Із 13 по 19 травня в нашій країні проходив Всеукраїнський тиждень планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я. Ці заходи проводилися в рамках Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року», затвердженої постановою Кабміну ще 27 грудня 2006 року. Чи змінилося щось на краще в цьому плані за шість із лишком років?
— Це вже другий етап програми, — розповідає директор Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, член-кореспондент НАМН України, академік Юрій Геннадійович АНТИПКІН. — Планування сім’ї — важливий напрям не лише в медицині, а й загалом у соціальних планах держави. Бо що не кажіть, а демографічна ситуація в Україні бажає бути ліпшою. Втім, демографічна проблема актуальна не тільки для нас, а майже для всіх європейських і ряду розвинених країн світу. Тож ця програма націлена на те, щоби поліпшити репродуктивне здоров’я жінок і чоловіків. Але оскільки ми — Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, то й відповідаємо за репродуктивне здоров’я жінок. Саме нашу наукову установу визначено як провідну в цій справі. Біля витоків важливих досліджень стояв свого часу мій попередник — академік Олена Михайлівна Лук’янова. Разом із професором Іриною Борисівною Вовк та нашими іноземними партнерами вони вперше запровадили цей напрям у медицині.
Раніше, каже Юрій Геннадійович, словосполучення «планування сім’ї» навіть не було в медичному лексиконі, бо ж звикли планувати економіку. Та поміркуймо: чому молода сім’я й справді не може планувати дитину — потурбуватися, щоб вона з’явилася на світ здоровою, бажаною… Випадкова, незапланована, вагітність, як правило, це своєрідний стрес, особливо ж коли, скажімо, батьки — неповнолітні, навчаються або не мають належної економічної бази. Звісно, в будь-якому разі дитина — це, як кажуть, Божа милість. От і треба подбати, щоб вона зростала в любові, доглянутою, була здоровою на радість батькам і собі.
— Та, на жаль, зі здоров’ям населення нашої країни існують проблеми як соматичного (тілесного), так і репродуктивного характеру, — долучається до розмови перший заступник Ю. Антипкіна керівник відділу проблем здоров’я жінки фертильного віку, заслужений діяч науки і техніки України доктор медичних наук, професор Василь Подольський. — Незважаючи на те, що вже багато зроблено відповідно до програм — напрацьовано слушні пропозиції для лікарів, рекомендації, як визначати стан репродуктивного здоров’я, як поліпшувати його та проводити профілактику, — проблем не меншає. Відомо ж бо, і це підтвердила Всесвітня організація охорони здоров’я: величезний вплив на демографічні фактори мають соціально-економічні умови життя людей. Які ці умови в більшості наших громадян, особливо селян, нині, не треба розповідати.
Додаємо ми собі неабияких проблем і через шкідливі звички, байдуже ставлення до власного здоров’я.
Василь Васильович навів такі цифри: кожна п’ята жінка у нас курить, а кожна третя — на роботі чи в сім’ї — мимоволі опиняється в ролі пасивного курця. Ті дослідження, які проводилися в Інституті, показали: в таких жінок високий відсоток порушень гормональних функцій, знижується імунітет, у них частіше виникають запальні захворювання статевих органів, діагностується безпліддя. Тож, безумовно, вже давно були на часі нещодавні урядові постанови щодо боротьби з тютюнопалінням. Вони базуються, в тому числі, й на дослідженнях учених Інституту та матеріалах, представлених у Державній програмі «Репродуктивне здоров’я».
Непокоїть В.Подольського й надмірне вживання молоддю алкоголю, сильнодіючих лікарських речовин, снодійних та інших препаратів. Що вже казати про наркотики! Науковці Інституту вивчали вплив цих шкідливих факторів на здоров’я жінок. Якщо раніше це передусім стосувалося осіб з асоціальною поведінкою, то нині ситуація змінилася. Дійшло до того, що навіть для доньок благополучних батьків, а також для тих жінок, котрі досягли успіху в бізнесі, професійних вершин у різних сферах діяльності, алкоголь став звичним допінгом. І звертаються по допомогу вони аж тоді, коли вже «припече» зі здоров’ям.
