Заголовок

605

28 грудня 2013 року відбулося засідання Президії НАМН України.
Одним із питань, що розглядалися під час засідання був звіт  директора ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН» академіка Гриня В.К. про результати науково-організаційної діяльності за останні п'ять років.

Заслухавши та обговоривши доповідь Президія НАМН відзначає, що діяльність інституту, здійснювалась у відповідності до статуту установи і була спрямована на вирішення фундаментальних і прикладних проблем в галузі медицини, особливо у напрямку застосування малоінвазивних  технологій при оперативних втручаннях, а також застосування клітинно-тканинних технологій при різноманітній патології людини.

Структура інституту включає клінічні, діагностичні та експериментальні підрозділи.
Станом на 01.01.2013 р. в інституті працює 1286 співробітники, за розділом «клініка» – 1227 працівників, за розділом «наука» – 59 працівників. У складі інституту працюють: 1 академік НАМН, 1 Лауреат Державної премії України, а також 12 професорів, 2 заслужених діячів науки і техніки України, 5 заслужених лікарів України, 2 заслужених працівників охорони здоров’я, докторів наук – 4,  кандидатів наук – 39.

В ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН» функціонує спеціалізована Вчена Рада Д 11.559.01 з правом проводити захист докторських дисертацій за спеціальностями 14.01.03 – хірургія, 14.01.09 – дитяча хірургія.
На теперішній час співробітниками інституту виконується 5 докторських  та 15 кандидатських дисертацій.  
 
Основними напрямами наукової діяльності інституту є:
 
–         розробка теоретичних основ клітинної трансплантації, показань до її клінічного застосування і удосконалення методів хірургічного лікування хворих із застосуванням біотехнологій;
–         удосконалення методів лікування хворих із запальними процесами черевної порожнини;
–         підвищення ефективності лікування ішемічних уражень кінцівок та головного мозку;
–         удосконалення  методів лікування обпечених з тяжкими ураженнями;
–         розробка та впровадження нових методів хірургічного лікування  хворих із гінекологічною патологією зі збереженням дітородної функції;
–         розробка та впровадження методів захисту ниркової функції при операціях з масивною крововтратою;
–         удосконалення методів діагностики і лікування гострих і хронічних лейкемій на основі вивчення їх імунофенотипів.
 
За звітний період в інституті виконувалося 13 НДР за бюджетом НАМН: (5 – фундаментальних, 7 – прикладних, 1 – НДР виконувалась в межах Державної цільової програми «Здоров’я нації»).
 
Наукові дослідження були спрямовані на:
 
–         вивчення феномену персистуючого мікрохимерізму у хворих з аутоімунною патологією (інсулінозалежний цукровий діабет, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, системна склеродермія) і його вплив на клінічний перебіг цих захворювань;
–         вивчення ефективності інтраміокардіальної трансплантації аутологічних стовбурових клітин після внутрішньокоронарного та внутрішньоміокардіального введення хворим з рефрактерною стенокардією;
–         поліпшення результатів лікування тяжкообпечених за рахунок впливу на регенераторно-запальні процеси в опіковій рані шляхом розробки та впровадження нових методів діагностики ураження, хірургічного лікування та клітино-тканинних технологій;
–         поліпшення результатів лікування хворих з неповними зовнішніми трубчастими норицями з використанням біотехнологій;
–         поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на патологічну звивистість внутрішньої сонної артерії на підставі дослідження деяких особливостей пато- і морфогенезу та розробки диференційованих показань і нових методів оперативних втручань;
–         удосконалення методів лікування хворих з В-клітинними лімфолейкозами на підставі дослідження імунофенотипових характеристик лейкозних клітин;
–         розробка та впровадження імунофенотипового моніторингу мінімального пухлинного клону злоякіснотрансформованих у хворих з гострим та хронічним лімфолейкозом з метою оцінки повноти ремісії та ефективності терапії;
–         розробка нових методів попередження впливів масивної крововтрати при хірургічних втручаннях;
–         профілактика розвитку гострої нефропатії при оперативних втручаннях з масивною крововтратою;
–         дослідження морфологічних і функціональних змін при ішемічному інсульті в експерименті за умов застосування аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин;
–         вивчення клінічної ефективності трансплантацій алогенних мезенхімальних стовбурових клітин і значення активності експресії мікро-РНК у хворих з автоімунною патологією;
–         поліпшення методів лікування хворих на розповсюджений перитоніт шляхом корекції післяопераційного парезу кишечнику з використанням методів ендолімфатичної терапії;
–         поліпшення методів лікування хворих на хронічну ішемію шляхом оптимізації методів діагностики, профілактики, та лікування реокклюзій після реконструктивних операцій на магістральних судинах;
–         поліпшення лікування обпечених з термоінгаляційними ураженнями з використанням методів оцінки стану мікроциркуляторного русла уражених тканин;
–         розробка методів і вивчення ефективності біомодифікації артеріальних ксенографтів для хірургічної корекції серцево-судинної патології в експерименті у тварин;
–         поліпшення лікування хворих жінок, які перенесли гнійно-запальні захворювання придатків, із застосуванням методів електрозварювання;
–         підвищення ефективності лікування післятравматичних деформацій шийки матки з використанням радіохвильового хірургічного методу.
 
