ПОВАРЕНА СІЛЬ, АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ТА ІНШІ «ХВОРОБИ ЦИВІЛІЗАЦІЇ»

7633

PRO ET CONTRA (За і проти)

Вже тривалий час науковцями, лікарями, небайдужими до свого здоров’я громадянами та ЗМІ дискутується роль надлишку кухонної солі або хлориду натрію (NaCl) у виникненні гіпертонічної хвороби (ГХ) та інших хвороб людства. Щорічно в світі 1 500 000 людей вмирають внаслідок станів, які зумовлені надмірним вживанням солі.

Одним з напрямків діяльності ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» є виявлення факторів ризику і розробка методів первинної та вторинної профілактики хронічних неінфекційних захворювань, зокрема ГХ. Відділ артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень був одним із ініціаторів створення в Україні Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії і проводить велику роботу в цьому напрямку в країні та в регіоні.

У рамках цієї програми наприкінці 90-х років були розроблені способи оптимізації споживання солі, як одного з напрямків первинної та вторинної профілактики ГХ. Проведені дослідження визначення порогу смакової чутливості до кухонної солі, визначено кроки до дієтологічної корекції споживання солі, розроблена програма індивідуального контролю споживання солі за допомогою сільнички-дозатора.

Останні роки увагу співробітників відділу знову привернуло питання регулювання споживання кухонної солі. В практику роботи відділу артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень (керівник – професор С.М.Коваль) при діагностиці стадій і клінічних варіантів перебігу ГХ планується використовувати модифікований спосіб визначення порогу смакової чутливості до кухонної солі за допомогою тест-смужок, проведення комбінованої густометрії (оцінки порогів смакової чутливості) з визначенням чутливості рецепторів язика до солі, глюкози, соляної кислоти, використання сільничок-дозаторів, замінників солі (наприклад, солена), оцінка харчових звичок, в тому числі зловживання кухонною сіллю за допомогою фотофіксації.

Ми не знаємо, коли і як сіль стала відома людям. Мабуть, рівно стільки років, скільки і самій людині, оскільки жодна жива істота не може обходитися без солі. Але сіль – унікальний мінерал, у малих дозах вона зцілює, а в великих вбиває. Нестача солі призводить до зниження контролю над м’язами та порушенню нервових функцій (судоми, втрати ваги, зникнення апетиту, людина стає млявою). Дефіцит солі сприяє збільшенню показників «поганого» холестерину.

На початку існування людства сіль знаходили і випарювали біля моря, або в продуктах харчування, насамперед м’ясній їжі. Траплялись «м’ясні піри» в житті первісних людей не надто часто. У результаті цього в організмі виробилася своєрідна рівновага між натрієм (Na+), що надходить з м’ясом, і калієм (К+), який переважно має рослинне походження. У доісторичному раціоні людини співвідношення Na+ / К+ було аналогічним, як у племен мисливців-збирачів – 1:6, у мешканців сучасних міст  це співвідношення інвертоване у зворотний бік і становить 3:1.

Археологічні розкопки свідчать, що у стародавні часи активно розроблялись соляні копальні. Так, в Прикарпатті видобували сіль кілька десятків тисячоліть тому, на Кавказі – чотири-п’ять тисяч років тому, в Індії, в горах Пенджабу – понад три тисячі років тому.

Потенційна користь від зниження споживання солі для кардіоваскулярного здоров’я досить висока і аналогічна у ефективності відмові від куріння, нормалізації маси тіла і рівня загального холестерину. Епідеміологічні спостереження та клінічні дослідження свідчать про достовірну залежність між вживанням Na+ та рівнем артеріального тиску (АТ). Вживання цього елементу понад фізіологічну норму позитивно корелює з появою та прогресуванням артеріальної гіпертензії (АГ). У міжнародному дослідженні INTERSALT (International Study of Sodium, Potassium, and Blood Pressure), до якого було залучено 10 079 чоловіків і жінок з 32 країн, було встановлено, що зменшення вживання NаС1 на 100 ммоль на добу протягом життя сприяло б зменшенню приросту систолічного артеріального тиску (САТ) на 9 мм рт. ст., що зумовило б зниження смертності від ІХС на 16%, мозкового інсульту- на 23%, загальної смертності – на 13%.

