Науково-практична конференція з міжнародною участю «XI наукова сесія інституту гастроентерології НАМН України. Новітні технології в теоретичній та клінічній гастроентерології»

753

14-15 червня 2023 року у м. Дніпро відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «XI наукова сесія інституту гастроентерології НАМН України. Новітні технології в теоретичній і клінічній гастроентерології».

З привітанням від Національної академії медичних наук України виступив президент НАМН України, академік НАН та НАМН України, Заслужений діяч науки і техніки, професор Віталій Іванович Цимбалюк. В своєму зверненні він зазначив, що у важкий для України час Інститут гастроентерології все ж таки організував і проводить конференцію такого високого рівня. Це дуже важливо, адже є велика необхідність саме зараз знайомити науковців і практичних лікарів з напрацюваннями Інституту, зі здобутками науковців України, з новими методиками діагностики і лікування, які використовуються в світі.

Віталій Іванович Цимбалюк

Віталій Іванович підкреслив, що на конференції буде розглянуто весь спектр гастроентерологічних захворювань з різними варіантами хвороби, включаючи пухлинні процеси.

Президент НАМН України побажав всім слухачам миру, нових наукових досягнень, міцного здоров’я і успіхів у наданні медичної допомоги населенню України.

Зі вступним словом виступив науковий керівник конференції, член-кореспондент НАМН України, д.мед.наук, професор, Заслужений лікар України, директор ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України” Юрій Миронович Степанов, який зазначив, що Інститут гастроентерології як провайдер заходів по безперервному професійному розвитку лікарів України, використовує всі можливості для залучення великої аудиторії слухачів за допомогою он-лайн конференцій.

Юрій Миронович підкреслив, що на черговій XI науковій сесії Інституту гастроентерології будуть представлені проблемні питання щодо діагностики та лікування патології органів травлення та захворювань, які з ними пов’язані, а також визначені шляхи їх вирішення.

Юрій Миронович Степанов

У конференції з лекціями майстер-класу виступили всесвітньо відомі вчені:

– Mark Swainпрофесор медицини, кафедра гепатології ім. Фонду сім’ї Капа Вензеля, секція гепатології, Університет Калгарі (Канада) з лекцією «Вісь «печінка-головний мозок»: втома у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки»;

– Grażyna Rydzewska – професор, завідувач відділення внутрішніх хвороб і гастроентерології центральної клінічної лікарні міністерства внутрішніх справ і адміністрації у Варшаві (Польща) «Будесонід ММХ в лікуванні неспецифічного виразкового коліту – від основ до клінічної практики»;

Ali Canbay д-р мед. наук, професор, директор медичної клініки в університетській лікарні Бохум (Німеччина) «Нові інсайти неалкогольної жирової хвороби печінки та неалкогольного стеатогепатиту»;

J. Enrique DomínguezMuñez професор медицини, завідувач відділення гастроентерології та гематології Університетської лікарні Сантьяго-де-Компостела (Іспанія) «Ендокринна недостатність підшлункової залози внаслідок біліарних порушень. Діагностика та рекомендації до терапії»;

– Vancikova Zuzana, доктор медицини, доктор філософії (Чешська республіка) з лекцією «Дірява кишка» як сигнал небезпеки для аутоімунних захворювань».

Провідні вчені України (м. Київ, Дніпро, Харків, Полтава, Львів, Ужгород, Вінниця, Тернопіль) представили слухачам лекції щодо етіології, патогенезу, діагностики і лікування широкого спектру захворювань органів травлення, їх поєднання, а також супутньої патології.

На конференції були представлені провідні терапевтичні школи України.

Загалом за 2 дні трансляцію подивились понад 5000 фахівців.

Вперше у практиці наукових конференцій Інституту гастроентерології на цій сесії були організовані і проведені майстер класи шляхом прямого включення з операційних ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» на тему «Нові малоінвазивні технології діагностики та лікування в дії» під модеруванням директора Інституту, члена-кореспондента НАМН України, професора Юрія Мироновича Степанова з демонстрацією нових технологій, які впроваджені і застосовуються фахівцями Інституту:

– майстер клас з демонстрації виконання ендосонографічного дослідження (EUS) та трепан-біопсії печінки провели доктор мед. наук Бабій О.М., кандидат мед. наук Пролом Н.В., кандидат мед. наук Зеленюк О.В., науковий співробітник Тітова М.В.;

– майстер клас виконання ендоскопічного лікування варикозно розширених вен стравоходу і балонної пневмо-кардіодилатації провели доктор мед. наук Бабій О.М. і кандидат мед. наук Тарабаров С.О.

У рамках конференції були проведені: 5 пленарних засідання та сателітний симпозіум.

Науковцями Інституту гастроентерології були представлені досягнення власних наукових досліджень і розробок в галузі гастроентерології: епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і лікування патології у дорослих і дітей. Доповіді провідних учених України були присвячені особливостям ведення хворих з захворюваннями органів травлення в умовах COVID-19, гастроентерологічним ускладненням перебігу інфекції COVID-19, патології підшлункової залози, гепатобіліарної системи, захворюванням верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, передраковим станам в гастроентерології, захворюванням кишечника, а також профілактиці, діагностиці і лікуванню хвороб органів травлення.