У структурі установи є клініка і поліклініка.

За 5-річний період число ліжко/днів, число роботи ліжка протягом року, виконання плану ліжко/днів, середня тривалість перебування хворих на ліжку зменшувалося, що відповідає світовим тенденціям та збільшенню середнього обігу ліжка і відповідно збільшенню числа пролікованих хворих.

Постійно збільшується кількість госпіталізованих хворих в клініки Інституту. У 2012р. проліковано 17428 хворих, що на 998 більше, ніж в 2011 році. 981 хворого проліковано з інших областей України та інших країн.
Впровадження нових сучасних методів діагностики та лікування, нових видів хірургічних втручань, насамперед лапаро-торакоскопічних операцій, дало можливість знизити середню тривалість лікування хворих в стаціонарі з 12.0 ліжко-днів у 2008 р. до 10.6 ліжко-днів у 2012 р.

При постійному числі ліжок збільшується кількість оперативних втручань –  13996 у 2012р. (11661 у 2008р).
Звертає на себе увагу  стабільно високий рівень хірургічної активності (73,4% у 2008 р., 77,7% у 2012 р.).
В стаціонарах інституту  низький показник загальної летальності (1.1%), хоча в структурі ліжкового фонду питому вагу мають онкогематологічні та опікові відділення, де летальність,зазвичай, вища ніж у відділеннях іншого профілю. Значно знизилась летальність в ангіоневрології (з 0.9%  до 0.4%), в онкогематології для дорослих (з 6.5% до 2.8%), в онкогематології для дітей (з 4.3%  до 2.4%).

Низьким є показник післяопераційної летальності як в цілому по Інституту – 1,1%, так і в окремих відділеннях. Впровадження нових операцій дозволило госпіталізувати в відділення дитячої кардіохірургії   новонароджених дітей.
Налагоджена робота  цілодобової служби лікування інфарктів міокарду на ранніх етапах, яка включає догоспітальний тромболізис на рівні швидкої допомоги в містах Донецьку та Макіївки, ангіопластику та стентування коронарних артерій в відділенні рентгенендоваскулярної хірургії в перші 12 годин від початку захворювання на гострий інфаркт міокарду. Це дало можливість знизити летальність при гострому інфаркті міокарду в першу добу з 5,2% у 2008р. до 3,9% в 2012р. при рівні смертності по України  в 2012 році 13,88%.               
В структурі клініки працює клініко-діагностична лабораторія.
Всі лабораторії установи атестовані.
Стабільною є робота консультативної поліклініки, яку відвідують хворі з усіх регіонів України. За звітний період у консультативній поліклініці консультовані 567711 хворих, у т.ч. 62445 дітей.
 
