Тривалому кашлю – прискіплива увага!

2574

Інтерв’ю з Оксаною Шпак – завідувачкою відділення ендоскопії ДУ “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України” (НІФП).

Під час звичайної ГРВІ кашляємо і часто не вважаємо це чимось страшним. Навіть деякі лікарі розглядають надокучливий кашель як нешкідливий симптом. Попри бухикання поспішаємо закрити лікарняний, щоб швидше вийти на роботу, сподіваючись, що залишки кашлю минуть самі… І невдовзі недолікований пацієнт відчуває дискомфорт: з’являється задишка, можуть розвинутися бронхіальна астма, пневмонія – і дихання опиняється під загрозою. До того ж кашель буває різний: хронічний або гострий, короткочасний з нападами чи постійний, сухий чи вологий (продуктивний), ранковий чи нічний, сезонний. Спостерігається понад 50 причин появи кашлю, серед яких серцева недостатність, алергія, рефлюкс стравоходу або кашель курця.

Про наявну серед населення проблему довготривалого кашлю розмовляємо з завідувачкою відділення ендоскопії Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України (НІФП), заслуженим лікарем України Оксаною Шпак (на знімку). На її переконання, кваліфікований лікар-бронхолог повинен встановити справжню причину кашлю в пацієнта.

З досьє «Голосу України»

Оксана Шпак із династії медиків. Мама – гінеколог, дід – хірург, син – імунолог, тітка – бактеріолог, двоюрідні брати і сестри – хірурги-онкологи, пластичні хірурги, пульмонологи. У 1970-х роках Оксана обрала молоду дисципліну – бронхологію, яка тільки почала розвиватися. У НІФП першими її вчителями стали Юрій Усенко і Валентин Пугачев. У 2007 році нею було створено в НІФП єдиний в Україні Центр ендоскопічної діагностики і лікування захворювань органів дихання. У відділенні почали розвивати і впроваджувати інтервенційні (хірургічні) методи, діагностичну та терапевтичну бронхоскопію. Зауважимо, щоб займатися вузькою спеціальністю – бронхологією, треба мати неабиякі знання в загальній терапії, пульмонології, фтизіатрії, рентгенології, анестезіології й реаніматології, ЛОР, а також в торакальній хірургії. Паралельно Оксана Іванівна викладає на кафедрі фтизіатрії і пульмонології Академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (завідувач кафедри Ю.І. Фещенко).

– Багато хто скаржиться: лікуєш-лікуєш кашель, а нічого не допомагає. Що робити?

– За тривалістю кашель класифікується як гострий (до трьох тижнів) і хронічний  (понад вісім тижнів). Діагностику кашлю починаємо зі збирання анамнезу (історії його розвитку), аускультації (прослуховування легень), після чого, за потребою, вдаємося до комп’ютерної томографії (КТ). Якщо жоден із цих методів не дає змоги встановити причину кашлю – робимо бронхоскопію, яка нарешті виявляє осередок. Під час бесіди з пацієнтом визначається такий метод бронхоскопії, який дав би змогу провести дослідження комфортно для пацієнта і найбільш інформативно для лікаря. Утім, у світі визначають, що один відсоток кашлю неможливо пояснити за допомогою наявних методів.

Я клініцист, тож у розмові із хворим заздалегідь припускаю причину кашлю перш ніж провести бронхоскопію. У здорової людини за добу виділяється до 100 мілілітрів секрету, який разом зі спеціальними війками в епітелії трахеї та бронхів виводить усі патологічні частинки, що потрапляють у бронхи з повітрям. Ця захисна функція може порушуватися в людей, слизова оболонка яких постійно або часто піддається впливу різних фізичних та хімічних факторів. Класичний приклад – курці. Унаслідок постійного навантаження на слизову оболонку бронхів нікотином поступово атрофуються війки, які виводять патологічні агенти з дихальних шляхів, та збільшується кількість бронхіального секрету як захисного механізму. Поява кашлю свідчить про те, що бронхіального секрету така кількість, яку можна вивести тільки за допомогою кашлю. Якщо кашель сухий, він може бути спричинений атрофією (витонченням) слизової оболонки бронхів. 

Причиною кашлю може бути наявність у трахеї та бронхах пухлин (доброякісних, злоякісних), туберкульозних інфільтратів, рубців, навіть чужорідних тіл, які не виявляються за допомогою рентгену. 

