Національний Інститут терапії Національної академії медичних наук України носить ім’я видатного вченого, академіка Академії медичних наук СРСР, академіка Академії медичних наук України, Героя Соціалістичної праці, Героя України, почесного громадянина №1 м. Харкова, засновника та першого його керівника Л. Т. Малої.
Малій Любові Трохимівні було притаманне гостре відчуття часу, глибоке розуміння назрілої необхідності створення в Україні єдиного науково-методичного центру з координації діяльності терапевтичної служби як найбільш масової організаційної структури. Першорядної важливості набувають розробка та практичне впровадження найбільш актуальних і перспективних методів профілактики, діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів. Першим кроком з реалізації цієї ідеї стало створення Науково-дослідного інституту терапії.
Разом з ідеєю створення інституту, академік Л. Т. Мала виношувала ідею створення музею терапевтичної школи Харкова. І ще при будівництві нового будинку інституту було виділено приміщення для майбутнього музею. Але знадобилося десять років для підготовки експозиції музею. Зайнята науковою, клінічною та педагогічною роботою, Любов Трохимівна знаходила час, щоб відібрати експонати, розглянути ескізи виставкових вітрин. З її ініціативи і прохання були написані портрети видатних представників терапевтичної школи Стражеска М.Д., Яновського Ф.Г., Шатілова П.І., Оболенського І.М. та ін. Для наповнення експозиції музею експонатами вона звернулася за допомогою до Харківського медичного інституту, Харківської обласної медичної бібліотеки, співробітників інституту, сама особисто передала документи, монографії свого вчителя С.Я.Штейнберга (які зберігалися у неї вдома). Відкриття музею відбулося в 1996 році та було приурочено до 10-річного ювілею інституту.
Після смерті Любові Трохимівни в музеї створена велика експозиція, присвячена творцю і першому директору інституту (хоча весь музей – це пам’ять про неї). «Шануємо пам’ять» – так називається один з розділів, присвячений академіку Малій Л.Т. В експозиції – годинник, стрілки якого показують час – 5 годин 30 хв. ранку, – час, коли перестало битися серце Любові Трохимівни, бюст Гіппократа, книга «Гіппократ. Клятва. Закон про лікаря. Настанови», порадам з якої вона слідувала все своє життя. В експозиції також представлені робочий стіл, книжкова шафа з кабінету Любові Трохимівни, особисті речі (портфель, фонендоскоп, окуляри), а також нагороди, документи, монографії, автореферати та фотографії, що розповідають про життя видатного вченого та її наукові праці.
До 100-річчя від дня народження в 2019 році була проведена реконструкція музею, оновлена експозиція, відображене сучасне життя Інституту, наукові здобутки вчених.