Впровадження результатів НДР в практику охорони здоров’я сприяло поліпшенню якісних показників медичної допомоги населенню України. Протягом 2011-2012 років між ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН»  та закладами охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, міста Донецька, Донецької області та інших міст України укладено 6 договорів, та продовжено творче співробітництво за договорами, укладеними раніше, з метою надання висококваліфікованої медичної допомоги населенню областей України.
 
В інституті здійснюється активна  міжнародна діяльність. Ведуться спільні наукові дослідження з проблем  алогенної трансплантації кісткового мозку ( Інститут гематології м. Санкт-Петербурга, Російська Федерація), Мінський Республіканський центр трансплантації кісткового мозку, Республіка Білорусь). Вивчення методики контролю хімеризму крові (Університетська клініка м. Есена (Німеччина), Гематологічний науковий центр РАМН (Москва, Російська Федерація), Республіканський науково-практичний центр дитячої онкології та гематології (Мінськ, Республіка Білорусь); Російський онкологічний науковий центр РАМН (Москва, Російська Федерація), Гематологічний центр Ростовського Національного медичного університету (Російська Федерація)).

Створено міжнародний центр біотехнологій "Біостем". До складу центру, поряд з лабораторією клітинного та тканинного культивування, входять лабораторія трансплантації гемопоетичних клітин кісткового мозку, лабораторія фундаментальних досліджень, а також клінічні підрозділи інституту. У 2007 році в складі центру почав функціонувати банк стовбурових і спеціалізованих клітинних культур різного рівня диференціювання і кордової крові, розрахований на тривале зберігання зразків.
 
В інституті функціонує унікальна лабораторія клітинного та тканинного культивування. Беручи до уваги, що серед пріоритетних напрямків роботи Інституту завжди були і залишаються проблеми з надання спеціалізованої допомоги потерпілим з термічними ураженнями і маючи незаперечні успіхи в лікуванні цієї категорії потерпілих, початковий етап роботи лабораторії був пов'язаний в першу чергу з розробкою методів культивування клітин шкіри (фібробластів і кератиноцитів), призначених для закриття великих ранових дефектів у хворих з опіками. У міру нагромадження досвіду роботи лабораторія почала вирішувати питання більш широкої спрямованості й фундаментального характеру.
В установі проводяться дослідження різних біотехнологічних напрямків (реваскуляризації нижніх кінцівок, використання мезенхімальних стовбурових клітин при тяжкій автоімунній патології, лікуванні хронічної гепатопатії, імунотерапії розсіяного склерозу, діабетичній ретинопатії, постгіпоксичних порушеннях ЦНС, особливостях банкірування тривимірних об'єктів та ін.). Слід зазначити, що в Інституті виконуються не тільки науково-дослідні роботи прикладного характеру, але й фундаментальні дослідження молекулярно-генетичних і епігенетичних механізмів реалізації ефектів клітинних і тканинних трансплантатів, що дозволять у майбутньому не тільки обґрунтувати вибір того чи іншого варіанта лікування, але й розробити нові біотехнологічні підходи.
Отримано дозвіл МОЗ України на використання технології виготовлення клітинних/тканинних трансплантатів та застосування трансплантації клітин/тканин як методу лікування при різноманітних травматичних ушкодженнях, у тому числі при опіках та їх наслідках.

За звітний період проліковано понад 5000 хворих з України та інших країн світу з різноманітною патологією із застосуванням клітинно-тканинних технологій.

Інститут веде активну видавничу діяльність. За 5 років вийшло 10 монографій і атлас. Співробітниками інституту опубліковано 1392 наукових праць, у тому числі 90 за кордоном, з них статей 968, у т.ч. 25 за кордоном. За період  2008-2012 рр. подано 78 заявок на видачу охоронних документів та отримано 76 охоронних документів.

Щорічно інститут організує міжнародні конференції з актуальних медичних проблем. Крім того, у 2010 році було проведено ІІІ з’їзд ангіохірургів і ангіологів України.

У 2014 року планується проведення 2 науково-практичних конференцій, одну з яких буде присвячено 75-річчю з дня народження засновника інституту чл.-кор. НАМН В.К. Гусака.