За результатами проведеної конференції схвалена резолюція:

1. В умовах воєнного часу при веденні пацієнтів на захворювання органів травлення зосередити увагу на:

– функціональних захворюваннях органів травлення в умовах воєнного часу в Україні;

– діагностиці та лікуванні синдрому подразненого кишечника в умовах воєнного стану;

– особливостях роботи сімейного лікаря в умовах воєнного стану при вирішенні питань медико-соціальної експертизи захворювань шлунково-кишкового тракту;

– особливостях курації пацієнтів з метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки у воєнний час.

2. При веденні пацієнтів на гастроентерологічну патологію час пандемії COVID-19 слід зосередити зусилля на попередженні їх зараження коронавірусною інфекцією:

– пандемія COVID-19: післямова або антракт?;

– порушення біліарного тракту, асоційовані з COVID-19 та способи їх корекції.

3. Продовжити вивчення епідеміології, патогенезу та пошук нових методів діагностики, лікування та профілактики найбільш соціально значущих, широко розповсюджених і тяжких захворювань органів травлення як гепатит та цироз печінки, неалкогольна жирова хвороби печінки:

– метаболічно-асоційовані ураження печінки у чоловіків та жінок. Чи є різниця?;

– неалкогольна жирова хвороба печінки і підшлункової залози: патогенетичні механізми синтропії та шляхи їх корекції;

– чи завжди неалкогольна жирова хвороба печінки пов’язана з надлишковою масою тіла? Особливості перебігу та ведення хворих з «худою» неалкогольною жировою хворобою печінки;

– вісь «печінка-головний мозок»: втома у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки;

– стеатогепатит в осіб з нормальною масою тіла: проблеми скринінгу і лікування;

– нові інсайти неалкогольної жирової хвороби печінки та неалкогольного стеатогепатиту;

– багатогранна печінкова енцефалопатія: про що потрібно пам’ятати;

– сучасні вектори корекції патогенезу хронічних захворювань печінки і їх прогнозу;

– роль мікробіому в розвитку метаболічних порушень та шляхи його раціонального відновлення

– кардіоваскулярні ризики при метаболічно-асоційованій жировій хворобі печінки: підходи до корекції

– позапечінкові інфекційні ускладнення неалкогольної жирової хвороби печінки;

– мінімальний цитоліз, що робити?;

– перспективи використання комплексних гепатотропних засобів;

– роль кишкової мікробіоти в розвитку МАЖХП

4. Продовжити удосконалення діагностики, лікування та профілактики захворювань підшлункової залози:

– наслідки хронічного панкреатиту та ризики соматичних ускладнень: пошук рішень у парадигмі різних рекомендацій;

– нутритивний супровід пацієнта з хронічним панкреатитом та зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози;

– ендокринна недостатність підшлункової залози внаслідок біліарних порушень. Діагностика та рекомендації до терапії;

– головні чинники панкреатогенного діабету. Основні напрямки лікування.

5. Розвивати ключові питання діагностики та лікування захворювань кишечнику:

– абдомінальний біль в гастроентерологічній практиці. Сучасні наративи в діагностиці та лікуванні;

– нові можливості лікування неспецифічного виразкового коліту в Україні;

– “дірява кишка” як сигнал небезпеки для аутоімунних захворювань;

– синдром подразненого кишечника – обґрунтування напрямків персоніфікованого лікування;

– до питання діагностики та лікування мікроскопічного коліту;

– колоноскопія: небезпеки та ускладнення;

– нові рекомендації WGO (2023) «Пробіотики та пребіотики»;

– роль порушення кишкового мікробіоценозу в патогенезі захворювань внутрішніх органів та перспективи раціональної фармакотерапії;

– будесонід ММХ в лікуванні неспецифічного виразкового коліту – від основ до клінічної практики;

– клінічні рекомендації УГА по веденню пацієнтів похилого віку із запальними захворюваннями кишечника;

– стан діагностики, лікування целіакії та власний досвід досліджень в Україні в 2023 році.

6. Продовжити дослідження передракових станів, їх своєчасної діагностики і можливостей корекції:

– НПЗП-гастропатії: експертна думка у практичних рекомендаціях та коментарях;

– токсичні ураження шлунково-кишкового тракту: погляд профпатолога;

– шляхи зменшення оксидативного стресу як однієї з основних причин розвитку онкопатології;

– функціональна диспепсія в амбулаторній практиці. Контроль кислото-залежного стану;

– сучасні стандарти профілактики та лікування НПЗП-асоційованих ушкоджень шлунка та кишечнику;

– безпека тривалого застосування ІПП при медикаментозно-індукованих гастропатіях;

– диспепсія та особливості захворювань шлунка у осіб похилого віку.

7. Зосередити увагу на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань органів травлення у дітей:

– панкреатична недостатність у дітей: сучасні підходи до терапії;

– епігенетичний вплив грудного молока на імунну толерантність у передчасно народжених новонароджених;

8. Розвивати новітні технології хірургічного лікування (у т.ч. мініінвазивного) патології органів травлення:

– виконання ендосонографічного дослідження (EUS);

– виконання трепан-біопсії печінки;

– виконання ендоскопічного лігування варикозно розширених вен стравоходу;

– виконання балонної пневмо-кардіодилатації;

– верифікація та лікування порушень гастродуоденальної моторики: функціональна диспепсія vs гастропарез;

– педіатрична метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки за матеріалами ESPGHAN 2023: що нового у діагностиці та лікуванні.

Інформація надана ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України”.