Огляд надій і розчарувань у боротьбі з COVID-19 – панацеї немає

1508
Знання про новий коронавірус постійно змінюються, і це ще далеко не кінець. Ясно одне: людство зіштовхнулося з тим, чого раніше не знало

Уже четвертий місяць як світ живе з тривогою про коронавірус. За цей час багато чого змінилося – і у підходах до виявлення хворих, і у розумінні його поширення, і у лікуванні. Але практичного щодня з’являється все нова інформація, яка часом може розвертати на 180 градусів відомі раніше знання про цей підступний COVID-19. Науковці в різних кінцях світу продовжують вивчати природу коронавірусу, але все ж більшість зусиль зараз кинуто на те, як вилікувати хворих та стримати поширення інфекції далі. Ось лиш кілька яскравих прикладів того, як змінювалося уявлення про досі невідомий вірус у світі за цей час.

Розчарування №1: Масова термометрія сама собою нічого не дає

Коли наприкінці січня було відомо про півтисячі хворих на COVID-19, а окрім Китаю, інфекцію було виявлено в Південній Кореї, Японії, Таїланді, Тайвані і США, за рекомендацією ВООЗ аеропорти почали вводити масову термометрію. Ще 22 січня у аеропортах Сингапура, Гонконга, Токіо, Нью-Йорка, Сан-Франциско, Лос-Анджелеса встановили сканери, що мали виявляти людей з підвищеною температурою серед пасажирів, які прилітають з міста Ухань. Із 26 січня вимірювати температуру тіла прибулим із Китаю почали і в Україні.

І хоча ще 28 січня інфекціоністи з Китаю заявили про випадки безсимптомного перебігу хвороби, температурний скринінг все одно продовжували застосовувати до кінця лютого вже тим, хто прибував із Італії, оскільки іншого способу швидко виявити можливих інфікованих не було.

Але 29 лютого в оновлених рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо міжнародних поїздок на тлі спалаху COVID-19 врешті написали про неефективність такого методу запобігання інфекції.

“Контроль температури тіла на в’їзді або на виїзді сам собою не є ефективним способом запобігти поширенню інфекції між країнами, оскільки інфіковані особи можуть перебувати в інкубаційному періоді, у них може не бути явних симптомів на ранній стадії перебігу хвороби, або вони можуть прийняти жарознижувальні і приховати симптоми. Крім того, такі заходи вимагають істотних вкладень, при цьому користі від цього може бути небагато», – йшлося в оновлених рекомендаціях ВООЗ.

Та й ми всі бачимо: навіть закриття кордонів не стримало поширення хвороби.

Розчарування №2: Чи можна заразитися через поверхні, поручні

Днями в Мережі радісно почали обговорювати інформацію від німецьких дослідників про те, що коронавірусом практично неможливо заразитися через поверхні інших предметів. Про це повідомлялося на сайті головного телеканалу Люксембургу RTL Today 14 квітня.

Вірусолог із Німеччини Гендрік Штрек з Інституту вірусології та дослідження ВІЛ Університету Бонна розповів про результати дослідження, проведеного у місті Гайсберг, де було зареєстровано понад 1400 підтверджених випадків коронавірусу.

Упродовж кількох тижнів команда науковців опитувала і проводила розслідування по всьому регіону. “Немає значного ризику зараження цією хворобою, коли ви ходите магазинами. Серйозні спалаху інфекції завжди були результатом того, що люди протягом більш тривалого періоду часу були ближче один до одного, наприклад, після вечірок в Ішглі (Австрія). Коли ми брали зразки з дверних ручок, телефонів або в туалетах, культивувати вірус в лабораторії на основі цих зразків було неможливо”, – розповів пан Штрек.

Але це тільки дуже попередні висновки. У тій же новині йшлося, що в німецькому місті Гайсберг проводитимуть іще одне більш глибоке дослідження, аби в подальшому оцінити як вірус передається і як його можна стримувати. Це більш широке дослідження буде проводитися у репрезентативній вибірці із 1000 людей.

На платформі “По той бік пандемії”, де оперативно спростовують фейки про коронавірус, зазначили, що ґрунтовніше дослідження почалося 30 березня і триватиме упродовж 4 тижнів. А от даних попереднього дослідження про рівень живучості віруса на поверхнях, озвучених лікарем Штреком, так і не знайшли.

Зате відомо про інше дослідження, серед співавторів якого представники американського центру з контролю захворювань (CDC). Згідно з його даними, на пластику вірус може жити до 72 годин, на нержавіючій сталі – до 48 годин, на картоні – до 24 годин, а на міді – до 4 години.