У мене вже назбиралася ціла колекція вилученого з бронхів: монети, зубні протези та пломби, наконечники інгаляторів, ковпачки від ручок, горіхи, колоски, кістки м’ясні та рибні, ягоди. Усе це виявлено на бронхоскопії, тоді як хворі лікувалися від якогось хронічного захворювання легень. Скажімо, десятилітня дитина впродовж двох років страждала на бронхоспазми та часті рецидиви пневмонії. Під час бронхоскопії виявили наконечник від ручки, щільно зафіксований пристіночними рубцями, дитина була направлена на оперативне лікування. Хірургу, який намагався його дістати, довелося розрізати бронх і навіть видалити шматочок легені… 

Або  часто люди кашляють і не підозрюють, що в них туберкульоз легень. Завдяки бронхоскопії можна виявити ознаки інфікованості цією недугою. Випадок із практики: жінка з Черкас, якій кілька місяців поспіль ставили діагноз обструктивного бронхіту, потрапляє до нас на бронхоскопію. Виявили відкриту форму туберкульозу, тобто вона є бактеріовиділювачем. І таких випадків, на жаль, чимало. Батьки часто запитують, звідки моя дитина заразилася, якщо не було безпосереднього контакту. До речі, можна інфікуватися будь-де, переважно в місцях скупчення людей у закритих приміщеннях. До слова, хворий-бактеріовиділювач із кашлем у повітря розпилює палички туберкульозу. Буває досить вдихнути… Також завдяки бронхоскопії можна встановити ранню стадію розвитку пухлин у трахеї та бронхах.

– Розкажіть, будь ласка,  які можливості  у виявленні різних захворювань органів дихання має Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського?
 
– Інститут, в якому я працюю вже багато років, вважаю унікальним, адже в ньому представлено всі напрями діагностики та лікування бронхів і легень. 

Довідково

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонологій імені Ф.Г.  Яновського НАМН України» – єдиний в Україні науково-дослідний і лікувальний заклад, в якому поєднано найсучасніші методи діагностики і лікування в дорослих і дітей усіх хвороб легень, бронхів, органів міжстіння, а також туберкульозу. Заклад засновано в 1922 році, він має історично сформований високий клінічний рівень фахівців.

Фтизіатричний блок є центральним із розробки і впровадження нових методів лікування та діагностики туберкульозу, особливо важкої групи хворих на туберкульоз, поєднаний із сахарним діабетом або зі СНІДом. Проводиться лікування найскладніших запущених форм туберкульозу, включаючи хіміорезистентний. Розроблено унікальні методи лікування, які сягають 97–98 відсотків ефективності. 

Хірургічний блок займається хірургічним лікуванням усіх хвороб легень, включаючи онкологію та туберкульоз. 

Наголошу, в інституті відкрито єдиний в Україні центр хірургічного лікування дітей, хворих на туберкульоз легень.

Окремо представлено дитячий блок. Це відділення дитячої пульмонології та алергології в дітей, інфікованих та хворих на туберкульоз, і відділення туберкульозу органів дихання у дітей. 

Пульмонологічний блок – це лікування бронхітів, бронхіальної астми, вірусних та бактеріальних пневмоній, інтерстиціальних захворювань легень, саркоїдозу, хронічних обструктивних захворювань легень, летальність і смертність від яких займає перше місце у світі. 

В інституті є лабораторія сну, яка досліджує проблеми сонного апное. У бактеріальній референт-лабораторії розробляють нові методи діагностики туберкульозу. 

Отже, відділення ендоскопії діагностує та лікує дорослих і дітей з різною легеневою патологією, включаючи туберкульоз. Не всі лікувальні заклади закордонних країн мають такі можливості.

У відділенні застосовується ультразвукова апаратура для біопсії легеневої тканини і внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, видалення пухлин із трахеї та бронхів, використовують бронхоблокатори в лікуванні хворих на туберкульоз тощо. Лікарі відділення ендоскопії  – високопрофесійні, адже навчалися інтервенційній бронхоскопії у клініках США, Великої Британії, Нідерландів, Польщі. Ендоскопічні дослідження в дорослих і дітей виконують за допомогою бронхоскопії, фібробронхоскопії під місцевою анестезією, седацією та загальним наркозом.

Наостанок Оксана Іванівна порадила задля перевірки вільного дихання виконувати просту ранкову вправу (бажано на свіжому повітрі): зробіть глибокий вдих і затримайте дихання більш як на 10 секунд. Якщо ви успішно завершите видих, не кашляючи, не відчуваючи дискомфорту, закладеності, стиснення, – це ознака, що бронхи та легені у вас чисті! 

Будьте здорові і не кашляйте!

Фото надано автором.

Джерело: ГАЗЕТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ “ГОЛОС УКРАЇНИ”