Аналогічні результати (2-8 мм.рт.ст щодо САТ) були отримані в різних варіантах дослідження DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension). Існує зворотний зв’язок між вживанням К+ і рівнем АТ. Проте рівень останнього набагато краще корелює зі співвідношенням Nа++ , ніж рівнем кожного іону окремо. У вищезгаданому дослідженні INTERSALT встановлено, що при зміні співвідношення Nа++ у добовій сечі від 3:1 до 1:1 САТ паралельно знижується на 3-4 мм рт. ст.

Дослідниками в США були розраховані наслідки від зниження споживання солі до 3 г / добу: Зниження кількості нових випадків ІХС складе 120 000 на рік, нових випадків інсультів – на 66 000, інфарктів міокарду (ІМ) – на 99 000 випадків на рік відповідно, загальна кількість смертей зменшиться на 92 000 на рік; економія коштів складе до 25 млрд. доларів на рік. В Україні аналогічні  заходи можуть дати: -16 000 нових випадків ІХС; -8800 нових випадків інсульту; -13200 ІМ; економію понад 3,5 млрд. доларів.

Вчені з наукових інститутів Берліна у співпраці з колегами з Массачусетського технологічного інституту і Національного інституту здоров’я США довели, що дієта з підвищеним вмістом солі викликає АГ, в тому числі за рахунок змін у складі кишкової мікробіоти. Зниження кількості лактобацил у кишковому середовищі призводить до зміни складу метаболітів кишечника, що, мабуть, і є причиною підвищення АТ і збільшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), підсумовують автори статті, опублікованої в журналі Nature. Так звана «західна дієта», якої дотримуються жителі розвинених країн, включає в себе велику кількість технологічно оброблених продуктів і відрізняється високим вмістом повареної солі. «Складові» мікробіоти можуть впливати на рівні АТ через гуморальні, генетичні, середовищні, генетичні, ендокринні ланки, імунні механізми, всі нирки-кішківник-мозок, аліментарно залежні та мікрогеномні фактори, за рахунок порушень адаптивних механізмів організму.

З 2020 року у відділі артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень також буде проводитись вивчення ролі кишкової мікробіоти в розвитку порушень гуморальних, імунних та епігенетичних факторів, які є патогенетично вагомими  для прогресування метаболічних та  серцево-судинних уражень у хворих на артеріальну  гіпертензію на тлі ожиріння.

Методи визначення і засоби гальмування зловживання сіллю це визначення сользалежних варіантів перебігу ГХ, типування сільчутливих генів (таких як поліморфні варіанти гену альдостеронсинтази), визначення порогу смакової чутливості до повареної солі за методом Henkin R. J., 1983, На кінчику язика розташовані рецептори, що чутливі до солодкого, на бічних поверхнях до кислого та солоного, на корінні язика до гіркого смаку. Слід пам’ятати  що 1 г NaCl це 17.1 мЕкв або 17.1 ммоль Na і Сl; в 1 грамі NaCl міститься по 17,1 ммоль натрію і хлору відповідно;58 мг NaCl містять по 1 ммоль натрію і хлору відповідно;в 1 літрі 5,8% розчину NaCl міститься по 1000 ммоль натрію і хлору;в 1 грамі NaCl міститься  400 мг натрію і 600 мг хлору.

Американська Асоціація захворювань серця (АНА) вважає мінімально необхідною дозою кухонної солі для дорослих 500 мг / добу (0,5 г), а максимальною, що не призводить до ГХ – 1500 мг (1,5 г). Дослідження, присвячене профілактиці артеріальної гіпертензії (АГ), однозначно показало, що гарантією від розвитку цього захворювання є щоденне споживання натрію не більш ніж 52 ммоль / добу (близько 2,5 г). Споживання понад 100-120 ммоль / добу (приблизно 5,5 г) значно підвищує ризик есенціальної АГ.

