Джерело: Суспільне мовлення України
Пандемія коронавірусу впливає на психічне здоров’я не тільки хворих, а й їхніх близьких та оточуючих. Хто є у групі ризику і які наслідки СOVID фіксують харківські науковці, Суспільному розповіла докторка медичних наук, психіатриня, професорка Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України Наталя Марута.
Що показує ваша практика?
Пандемія негативно впливає на психічне здоров’я. І такого негативного впливу зазнає третина населення. Серед усіх груп ризику Всесвітня організація охорони здоров’я визначає чотири:
- Перша — це пацієнти з психічними розладами, які в наслідок своїх порушень мають знижений імунітет і належать до групи ризику захворювання на COVID.
- Наступна група — це люди, які ніколи не хворіли на психічні розлади, але перенесли COVID.
- Третя група — доглядачі особи, тобто родичі, сусіди.
- Четверта група — медичні працівники. Вони мають ризик розладу 50%.
З власного досвіду і досвіду нашого Інституту можу сказати, що є ще й п’ята група. Це люди, які не хворіють на психічні розлади, які не перенесли COVID, але внаслідок пандемічного стресу мають високий ризик розвитку психічних розладів.
Що ви маєте на увазі під пандемічним впливом на психіку?
Ми проводили дослідження разом з Харківською академією післядипломної освіти та Харківським медичним університетом. Ми провели опитування більше тисячі людей: які саме чинники психічної травматизації впливають на емоційний та психічний стан.
Опитані зазначили, що в першу чергу на їхній психічний стан впливає ситуація загрози з невизначеною тривалістю. Тобто ось ця невизначена тривалість є дуже вразливою щодо психічного стану. 95% респондентів так вважають.
Наступний чинник — це загроза захворіти, померти, втратити родичів.
Ще один чинник — карантинні обмеження. 65% наших респондентів показали, що самоізоляція погано впливає на їхній емоційний стан. Також на стан впливає загрозлива і суперечлива інформація в тому числі і з медіа.
Останнє, але дуже важливе — це соціально-економічні фактори. Люди зазначають, що зниження фінансових можливостей і держави і родини впливають на психічне здоров’я.
З якою кількістю пацієнтів з COVID ви працювали і що є вашою клінічною базою?
З серпня ми (Інституту неврології, психіатрії та наркології — ред.) надали допомогу 186 пацієнтам з неврологічними з ймовірними наслідками COVID і 98 людям з психічними наслідками коронавірусної хвороби.
Хочу підкреслити, що сучасні дослідження нам не дозволяють стверджувати, що той чи інший психічний чи неврологічний розлад є наслідком коронавірусної хвороби. Ми ще не знаємо всіх механізмів цієї хвороби.
Цього року маємо пандемію COVID. У попередні сезони були епідемії респіраторних захворювань. Чи змінилася активність звернень?
Я хочу сказати, що звернення — це зовсім інше, ніж наявність хвороби і, на жаль, в цих загрозливих умовах, коли усі звертаються до самоізоляції, не всі хворі звертаються за допомогою.
Які порушення виникають у пацієнтів в умовах пандемії?
Перш за все це тривожні і депресивні розлади. Розлади, при яких людина відчуває погіршення фізичного стану при відсутності об’єктивного підтвердження. Наприклад, пацієнт скаржиться на болі в серці, але порушення серцевої діяльності немає. Інша патологія – це різні фобії, тобто страхи. У таких пацієнтів відзначаються панічні розлади. І є посттравматичний стресовий розлад. Це постійне згадування пацієнтом травматичного досвіду і повернення до важких моментів хвороби. І хочу зазначити, що депресивні і тривожні розлади найбільш розповсюджені.
Яка природа цих розладів? Що відбувається з пацієнтом на фізичному рівні?
Вірусна хвороба завдає інтоксикаційного впливу на організм, на мозкову тканину. Також мають місце судинні порушення, порушення згортання крові, тобто порушення мозкового кровообігу в тому числі. Але, з точки зору психіатричної допомоги, найбільш важливі чинники психічної травматизації, про які я говорила.
Дехто з пацієнтів скаржиться на певну загальмованість роботи мозку вже після одужання. З чим це пов’язано?
Хочу тут згадати про неврологічні наслідки цієї хвороби. Серед наших пацієнтів є люди з когнітивними розладами. Це порушення пам’яті, уваги, концентрації, розумової працездатності. Іншим неврологічним наслідком є інсульти.
Початковими проявами психічних розладів може бути цілий спектр таких симптомів, як роздратованість, розгубленість, знижений настрій, у тому числі й агресивність. Я вважаю, що це наслідок виснаження нервової системи.
Наскільки тяжкі ураження та наслідки?
Усі психічні розлади лікуються на початку. Тому пропоную звертатися до лікаря якомога раніше. Якщо людина хворіла на COVID чи ні, відчуває роздратованість, порушення сну, апетиту, агресію треба проконсультуватися у психіатра або невролога.
Чи залежить важкість психічних проявів від того, наскільки важко людина переносить COVID?
Важкість проявів психічних розладів залежить в першу чергу від особливостей характеру людини, від особливостей нервової системи. Для однієї людини важливим є стан свого здоров’я, а для іншої — економічний стан родини. Ми всі різні, і реакції нашої нервової системи різні.
Як часто психічні прояви з’являються вже після одужання?
Італійські вчені виявили, що навіть через рік після перенесеного коронавірусу у 40% пацієнтів, які одужали, спостерігаються певні прояви психічних розладів. Це певні ознаки депресії, тривоги й окремі симптоми посттравматичних розладів.
