9 грудня 2015 року вітчизняні науковці провели акцію протесту «Руки геть від науки!» проти запропонованих Урядом у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (стаття 30) положень щодо змін в організації та фінансуванні наукової діяльності.
Для сотень науковців робочий день розпочався не так, як зазвичай – зранку академіки й професори, доктори та кандидати медичних наук, наукові співробітники й працівники Апарату президії НАМН та державних установ, що входять до її складу, зібрались на Грушевського – ні, не палити шини, хоча настрої вже майже такі, а щоби рішуче йти пікетувати Кабмін, а слідом і Верховну Раду.
Поблизу стадіону "Динамо", у підніжжя пам'ятника знаменитому тренеру Валерію Лобановському, що не так давно став свідком найдраматичніших подій у нашій новітній історії, якого, здавалось би, вже мало чим здивуєш, щоразу нові несподіванки.
Доводити право на гідне життя галузі нині змушені науковці. Складається враження, що Революція гідності, що об'єднала людей багатьох верств, прошарків, віку і професій, нині не те, що не завершилась, а розійшлась по окремим сферам.
Вже тиждень, як лихоманить всіх науковців з НАН України, а також національних академій – медичних, педагогічних, правничих, аграрних наук та академії мистецтв.
Причину під кінець року підкинув Мінфін. Повноважень реформувати науку він-то і не має, але в оприлюдненому проекті Закону "Про держбюджет на 2016-й рік" видав стільки "нововведень", а попросту скорочень, що вітчизняні вчені усіх згаданих академій взялися за мудрі голові і тиждень не могли оговтатись. Тим більше, що такого повороту ажніяк не чекали, бо за 2 тижні до цих шокових експериментів Мінфіну, ВР України ухвалила Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність", яким навпаки пообіцяли покращення стану й фінансування науки. Не встигли ми й порадіти, ще й рік не закінчився, як от наче удар в спину – без порад, попереджень і консультацій майже вердикт: всі академії віддати до НАН України, втім коштами за них розпоряджатиметься МОН. Видатки по загальному фонду держбюджету – скоротити до 40%. І терміну на реорганізацію дали менше місяця.
Наукова спільнота одразу охрестила цей документ – "геноцидом української науки", бо нічим іншим, як знищенням це їй не загрожує.
В самих науковців порад не питали й попередніх намірів не озвучували. То протестна акцiя стала чи не єдиним способом, що лишився, висловити спільне обурення.
Науковці висунули наступні вимоги до органів державної влади:
1. Неухильне виконання Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та безумовне збереження за НАН України і галузевими академіями наук статусу головних розпорядників бюджетних коштів.
2. Реорганізація академій наук не має бути предметом Закону про Державний бюджет.
3. Видатки на НАН України й національні галузеві академії наук на 2016 рік по загальному фонду державного бюджету повинні зрости порівняно з 2015 р. на суму, що враховує збільшення посадових окладів з 1 вересня поточного року, очікувані зміни в оплаті праці, необхідні видатки на комунальні послуги і енергоносії.
4. Видатки для НАН України по загальному фонду державного бюджету на 2016 р. повинні відповідати мінімальним потребам Академії – 2,779 млрд. грн.
Що здивувало, що за весь час поки вчені-протестувальники вигукували гасла, виступали з трибуни, з Кабміну почути науковців ніхто так і не вийшов. Тож єдиними глядачами були все ті ж нові-старі поліціянти та добре екіпірована охорона.
А коли мітинг перемістився під ВР України, з 450-ти народних обранців до протестуючих вийшла лише голова парламентського Комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич.
ЗМІ, до речі, всі, як за командою, теж проігнорували цей велелюдний академічний пікет.
Акція протесту (відео):
https://www.youtube.com/watch?v=CHuBfOPut94
Біля ВР України до учасників акцiї вийшла Лілія Гриневич (сайт "Педагогічна преса") – відео:
https://www.youtube.com/watch?v=su–4Kal9dA