Важливе місце відводиться Рекомендаціям ВООЗ щодо вживання солі, 2010-15 рр. та популяційним стратегіям щодо зниження її вживання. ВООЗ рекомендує обмеження добового споживання солі менше 5 г на добу. За статистикою жителі всіх 53 країн європейського регіону споживають значно більше «здорової» кількості.

 У 2017 році з’явились спільні Рекомендації Української асоціації кардіологів і дієтологів щодо дієти з пониженим вмістом солі. В них зазначено як уникнути «навантаження» продуктами, що багаті на сіль:

Продукти, вживання яких необхідно обмежити

Технологічно-оброблені і копчені м’ясні і рибні продукти (ковбаси, сосиски, балики) , рибні та м’ясні консерви, особливо в соусі, готові сніданки, снеки (злакові пластівці, крекери, горіхи, чіпси, більшість видів сиру ,готові соуси, сіль, солоні приправи.

Альтернатива з меншим вмістом солі

Натуральне м’ясо і риба, приготовані самостійно з мінімальним додаванням виключно йодованої солі, малосолоні страви з м’яса і риби власного приготування ,їх альтернатива з низьким вмістом солі, сир з низьким вмістом солі, соуси власного приготування, переважно томатні з використанням мінімальної кількості йодованої солі, спеції, зелень.

      

Таблиця. Вміст Na+ в 100гр деяких продуктів харчування

Назва продукту

Вміст Na в 100гр

Відсоток добової потреби

Оселедець середньосолоний

4800 мг

369%

Ікра червона зерниста

2284 мг

176%

Ковбаса сирокопчена московська

2 203 мг

170%

Консервовані оливки

до 1500 мг

116 %

Сир «Пармезан»

1376 мг

106%

Сир плавлений «Російський»

1050 мг

81%

Ковбаса варена яловича

959 мг

74%

Сир «Фета»

917 мг

71%

Квашена капуста

900 мг

70%

Сардельки яловичі

823 мг

64%

Кукурудзяні пластівці

720  мг

55%

Житній хліб

603 мг

47%

Креветка

540 мг

42%

Морська капуста

520 мг

40%

Пшеничний хліб

519 мг

40%

Консерви овочеві – горошок зелений

360 мг

28%

Мідії

290 мг

22%

Нирки яловичі

218 мг

17%

Селера (зелень)

200 мг

15%

Молоко згущене з цукром 5%

130 мг

10%

Яйце куряче

134 мг

10%

Яйце перепелине

115 мг

9%

Печінка яловича

104 мг

8%

М’ясо (яловичина)

65 мг

5%

М’ясо (куряче)

70 мг

5%

 

Зменшення солі в щоденному раціоні до 4-6 г супроводжується значним зниженням АТ, причому ця закономірність найчіткіше простежується у хворих на АГ та осіб старшого віку. Основну частину солі ми споживаємо з готовими магазинними продуктами і в складі готових страв. Слід відмовитися від додаткового підсолювання їжі за столом, зменшити вживання солених та консервованих продуктів, сирів, ковбасних виробів, печива, білого хліба. В цьому плані перевагу слід віддавати рослинним, молочним продуктам із зниженим вмістом жиру, слід також вживати збагачені К+ (2000 мг на добу), Mg2+ (600-800 мг на добу) раціони.

Проте варто звернути увагу, що зниження споживання солі може спричинити нестачу йоду. В такому випадку при приготуванні їжі деяким категоріям споживачів, наприклад вагітним, хворим на ГХ, ожиріння, ЦД 2 типу, слід використовувати помірну кількість (2300-1500 мг) виключно йодованої солі, вибирати технологічні продукти з вмістом йодованої солі, що є досить серйозною проблемою в Україні. При необхідності жорсткого обмеження вживання солі (вагітність, артеріальна гіпертензія, похилий вік) рекомендувати додатковий прийом препаратів йоду, та/або вживати натуральні харчові продукти з високим вмістом йоду: морепродукти, картопля відварна в шкірці, банани, полуниця, журавлина, чорнослив, зелений горошок, фортифіковані продукти.

Все це запобігає виникненню у Вас гіпертонічної хвороби та її ускладнень, зміцнить та подовжить Ваше життя.

Не менш шкідливим нутрієнтом є і такий улюблений для нас цукор.