Радон – це радіоактивний газ, який виходить із гірських порід та ґрунтів і має тенденцію концентруватися в закритих приміщеннях, таких як підземні шахти або будинки. Інфільтрація ґрунтових газів визнана найважливішим джерелом радону в житлових приміщеннях. Інші джерела, включаючи будівельні матеріали та воду, видобуту з колодязів чи артезіанських свердловин, у більшості випадків мають менше значення. Радон є основним чинником дози іонізуючого випромінювання, яку отримує населення в цілому.
Це джерело є другою після куріння причиною раку легенів серед населення. Існують переконливі докази зв’язку між впливом радону в приміщеннях і раком легенів, навіть при відносно низьких рівнях радону, які зазвичай зустрічаються в житлових будинках.
Важливість проблеми радону спонукала країни ЄС відзначати Європейський Радоновий День (7 листопада), у який проводяться конференції, навчальні та інформаційні заходи, громадські кампанії та акції, що присвячені питанням захисту населення від радону.
Фахівці лабораторії радіаційного захисту ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України” брали участь у розробці проєкту Санітарного регламенту “Основні стандарти безпеки поводження з матеріалами, які вміщують радіонукліди природного походження”. Цей регламентуючий документ розроблявся з метою науково-методичного супроводу затвердженого радонового плану дій (Розпорядження КМУ № 1417-р від 27.12.19 р.) згідно із завданням 1 (пункт 5).
Санітарний регламент базується на новій системі регулювання радіологічного захисту населення від джерел іонізуючого випромінювання природного походження, зокрема радону, яка ґрунтується на сучасних засадах і спирається на комплексний підхід у формуванні національної стратегії забезпечення безпеки населення в рамках національного радонового плану дій. Створення такого документа є наразі вельми актуальним.
У санітарному регламенті викладено загальні вимоги щодо забезпечення радіаційного захисту:
– в ситуаціях опромінення, що пов’язані з природним радіоактивним матеріалом;
– в ситуаціях опромінення, при поводженні з побічними природним радіоактивним матеріалом;
– населення від впливу природних джерел іонізуючого випромінювання, зокрема радону, у житлових приміщеннях, на робочих місцях, в громадських і виробничих будівлях/спорудах та природних радіонуклідів у будівельних матеріалах.
Регламент також містить вимоги:
– до показників радіаційної безпеки на стадії вибору земельної ділянки, проєктування, будівництва, реконструкції та здачі в експлуатацію будівель та споруд;
– до обмежень вмісту природних радіонуклідів в мінеральних добривах і агрохімікатах;
– до показників радіаційної безпеки продукції, що містить природні радіонукліди;
– щодо забезпечення радіаційної безпеки при поводженні з мінеральною сировиною і матеріалами з підвищеним вмістом природних радіонуклідів;
– щодо забезпечення радіаційної безпеки при поводженні з виробничими залишками з підвищеним вмістом природних радіонуклідів
– до матеріалів, що використовуються при будівництві (реконструкції, капітальному ремонті) житлових і громадських будівель та споруд;
– по ремедіації територій при припиненні експлуатації підприємств/організацій (декомісія).
Вимоги документа є обов’язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання а також фізичними особами від діяльності яких залежить рівень опромінення населення природними джерелами іонізуючого випромінювання у житлових приміщеннях, на робочих місцях, в громадських і виробничих будівлях/спорудах
Санітарний регламент “Основні стандарти безпеки поводження з матеріалами, які вміщують радіонукліди природного походження” направлено на доопрацювання і затвердження в МОЗ України та для подальшого узгодження в установленому порядку.
Лабораторія радіаційного захисту
ДУ “Інститут громадського здоров’я
ім. О.М. Марзєєва НАМН України”
