«Вивчені уроки» є важливим підпунктом останньої редакції Спільної союзної доктрини медичної допомоги НАТО, де роз’яснюється, що «вивчені уроки є засобом, за допомогою якого збройні сили можуть інституціоналізувати досвід, здобутий в операціях та на навчаннях. Уроки є не лише стимулом, а й джерелом деталей, необхідним для внесення правок до існуючих концепції, доктрини та тактичних прийомів, методик та процедур.
Оскільки з часів Другої світової війни ґрунтовних науково-практичних робіт з військової медицини, які б системно узагальнювали досвід бойових дій не видавались, тому важливим та актуальним стала систематизація утилітарного українського досвіду у цій сфері в умовах гібридної війни, що суттєво вирізняється від інших збройних конфліктів (Сирія, Ірак, Лівія, Ближній Схід тощо) і може послугувати на користь усьому людству.
Так, 30 березня 2017 р. у залі засідань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України» відбулося засідання Президії Національної академії медичних наук України (далі – НАМН) за участі представників військової медицини, зокрема, Української військово-медичної академії. Присутніми на зібранні одностайно було зазначено, що з метою підвищення ефективності функціонування системи медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період, вкрай важливим є узагальнення практичного досвіду, набутого під час проведення АТО (ООС) на території Донецької та Луганської областей. І, відповідно до рішення цієї Президії НАМН України, було ініційовано проведення міжвідомчої науково-дослідної роботи (НДР) під кодовою назвою «ПРОСТІР», основними завданнями якої визначено:
- проведення наукового аналізу світового досвіду медичного забезпечення збройних сил під час бойових дій;
- аналіз стану системи медичного забезпечення Збройних Сил України під час проведення антитерористичної операції;
- проведення наукового аналізу результатів надання медичної допомоги та лікування поранених та хворих військовослужбовців;
- наукове обґрунтування та розробка шляхів удосконалення системи медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період та оцінка їх ефективності;
- розробка рекомендацій з організації та надання медичної допомоги первинного, вторинного та третинного рівнів.
Фінансування НДР передбачалося здійснити за рахунок утримання Української військово-медичної академії (без додаткового фінансування). Науковими керівниками НДР «Простір» запропоновано призначити Президента НАМН України академіка НАМН України, член-кореспондента НАН України В. Цимбалюка та начальника УВМА професора, полковника медичної служби В. Савицького.
Науковими консультантами було запропоновано призначити зокрема: директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, доктора медичних наук, генерал-майора медичної служби А. Вербу; керівника відділу військово-медичної науки при Президії НАМН України, доктора медичних наук, професора, член-кореспондента НАМН України, генерал-майора медичної служби І. Луріна та Командувача Медичних Сил ЗС України, доктора медичних наук, професора, член-кореспондента НАМН України, генерал-майора медичної служби І. Хоменка.
Відповідальним виконавцем цієї роботи став начальник Науково-дослідного інституту проблем військової медицини УВМА, доктор медичних наук, старший науковий співробітник, полковник медичної служби А. Галушка.
26.11.2019 року на розширеному засіданні воєнно-наукової ради МО України за участі виконуючого обов’язки заступника начальника УВМА з наукової роботи, доктора медичних наук, старшого наукового співробітника, підполковника медичної служби А. Швеця було внесено корективи до назви роботи у редакції «Розвиток системи медичного забезпечення за досвідом здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».
У зв’язку з організаційно – штатними змінами, з 2020 року відповідальним виконавцем роботи було призначено провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу організації медичного забезпечення Науково-дослідного інституту проблем військової медицини Української військово-медичної академії, кандидата наук з державного управління, доцента, В. Жаховського.
За результатами виконання науково-дослідної роботи, шифр «Простір», яку завершено наприкінці 2020 року проведено фундаментальні та прикладні дослідження організації та стану медичного забезпечення Збройних Сил України в умовах бойових дій під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, які сім років тривають на території України, а також проведено глибокий аналіз та узагальнення набутого досвіду.
Заключний звіт науково-дослідної роботи складається із вступу, 21 розділу основної частини та загальних висновків.
В роботі проаналізовано історичні аспекти розвитку системи медичного забезпечення військ, стан і проблеми медичного забезпечення Збройних Сил України на початку та в різні періоди антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, розкриваються причини, що призвели до їх появлення та пропонуються шляхи їх вирішення.
Проведені дослідження охоплюють найбільш важливі організаційні аспекти медичного забезпечення Збройних Сил України під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, зокрема розкривають питання управління медичним забезпеченням військ.
Проведено детальний аналіз системи медичного забезпечення ЗС України по роках та по всіх елементах.
У представленому заключному звіті наведено та детально проаналізовано величину та структуру безповоротних і санітарних втрат військовослужбовців Збройних Сил України в різних періодах антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, їх захворюваність і травматизм, розглянуто та проаналізовано організацію лікувально-евакуаційних заходів, порядок надання медичної допомоги хірургічного та терапевтичного профілю від поля бою та на всіх рівнях медичного забезпечення, проведення медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування поранених, уражених, травмованих і хворих військовослужбовців.
Окремими розділами викладено порядок та обсяги медичної евакуації, роль військових мобільних госпіталів в системі лікувально-евакуаційного забезпечення та обсяги роботи військово-медичних клінічних центрів і стаціонарних військових госпіталів, детально аналізується роль та значення цивільних закладів охорони здоров’я в системі медичного забезпечення військ, розкривається порядок їх залучення для надання медичної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України та інших військових формувань.
