Як вже повідомлялося, у м. Кіото (Японія) 25-29 травня 2015 р. відбувався 15-й Міжнародний конгрес з медичних аспектів радіаційних досліджень. В Центрі конгресів (саме в ньому свого часу відбулося підписання Кіотського протоколу з протидії глобальному потеплінню) зібралося 1100 провідних науковців з 43 країн світу. Заслухано 426 доповідей. Відмічено прогрес у радіаційній біології людини та навколишнього середовища, у впровадженні фундаментальних досліджень радіаційного захисту в онкології, дозиметрії та радіохімії.
Запрошеним учасником був президент Національної академії медичних наук України академік А.М. Сердюк, доповідачами – директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка академік М.Д.Тронько та генеральний директор Національного наукового центру радіаційної медицини чл.-кор. НАМН України Д.А.Базика, проф. Yamashita, проф. Тakamura (Японія), Dr. Lochard (Франція), Dr. Reiners (Німеччина).
Президія НАМН на черговому засіданні розглядатиме підсумки Всесвітнього конгресу радіаційних досліджень ICRR – 2015, висновки якого обов'язково буде надіслано і керівництву нашої держави.
Розвиток ядерної енергетики, неконтрольований доступ до ядерних технологій, наявність міждержавних конфліктів та угруповань екстремістської спрямованості значно посилили ризики забруднення навколишнього середовища радіоактивними матеріалами. Визнання світом такої загрози вимагає зосередження вагомих зусиль в розробці технологій захисту населення планети та інфраструктури.
В рамках конгресу International Congress of Radiation Research – 2015 проведено засідання ряду міжнародних та національних асоціацій – Міжнародної асоціації з ядерних досліджень, Європейського товариства з радіаційних досліджень,
Японського товариства з радіаційних досліджень, Групи з радіаційної біології Японського товариства з терапевтичної радіології
та онкології, Міжнародної асоціації з трансплантації стовбурових клітин.
Ефекти Чорнобилю були представлені на спеціальній сесії, організацію та проведення якої було доручено університетам Хіросіми та Нагасакі.
Примітно, що в дискусії широко обговорили актуальні для пост-фукусімського сьогодення результати досліджень, надані Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва (Україна) та Інститутом захворювань внаслідок ядерного бомбардування ( Японія, м.Нагасакі). Ці інститути, за участю також і шведської адміністрації з радіаційного захисту, спільно проводили оцінку радіаційних ризиків та сприйняття різними віковими групами населення розвитку ядерної енергетики, досліджували природну радіоактивність впродовж 25 років після Чорнобильської катастрофи.
Великий резонанс, пов'язаний з очікуваннями росту випадків раку щитоподібної залози після Фукусіми, серед науковців і у преси викликали доповідь нашого академіка М.Д.Тронька, а також виступи науковців з інших країн – Mabuchi K, Т.І. Богданової, Hatch M. , І.А.Ліхтарьова, Bouville A., В.Олійника, В.Шпака, Drozdovitch V., Л.Зурнаджі, В.Терещенка, Brenner A, Г.Замотаєвої, Chanock S.
«Результати та перспективи довготривалого моніторингу Українсько-американської тиреоїдної когорти».
Протягом 25 років захворюваність на рак щитоподібної залози у опромінених в дитячому віці залишається значно підвищеною. В перспективі важливо визначити залежність від дози опромінення у віддаленому періоді, провести узагальнений аналіз українських і білоруських когорт, широкомасштабні дослідження радіоіндукованого раку щитоподібної залози.
Дія іонізуючої радіації на учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була висвітлена в доповіді Д.А.Базики. У ній було підкреслено залежне від дози опромінення зростання захворюваності та смертності від онкологічних ефектів (лейкемія, рак щитоподібної залози, рак молочної залози) та непухлинних захворювань у ліквідаторів, в тому числі тих, які вижили після гострої променевої хвороби.
Вперше представлені результати Європейського проекту CEREBRAD з дослідження молекулярного підґрунтя когнітивного дефіциту після опромінення, в якому ННЦРМ брав участь разом з 7-ма науковими установами Євросоюзу. Особливу зацікавленість викликали результати пошуку молекулярних маркерів дози у віддаленому періоді. Окремо було наведено результати дослідження ННЦРМ та Інституту Густава Руассі (Франція) щодо розробки нового методу визначення довжини теломер.
В рамках Конгресу проведено спільні наради щодо подальшого вивчення радіаційних ефектів з науковими групами Національного інституту раку (США) та Міжнародного агентства з досліджень раку (Ліон, Франція).
Конгрес окреслив найбільш пріоритетні фундаментальні та прикладні аспекти в рамках міжнародної співпраці:
– узагальнення наслідків атомних бомбардувань, Чорнобильської катастрофи та аварії на АЕС «Фукусіма-1»;
– визначення зони радіаційного контролю, забезпечення радіаційного захисту при проведенні робіт з відновлення інфраструктури та захисту населення, технології прийняття невідкладних рішень з укриття та/або евакуації;
– прийняття рішень з застосування радіозахисних препаратів, в першу чергу йодної профілактики;
– проведення комплексу профілактичних робіт, які пов’язані з впливом на здоров’я населення радіоактивного опромінення і перспективи фундаментальних та прикладних досліджень впливу аварії на ЧАЕС на стан здоров’я населення України;
– відновлення економічної діяльності в зоні радіаційного контролю та можливості повернення населення.
Увага учасників Конгресу була сконцентрована на найбільш актуальних наукових напрямках сучасної радіаційної медицини: радіаційні ризики раку щитоподібної залози у дитячому та дорослому віці, ризики солідних раків та множинної мієломи, проблема кардіо- та цереброваскулярних захворювань віддаленого періоду, широкомасштабному впровадженні геномних досліджень віддалених та трансгенераційних ефектів опромінення.
На Конгресі висловлювались побажання проведення в наступному році до 30-річчя аварії на ЧАЕС науково-практичної конференції з узагальнених медичних наслідків.
Звіт про підсумки Всесвітнього конгресу, що його Президія НАМН складе на черговому засіданні, буде надіслано до Верховної Ради України.
