Група лікування хронічного болю ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України” (керівник – доктор медичних наук Вадим Васильович Білошицький) першою в Україні розпочала застосування моноклональних антитіл в лікуванні мігрені. 8 липня було зроблено першу ін’єкцію вперше офіційно завезеного в Україну моноклональних антитіл фреманезумаб (міжнародна непатетована назва). Українську реєстрацію цей лікарський засіб отримав дещо раніше – 11 січня 2020 року.
Цей лікарський засіб є антитілами, які блокують речовину, що називається коротко CGRP, а повністю calcitonin gene – related peptide. Офіційним українським перекладом стає «пептид, кодований геном кальцитоніну». Відносно недавно, 2018 року, після проведених клінічних випробувань, у світі було зареєстровано й дозволено для клінічного використання 4 препарати моноклональних антитіл для лікування мігрені.
На останньому Міжнародному конгресі з головного болю, що відбувся 5-8 вересня 2019 року в Дубліні, результатам і перспективам застосування моноклональних антитіл при мігрені було присвячено чи не найбільше робочого часу. Різні аспекти розглядалися на пленарних і секційних засіданнях, а також на рекламних семінарах від фармкомпаній – спонсорів конгресу.
Мігрень і антитіла. Який може бути зв’язок? Чому для лікування мігрені треба зв’язувати антитілами цей загадковий пептид і блокувати його дію? Для відповіді на ці запитання треба повернутися до патофізіології мігрені і згадати, що таке «нейрогенне запалення» і яка в ньому роль CGRP.
Раніше було популярним твердження, що «мігрень – це судинне захворювання». Зараз ми називаємо мігрень тригеміноваскулярним, тобто «трійчасто-судинним» захворюванням, підкреслюючи тим, що основні події при ньому відбуваються в зоні іннервації трійчастого нерву, а саме в мозкових оболонках. Больові нервові закінчення містяться на двох типах нервових волокон – волокнах типу С і типу А-дельта. Волокна типу С не мають спеціальної білкової (мієлінової) оболонки і називаються немієлінізованими, а волокна типу А-дельта мають тонку мієлінову ізоляцію й називаються слабкомієлінізованими. Чим більш розвинутою є мієлінова оболонка, тим швидше по волокну передається сигнал.
Саме волокна С і продукують та вивільнять назовні CGRP. Цей пептид модулює передачу больового сигналу до центральної нервової системи (головного мозку). На більш швидких волокнах А-дельта, у перехопленнях (неізольованих зонах) між ділянками мієліну, перебувають рецептори цього пептиду, з якими він зв’язується й активує волокна А-дельта.
У хворих на мігрень відзначається значне вивільнення CGRP під час нападу. Крім посилення больового сигналу (так званої периферичної сенситизації), ця молекула активує в мозкових оболонках мастоцити (тучні клітини), які викидають назовні інші біоактивні речовини (гістамін, брадикінін тощо). Разом з останніми CGRP викликає розширення й параліч судин (часто пацієнти помилково називають свій стан «спазмами», насправді все навпаки), запальну реакцію в мозкових оболонках, подальше подразнення больових нервових закінчень, зокрема в судинній стінці. Уся ця бурхлива реакція в оболонках головного мозку під час нападу мігрені й називається «нейрогенним запаленням». Саме вона супроводжується відчуттями інтенсивного пульсуючого головного болю, нудотою та/або блюванням, підвищеною чутливістю до світла та звуку. При хронічній мігрені, тобто при головному болю мігренозного походження, що турбує більше половини днів на місяць або ж щоденно, концентрація CGRP в нервовій системі є стабільно підвищеною. Роль CGRP у розвитку мігрені підкреслюють також лікувальні ефекти препаратів, що попереджають його вивільнення (традиційні триптани, ботулотоксин) або ж блокують сам пептид чи його рецептор (зазначені вище препарати моноклональних антитіл та абсолютно нові гепанти – низькомолекулярні антагоністи рецепторів CGRP).
Наостанок зазначимо, що будь-яке лікування може бути ефективним тільки після консультації фахівця, який визначить чи показаний той чи інший метод лікування конкретному пацієнтові.
Інформація надана заступником директора з наукової роботи ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України”, нейрохірургом вищої категорії, доктором медичних наук Вадимом Васильовичем Білошицьким.
