Реформою Нової української школи передбачено подальше зростання використання у навчальному процесі нових інформаційно-компьютерних технологій. Проте, сучасна комп’ютерна техніка відрізняється невеликим розміром дисплея, об’єднанням дисплея та клавіатури (моноблоковість), відсутністю можливості змінити відстань від очей до екрану, не дає можливості учнем підтримувати оптимальну робочу позу. Ці технічні особливості пристроїв визначили необхідність їх оцінки та дослідження функціональних змін в організмі дитини, що працює з ними, а також обґрунтування гігієнічних вимог щодо безпечного використання різних типів комп’ютерної техніки у навчальному процесі.
Науковці лабораторії безпеки життєдіяльності дитячого населення з 2012 року вивчають особливості формування робочої пози школярів середнього шкільного віку під час роботи з персональною комп’ютерною технікою (далі – ПКТ) із TFT-екраном: нетбуком (далі – НБ) із вбудованою клавіатурою (діагональ екрана 9 дюймів); планшетом (далі – ПТ) із віртуальною клавіатурою та сенсорним екраном (діагональ екрана 10,1 дюймів), а також динаміку основних показників зорової, серцево-судинної та нервової систем школярів під впливом зорово-моторного навантаження.
Встановлено, що робота з НБ і ПТ майже у 100 % випадків призводить до формування вимушеної «передньої» робочої пози, що характеризується суттєвим нахилом голови і тулуба вперед та обумовлює появу несприятливих умов для зорової роботи. Крім того, спостерігалось істотне відхилення від оптимальних значень мали кути згинання колінних суглобів, кут нахилу грудної частини корпусу, кут нахилу голови та лінії візування. Не фізіологічні значення мали показники відстані від очей до центру екрана, від краю робочої поверхні до корпусу школяра, від тулубу учня до його ліктів. Вимушена робоча поза у школярів спостерігалась як під час читання текстів (зорова робота), так і при наборі текстів вручну (зорово-моторна робота). Встановлено, що відсоток учнів, які мають не оптимальну робочу позу під час роботи з ПТ, була достовірно вищою, ніж серед дітей, які працювали з НБ. Доведено, що читання з екрана НБ викликає зорове стомлення у половини обстежених дітей, а набір текстів за допомогою вбудованої клавіатури – у 57 % хлопчиків та 59 % дівчаток. Після читання з екрана ПТ зорову втому реєстрували у 53 % хлопчиків та у 41 % дівчаток.
Аналіз реакції серцево-судинної системи на навантаження показав, що у школярів процес читання текстів з екрана НБ (72,4%) та ПТ (65,4%) супроводжувався достовірним уповільненням частоти серцевих скорочень. Набір текстів на НБ викликав збільшення кількості серцевих скорочень у 62,1% хлопчиків. У половини обстежених школярів робота з використанням НБ, незалежно від статі, викликала розумову втому. Читання навчальних текстів з екрана ПТ викликало розвиток вираженої втоми переважно у дівчаток (41,2%), а у хлопчиків ми констатували перші ознаки втоми (6,7%) та вираженої втоми (13,3%). Набір навчальних текстів сприяв у подальшому розвиток втоми у 6,9% хлопчиків та 17,6% дівчаток.
Результати комплексного вивчення фізіолого-гігієнічних та психофізіологічних реакцій організму дітей на дію зорового та зорово-моторного навантаження з використанням портативної комп’ютерної техніки дозволили визначити ступінь такого впливу та науково обґрунтувати гігієнічні вимоги до безпечного для здоров’я дітей умов використання їх в освітньому процесі та в 2024 році розробити проєкт Санітарного регламенту для різних типів засобів навчання.
Джерело інформації: ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»
