерів-фізиків.
• Вважати одним із пріоритетів активний розвиток системи радіаційного захисту в ядерній медицині, як її нормативно-теоретичного компонента, так і інструментальної бази.
• Впроваджувати у клінічну практику методи діагностики та терапії за допомогою MIBG у дітей, хворих на нейроендокринні пухлини.
