9 лютого світова громадськість відзначає Міжнародний день стоматолога. Саме цього дня, за переказами, ранньохристиянській великомучениці Аполлонії було завдано нелюдських тортур, зокрема вирвано всі зуби, і страчено. Це сталося 249 року після Різдва Христового.
Потреба у лікуванні зубів виникла на зорі історії людства. Є речові докази того, що вже у 7-му тисячолітті до Р.Х. існувало щось на кшталт бормашини. Інакше чим пояснити наявність майже ідеальних отворів у зубах, виявлених археологами під час розкопок прадавніх поселень на території Белуджістану (Пакистан)?
«Лише з середини ХІХ століття стоматологія як наука і повноправна галузь медицини почала розвиватись по-справжньому стрімко і потужно, – зазначив завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Владислав Олександрович Маланчук.
На поважних засіданнях з нагоди 100-річчя нашої кафедри 2019 року, а зовсім недавно – і з нагоди 100-річчя стоматологічного факультету НМУ імені О.О.Богомольця можна було почути з вуст авторитетних вчених світового рівня, наскільки далеко сягнув прогрес у галузі, яку й медичною визнали порівняно недавно. А головною ознакою того, що таки визнали, стала інтеграція стоматології в загальну медицину, що докорінно вплинуло і впливає на її подальший розвиток.
Тільки останнім часом ми почали серйозно дивитися на ротову порожнину і зуби як на початок дихальної системи і початок травно-харчового ланцюжку, як на важливу ланку системи кровообігу і лімфатичної системи, нарешті, як на чинник нервової системи. Якщо говорити про кровообіг, то наведу такий приклад. У хворого на парадонтит лікарі, які його обстежували, несподівано виявили характерну для цієї хвороби патогенну мікрофлору на серцевих клапанах. Є над чим замислитись. Зубний біль – річ украй неприємна. Це загальновідомо. Але знадобилися бойові умови, спричинені зовнішньою агресією на сході України, щоб зрозуміти, як цей чинник може впливати на хід подій. Уявіть розвідгрупу і гостре запалення, що в народі іменують флюсом, у одного з бійців. Ще трохи – і він криком закричить. Усі знеболюючі препарати використано намарно. А позиції ворога зовсім поряд. Що робити? Одне слово, життя показало: санацію ротової порожнини – пломбування, видалення, якщо треба, а в ідеалі – і протезування треба робити до того, як людина потрапляє до військового підрозділу. Актуальність такого висновку зростає в рази під час бойових дій. І виїзд на передову в екстремальному порядку команди стоматологів-хірургів не повинен бути системою.
Стоматології як науці є ще над чим працювати. Узяти протезування. Чи треба казати, який колосальний якісний стрибок зробила ця галузь за останні роки? До речі, перший сучасний науково обґрунтований імплантат зуба зробили ми з В.В.Лосем ще 1977 року, коли МОЗ СРСР суворо забороняло це робити. Відтоді багато чого змінилося і на мапі світу, і у стоматології. Поступово приходить розуміння: імплантати – це добре, але це – необхідність, як кажуть, не від хорошого життя. Чому в акул, наприклад, відбувається безперервна регенерація втрачених зубів, а в людини цього немає? Чи не треба розгадати цю таємницю? Це лише один з можливих напрямків розвитку стоматології як науки.
Увага до стоматології як до важливої галузі медицини проявляється ще й у тому, що торік – уперше за 50 років – сімох фахівців було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки. Серед них двоє вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, представників нашої кафедри – Владислав Маланчук і Анна Рибачук. Зрозуміло, ця відзнака – заслуга багатьох поколінь науковців-стоматологів Університету та України».
Дорогі стоматологи, щиро вітаємо вас із професійним святом, бажаємо здоров’я, щастя, подальших досягнень! Дякуємо вам, за професіоналізм, відданість своїй роботі, наші сліпучі і здорові посмішки!
ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРЕС-ЦЕНТРУ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