Досліджено зміст та порядок проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, їх значення у забезпеченні санітарного благополуччя військ і недопущенні занесення інфекційних захворювань у військові колективи. Також досліджено зміст, організацію та обсяги медичного постачання в умовах проведення антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил).
Досліджено роль та значення військово-медичної освіти і науки (зокрема місце в них НДІ НАМН України) для розвитку та підвищення ефективності функціонування системи медичного забезпечення Збройних Сил України, а також наголошується на необхідності формування в особливий період єдиного медичного простору держави для повного забезпечення потреб військовослужбовців у спеціалізованій та високоспеціалізованій медичній допомозі, а також медичній реабілітації.
На підставі проведеного системного аналізу медичного забезпечення військ в умовах бойових дій опрацьовано напрями, шляхи та конкретні заходи щодо подальшого розвитку Медичних сил Збройних Сил України з метою їх удосконалення та трансформації в напрямку досягнення взаємосумісності зі збройними силами держав – членів НАТО та впровадження сучасних форм і способів ведення військами бойових дій, а також необхідністю наближення спроможностей системи медичного забезпечення Збройних Сил України до спроможностей медичних служб держав-членів НАТО та інших передових країн світу.
В рамках проведення цієї науково-дослідної роботи, за участі військових медиків-науковців, практичних лікарів (НВМКЦ «ГВКГ» та ВМКЦ всіх регіонів), їх колег з інститутів НАМН України, відділу військово-медичної науки при Президії НАМН України, що брав активну участь у роботі та координував таку взаємодію, а також представників МОЗ України (медичні університети, лікарні, зокрема Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова) також було видано дев`ять унікальних монографій, а саме:
1)«Лікування поранених з бойовими травмами кінцівок (за досвідом АТО/ООС)»;
2)«Бойова травма серця, грудної аорти та магістральних судин кінцівок»;
3)«Досвід організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ (сил) під час проведення антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил)»;
4)«Акушерсько-гінекологічна допомога та збереження репродуктивного здоров’я у жінок в умовах збройного конфлікту»;
5)«Патоморфоз вогнепальних ран м’яких тканин»;
6)«Розвиток системи фізичної та реабілітаційної медицини в умовах ведення збройного конфлікту»;
7)«Вогнепальні поранення м`яких тканин. Досвід АТО/ООС»;
8)«Вогнепальні непроникаючі черепно-мозкові поранення»;
9)«Медичне забезпечення Збройних Сил України під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на території Луганської та Донецької областей» у ІІІ частинах, де висвітлюються стан і проблеми медичного забезпечення ЗС України на початку та в різні періоди АТО/ООС, аналізуються причини та пропонуються шляхи їх вирішення. Детально проаналізовано величину і структуру санітарних втрат військ, порядок організації та надання медичної допомоги пораненим, проведення медичної евакуації починаючи від поля бою та на всіх рівнях медичного забезпечення, висвітлено комплекс санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, організацію медичного постачання, а також роль і вклад військово-медичної освіти та науки (у тому числі НАМН України) в удосконалення системи медичного забезпечення ЗС України.
Готується до друку десята книга цієї державно-актуальної серії науково-практичних праць – «Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС)».
Активну участь у підготовці цих монографій прийняли державні установи НАМН України та їх очільники:
ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова» НАМН України – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Василь Лазоришинець;
ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова» НАМН України – член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Усенко;
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Андрій Сердюк;
ДУ Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Володимир Коваленко;
ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева» НАМН України – член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Валерій Бойко;
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені О.М. Лук’янової» НАМН України – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Антипкін;
ДУ «Інститут травматології та ортопедії» НАМН України – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Георгій Гайко (директор інституту з 1989 року по листопад 2019 року);
ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова» НАМН України – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Євгеній Педаченко;
ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Димитрій Базика;
ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України» – академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Дмитро Заболотний;
ДУ «Інститут медичної радіології НАМН України ім. С.П. Григор’єва» – доктор медичних наук, професор Микола Красносельський;
ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» – член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Вікторія Задорожна;
ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» – академік НАН України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Кундієв (директор інституту з 1964 року по січень 2017 року);
ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» – доктор медичних наук, професор Ігор Лінський.
Велику допомогу у підготовці всіх видань надали фахівці Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова, зокрема її головний лікар, доктор медичних наук, професор Сергій Риженко.
Крім того, в рамках науково-дослідної роботи було розроблено ряд важливих нормативних документів, а саме:
постанову КМ України від 31 жовтня 2018 року № 910 «Про затвердження Воєнно-медичної доктрини України»;
наказ МО та МОЗ України від 7.02.2018 року № 49/180 «Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану» (зі змінами, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.02.2018 року за № 252/31704) та інші.
Плідна та ефективна науково-практична співпраця між інституціями НАМН України та вченими у сфері військової медицини і надалі успішно триває. Всіх бажаючих запрошуємо поділитись своїм клінічним досвідом та науковими напрацюваннями в контексті підвищення якості надання медичної допомоги нашим захисникам!
Слава Україні!!!
Героям Слава!!!
Президент НАМН України,
Головний редактор серії науково-практичних робіт з узагальнення
бойового досвіду медичного забезпечення АТО/ООС,
академік НАМН України,
член-кореспондент НАН України
В. Цимбалюк