Розчарування №3: На лікування гідроксихлорохіном не треба розраховувати

А тим часом з’являються все більше досліджень, які свідчать про те, що використання протималярійного препарату гідроксихлорохіну для лікування COVID-19 неефективне і навіть більш – може нашкодити. Нагадаємо, його протизапальні властивості для лікування тяжких хворих на коронавірус спочатку пробували використовувати в Китаї. Звіти китайських лікарів для власного дослідження взяла за основу група французьких вчених з університетів Ніцци і Марселя, і виклала його результати у науковому журналі International Journal of Antimicrobial Agents. Французькі вчені тоді дійшли висновку, що використання протималярійного препарату було досить ефективним. Але ще обнадійливіші результати спостерігалися, коли хворі приймали його у комплексі з азитроміцином – у організмі пацієнта зразків коронавірусу не було вже на п’ятий день. Щоправда дані цього дослідження у наукових колах сприймалися з великою обережністю, адже у ньому взяли участь лише 30 людей. А для достовірних даних потрібна значно більша вибірка пацієнтів.

Отож, поки повноцінних клінічних випробувань ще не було проведено, але вже є результати більш широкого дослідження за участі 368 пацієнтів. Препарат використовували у клініках для ветеранів у США, і є дані цього дослідження, опублікованого на сайті для науковців, пише Associated Press.

Згідно з його даними, із 368 пацієнтів з коронавірусною інфекцією, летальність була такою:

  • 28% – серед тих, хто отримував гідроксихлорохін, окрім стандартного лікування;
  • 22% – серед тих, хто отримував гідроксихлорохін разом з азітроміцином;
  • 11% – серед тих, кого лікували стандартно.

Але у дослідженні також йдеться, що різниця між другою і третьою групами, не настільки велика, щоб виключити інші фактори, які могли б вплинути на смертність. А ще йдеться про те, що використання цих препаратів не вплинуло на необхідність використання ШВЛ.

Також з’явилися дані і нове рандомізоване дослідження з Китаю, де взяли участь 150 пацієнтів. Його проводили лікарі із відділення пульмонології і реаніматології  при лікарні Жуйцзінь в Шанхаї, пише “Лівий берег” з посиланням на Medscape. Пацієнтів розділили на дві групи, одну з яких лікували стандартно, другу – з використанням гідроксихлорохіну. В результаті відмінностей у перебігу хвороби між групами не виявили. При цьому побічні ефекти спостерігалися у 8,8% пацієнтів зі стандартної групи і у 30% у групи, що приймала гідроксихлорохін.

Україна у вивченні вірусу може розраховувати тільки на світовий досвід

Що ж, усе це свідчить насамперед про те, що людство ще далеке від того, щоб до кінця зрозуміти природу нового вірусу. А Україна – ще дальша. Адже, як розповіла в коментарі Укрінформу завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України” Алла Мироненко, українські вчені не мають дозволу на виділення вірусу та вивчення його властивостей. “Виділяти COVID-19 можна лише в лабораторіях із третім ступенем захисту, і таких лабораторій не так багато загалом у світі, а не лише в Україні. У нас є матеріал, який містить вірус, але вірус в чистому вигляді не дозволяється одержати на культурі клітин, бо це надто небезпечно. Наразі зрозуміло одне – для людей цей вірус абсолютно новий через те, що він з’явився з тваринного джерела, і людина не дуже адаптована до нього. Зараз всі зосередженні на діагностиці, а вивчення природи вірусу потребує тривалого часу”, – говорить вірусолог.

На запитання про те, чи підійшло людство до чогось нового у вивченні природи вірусів, Алла Мироненко відповідає, що насправді віруси – це дуже прості створіння. Але за рахунок того, вони потрапляють у живі клітини, їх утворюються мільярди – і так вони можуть виживати.

“Потрапити з одного організму до іншого, вірусу «не легко». Але чисельність людей на планеті невпинно зростає (13 квітня нас зафіксовано 7.777.777.777. – Ред), і це для вірусу – великі можливості для селекції. Утворюються мільярди нових варіантів, але більшість із них зазвичай не є життєздатними. Нові варіанти вірусів утворюються в організмі тварини чи людини і врешті гинуть. Але зрідка трапляються випадки, коли вірус, утворившись із тваринного джерела, переходить міжвидовий бар’єр і змінюється настільки, що може передаватися від людини до людини.

Попередні коронавіруси викликали захворювання, подібне до застуди. Але близькосхідний коронавірус SARS-CoV, який пішов від верблюдів та виник в 2012-му, чи SARS-CoV, що поширився у 2002 році, були агресивнішими. У випадку з нинішнім SARS-CoV-2 все ще складніше, бо існують безсимптомні, легкі, тяжкі форми, а також й нестабільний інкубаційний період, що дозволяє вірусу легко поширюватися і жити далі”, – говорить пані Мироненко. Вона також додає, що у ВООЗ очікували наступну пандемію до 2030 року, але пов’язували її можливе виникнення з грипом – існує відповідна програма Рandemic preparedness (її підготували в 2017 році Європейським центром профілактики і контролю захворювань на основі висновків, винесених із пандемії грипу в 2009 році. – Ред.). Дослідники передбачали, що таке накопичення людської популяції на планеті призводить до появи нових вірусів, які провокуватимуть пандемію.

Втім, як бачимо, людство все одно виявилося неготовим до протистояння з вірусом. Але чи можна до такого підготуватися в принципі – поки це питання залишається без відповіді.

Юлія Горбань, Київ

Джерело: “УКРІНФОРМ”