Про поєднання науки і практики йшлося на засіданні Президії НАМН України, яке відбулося 14 лютого 2013 року за участі міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової.
Донині Державна санітарно-епідеміологічна служба (далі — Держсанепідслужба) України гідно стояла на сторожі громадського здоров’я. Однак у сучасному світі в умовах розширення ареалу та еволюції інфекційних хвороб, активізації міграційних процесів, торгівлі, в умовах кризових явищ в економічній сфері, ризик виникнення надзвичайних ситуацій щодо епідемічного благополуччя населення України посилюється. В таких умовах загальнодержавного значення набуває санітарна охорона території країни.
На сьогодні в Україні на всіх рівнях вже тривалий час діє система заходів, спрямована на недопущення занесення і розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб. З метою здійснення організаційних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання занесенню та поширенню на територію України особливо небезпечних інфекційних хвороб та ввезенню на територію України товарів, небезпечних для життя та здоров’я людини, Держсанепідслужбою спільно з Міністерством охорони здоров’я України розроблено Правила санітарної охорони території, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 р. № 893.
Зазначені Правила гармонізовано з Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 р. в частині вирішення питання запобігання занесенню та поширенню небезпечних інфекційних хвороб, епідеміологічного нагляду за захворюваністю, що має міжнародне значення.
Проте, як відомо, адміністративна реформа, що проводиться в країні, не залишила осторонь і Держсанепідслужбу України. Результати реформування служби передбачають і переформатування багатьох її функцій.
На думку голови Держсанепідслужби України, Головного державного санітарного лікаря України Анатолія Пономаренка, залишаючи пріоритетним напрямком діяльності його відомства удосконалення існуючої системи санітарної охорони території, зазначена робота може мати низьку ефективність без активного залучення наукового потенціалу.
З огляду на викладене, Держсанепідслужбою було направлено лист до президента Національної академії медичних наук (НАМН) України Андрія Сердюка з пропозицією щодо створення лабораторії санітарної охорони території на базі ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України».
У лютому 2013 р. зазначений лист було розглянуто на засіданні президії НАМН України за участю голови Держсанепідслужби.
Як повідомив під час засідання А. Пономаренко, досвід поєднання науки і практики в питаннях санітарної охорони території активно використовують польські колеги. Так, у Польщі національним координатором Міжнародних медико-санітарних правил визначено саме аналогічну лабораторію у профільному науковому закладі.
Також, користуючись нагодою, Головний державний санітарний лікар України запропонував президії розглянути можливість підписання угоди про співпрацю між НАМН України та Держсанепідслужбою.
Прес-служба «Українського медичного часопису» за матеріалами www.dsesu.gov.ua
http://www.umj.com.ua/article/52729/derzhsanepidsluzhba-potrebuye-pidtrimki-naukovciv