— Коли ми докладніше стали досліджувати захворюваність таких жінок, то просто жахнулися, — розповідає В.Подольський. — Розплачуються за «веселе» життя і кровотечами, і порушеннями циклу, і схильністю до гіперпластичних процесів, до росту пухлин. Словом, усе це погіршує жіноче репродуктивне здоров’я. А відтак — і суспільства в цілому, благополуччя майбутніх поколінь.
Чи може народити здорову дитину мама з таким «багажем»? Навряд. Хоча й таким фахівці Інституту дають надію. Щоби знизити шкідливий уплив різних чинників, тут розробляють системи профілактичних та лікувальних заходів, тобто займаються активною підготовкою жінок до запланованої вагітності.
— Проблемою планування сім’ї «впритул» почали займатися з дев’яностих років, — уточнює керівник відділення планування сім’ї, доктор медичних наук, професор Ірина Борисівна Вовк. — Нині 156 країн на державному рівні визнали цю систему. Відрадно, що саме в нашому Інституті вперше було створено відповідний Центр. А згодом спільно з Міністерством охорони здоров’я та Академією медичних наук вдалося відкрити понад 400 центрів і кабінетів планування сім’ї по всій країні.
«Спадщина» медикам дісталася ще та! Не секрет, що в дев’яності роки в нашій країні робилося близько мільйона абортів щороку.
— То була проблема не тільки соціальна, а й психологічна, — наголошує І. Вовк. — Бо жінка, котра з тих чи інших міркувань зважувалася на аборт, залишалася, по суті, наодинці зі своєю бідою. Підтримки не було ні від чоловіка, ні від держави. А наслідки такого кроку негативно позначалися на її репродуктивному здоров’ї. Це призводило до позаматкової вагітності, безпліддя, запальних процесів, до загрози переривання вагітності, а також народження в майбутньому хворих дітей. Завдяки впровадженню системи планування сім’ї цю ситуацію вдалося змінити на краще: кількість абортів у нас значно знизилась і на цей час становить 170 тисяч на рік.
Звичайно, визнає Ірина Борисівна, порівняно з європейськими країнами рівень ще досить високий. Та все-таки Всесвітня організація охорони здоров’я відзначила зусилля нашої держави в цій справі і перевела Україну на благополучнішу щаблинку в цьому сумному рейтингу країн — маємо статус країни із середньою кількістю абортів. Тут у нас кращі досягнення, ніж у Росії, Білорусі.
Друга дуже важлива проблема, до якої долучилася держава, — це закупівля контрацептивів для певних верств населення, яким вони видаються безкоштовно. Зокрема, в тих випадках, коли застосування інших методів запобігання небажаній вагітності неефективне.
Ірина Вовк розповіла, що в селах нині до вирішення проблеми запобігання небажаній вагітності залучено сімейних лікарів та фельдшерів. Адже саме вони спроможні надати відповідну консультацію та допомогу. Хоча наша ментальність тут доволі ускладнює життя і жінкам, і сільським медикам. Адже не кожна жінка приходить на прийом до акушера-гінеколога за порадою. Особливо враховуючи нинішню «оптимізацію» медзакладів на селі та їх меншу доступність. Отож зазвичай жінка звертається туди, або коли зважилася на аборт, або коли виникли ускладнення вагітності. От і доводиться діяти в екстрених умовах.
Є ще одна особливість. Зазвичай сімейний лікар — за фахом терапевт. Нині коло його обов’язків значно розширюється. Звісно, робота з планування сім’ї — це значне додаткове навантаження, що вимагає поглиблення знань, але її слід опанувати, щоб змогти стати порадником і молодому подружжю, і тим родинам, які зважилися народити другу чи третю дитину, і довірчо поговорити з підлітком, особливо дівчиною, котрій не терпиться поринути у вир «дорослості». На жаль, нинішня статева розбещеність і вседозволеність, нарікають лікарі, часто не доводять до добра. Та навіть у тому випадку, коли моральні гальма послаблено, молодь має бути озброєна відповідними знаннями і засобами.
Науковці Інституту переконані, що орієнтир на здоровий спосіб життя є обов’язковою запорукою щасливого материнства. І це починають розуміти дедалі більше молодих людей.
Микола ЮРЧИШИН, «Сільські вісті»
http://www.silskivisti.kiev.ua/18952/PostZdorovja.php?n=17741
