У м. Харкові відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Персоніфікована терапія психічних розладів: проблеми та рішення».
В роботі конференції взяли участь 270 спеціалістів з різних регіонів України, а саме: лікарі-психіатри, лікарі-психотерапевти, лікарі-психологи, а також науковці і працівники кафедр психіатрії ВНЗ України і гості з Росії, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану, Грузії.
Відкрив конференцію директор ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» д.м.н., проф. Волошин П.В.
У виступі він наголосив на важливості поставленого конференцією питання, враховуючи багатство сучасних лікарських засобів, зростання алергічних реакцій і резистентности до них.
Волошин П.В. привітав усіх учасників з початком роботи конференції, побажав плідної роботи, яка сприятиме розширенню знань для подальшої практичної роботи.
Заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» проф. Марута Н.О. зазначила, що проблеми психічного здоров'я є загальними для населення всього світу. За даними ВООЗ, 164 млн. осіб в Європі страждають на психічні розлади, що складає біля 40 % населення. Психічні розлади стають значним економічним тягарем для держави та суспільства. Вони призводять до тимчасової та стійкої непрацездатності, інвалідізації, суттєвого порушення соціального функціонування, якості життя хворих та їх родичів. Тому, так важливо своєчасно встановити діагноз захворювання, провести адекватний персоніфікований вибір лікарських засобів, реабілітаційних заходів і підтримуючої терапії.
Принципам побудови персоніфікованого підходу до лікування хворих на психічні розлади були присвячені доповіді Юр'євої Л.М., Вербенко В.А., Матюхи А.В., Напреенка О.К., Підкоритова В.С і ін., які констатували, що до 40 % лікарських засобів, за даними ВООЗ, неефективні саме внаслідок неврахування персоніфікованих особливостей хворого. При визначенні комплексу лікарських заходів необхідно звертати увагу не тільки на клінічні прояви захворювання, а і – на генетичні, молекулярні, біохімічні і інші особливості організму хворого. Не менш важливо враховувати побічну дію лікарських засобів, їх взаємовплив при призначенні двох або більше препаратів.
Питанням соціальної допомоги хворим на психічні розлади, надання медичної допомоги на різних рівнях присвятили свої виступи Хаустова О.О., Чабан О.С. і ін.
Значна увага доповідачами була приділена персоніфікованому наданню медичної допомоги хворим на психічні розлади при різних формах захворювань: депресіях, тривожних обсесивно-компульсивних невротичних розладах, шизофренії і ін.
В рамках науково-практичної конференції був проведений круглий стіл, в роботі якого також взяли участь гості з країн ближнього зарубіжжя.
Провідним питанням круглого столу було навчання фахівців у сфері психічного здоров'я на пострадянському просторі.
У виступах учасників було зазначено важливість навчання лікарів, медичного персоналу комплаєнтності в організації і наданні медико-соціальної допомоги хворим на психічні розлади.
Розглянуті питання та проблеми вузівської та післядипломної підготовки фахівців, проблеми з цих питань в різних країнах.
Приділена увага ролі освіти фахівців, які беруть участь у наданні медичної допомоги хворим на психічні розлади в загально-соматичній мережі.
Також, в рамках науково-практичної конференції була проведена нарада керівників психіатричних асоціацій Східноєвропейської зони Всесвітньої психіатричної асоціації.
На нараді розглянуті питання стану надання допомоги хворим психіатричного профілю і основні напрями реформування психіатричної допомоги відповідно сучасним вимогам.
Враховуючи важливість поставлених до вирішення питань в програмі конференції для участі в її роботі були запрошені медичні сестри психоневрологічних закладів України.
В роботі конференції, також, взяли участь 47 медичних сестер з різних регіонів України. В межах науково-практичної конференції для медичних сестер був проведений семінар «Медсестринська діагностика в психіатрії», модератор – Чабан О.С.. На семінарі були розглянуті питання ролі медичної сестри у виявленні психічного розладу в амбулаторних умовах, попереднього долікарняного діагнозу і вирішення направлення хворого на консультацію.
В стаціонарних умовах на перший план виступають задачі нагляду медичною сестрою за станом хворого у відділенні, надання невідкладної медичної допомоги і забезпечення своєчасного прийому лікарських засобів хворим. Важливим розділом в роботі медичної сестри психіатричного відділення є забезпечення комплаєнсу медичного персоналу і хворих, створення комфортних умов праці персоналу і перебування хворих у відділенні.
В представлених доповідях на конференції в першу чергу зверталась увага на необхідність своєчасного і адекватного вибору лікарських засобів з врахуванням факторів, що впливають на їх дію в організмі.
РЕЗОЛЮЦІЯ
науково-практичної конференції з міжнародною участю
«Персоніфікована терапія психічних розладів: проблеми та рішення»
24-25 квітня 2014 року, м. Харків
Психічні розлади є однією з головних проблем суспільної охорони здоров’я в Європейському регіоні та всьому світі з точки зору розповсюдженості та важкості медико-соціального тягаря наслідків цих захворювань. Така ситуація в більшості випадків обумовлена відсутністю або недостатністю адекватної допомоги, що спричинено багатьма чинниками, головними з яких є стигматизація, обмежений доступ до служб охорони психічного здоров’я, недостатня інтегрованість психіатричної допомоги. Серед клінічних причин основною є недостатність індивідуальних підходів щодо діагностики та лікування психічних та поведінкових розладів. В Україні спостерігаються аналогічні тенденції.
Заслухавши та обговоривши представлені доповіді, учасники конференції вирішують:
- Проводити постійний аналіз досвіду використання досягнень світової науки в галузі генетики та епігенетики, геномних маркерів та ендофенотипів для індивідуалізації діагностики, терапії та профілактики психічних та поведінкових розладів.
- Здійснювати заходи щодо впровадження у практичну діяльність лікарів-психіатрів геномних маркерів, що визначають відповідь на терапію, токсичну побічну дію, індивідуальні дози препаратів, а також безпеку та ефективність фармакотерапії.
- Продовжити ознайомлення лікарів-психіатрів, лікарів-психотерапевтів, лікарів-психологів з кваліфікаціями розладів психіки та поведінки, які розробляються та впроваджуються в світовій та європейській психіатричній спільноті та базуються на персоніфікованому підході (DSM-5, МКХ-11).
- Забезпечувати практичне впровадження персоніфікованих діагностичних підходів з використанням нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних, нейромедіаторних та метаболічних біомаркерів.
- Професійну підготовку та післядипломне навчання здійснювати з урахуванням персоніфікованих підходів щодо діагностики, терапії та профілактики психічних та поведінкових розладів.
Завідувач відділу наукової організації
неврологічної та психіатричної допомоги,
патентно-ліцензійної роботи
та інформаційного забезпечення О.В.Сергієнко
