Засідання Президії НАМН України

636

4 червня в приміщенні Національного інституту хірургії  та трансплантології  ім. О. О. Шалімова відбулось чергове засідання Президії НАМН України.
На порядку денному стояло обговорення  ряду важливих питань, серед  яких: доповідь президента НАМН академіка Андрія Сердюка щодо розгляду рекомендацій слухань у комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (на виконання доручення прем’єр-міністра України), висунення кандидатури до складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердження примірного державного контракту на підготовку наукових кадрів та підвищення їхньої кваліфікації (доповідав гол. учений секретар чл..-кор. НАМН Володимир Міхньов).

Серед  іншого на особливу увагу заслуговує наукова частина обговорень. Зокрема питання відродження вітчизняного виробництва імунобіологічних препаратів. Доповідь професора Інституту мікробіології  та імунології ім. І. І.  Мечникова (м. Харків) професора Миколи Попова на вказану тему викликала жваві обговорення учасників засідання.

Адже не зайве підкреслити, що це є важливим завданням національної та економічної безпеки держави.

На сьогодні у структурі загальної смертності дорослого населення інфекції стабільно входять до першої десятки причин летальних випадків, а серед дітей до 5 років займають перше місце. Найефективнішим засобом боротьби з інфекціями була і залишається вакцинопрофілактика. Яскравим прикладом за останні 50 років в Україні є динаміка захворюваності на кір, яка з введенням профілактичних щеплень знизилась у сотні разів. Окрім цього, імунізація є найбільш економічно вигідним способом зниження інфекційної захворюваності. Наприклад, витрати на проведення вакцинації у 2 рази нижчі від суми економічних збитків при епідемії грипу. Підраховано, що при достатньому імунному прошарку населення наша держава може зекономити 200 млн. доларів США, що становить приблизно п’яту частину всього бюджету системи охорони здоров’я України.

В Україні за останні 10 років захворюваність на інфекційні хвороби невпинно зростає. .Крім соціально небезпечних інфекцій (туберкульоз, СНІД та інші), у нас неприпустимо високим залишається рівень захворюваності так званими «дитячими» інфекціями, рівень яких може регулюватися засобами специфічної профілактики. Яскравим прикладом цього є хронологія епідемій в Україні:  

  • 1992-2001 – дифтерія – більш ніж 20 000 хворих, 600 летальних випадків;
  • 2002-2003 –епідемічний паротит /44410 хворих;
  • 2005-2007 – кір / 42 724 хворих;
  • 2009-2010 – грип / більш ніж 4 млн. хворих, 1100 летальних випадків;
  • 2011-2014 – кір / більш ніж 14 000 хворих.

Соціально-резонансний, вкрай негативний стан справ у сфері вакцинопрофілактики інфекційних хвороб, який існує в Україні вже впродовж багатьох років, обумовлений як економічно-фінансовими труднощами та фактичним знищенням вітчизняної індустрії виробництва імунобіологічних засобів для профілактики і лікування інфекцій, так і відсутністю на сьогодні повноцінної законодавчої бази, яка б врегульовувала відносини у цій специфічній сфері медичної діяльності.
На сьогоднішній день в Україні зареєстровано понад 30 вакцин – всі зарубіжного виробництва (Франція, Бельгія, США, Росія).

Знищення державної індустрії виробництва засобів імунопрофілактики в країні призвело до залежності епідемічного благополуччя населення України від стратегії вакцинопрофілактики країн-виробників, а профілактика інфекційних захворювань в країні стала ланкою індустріальних інтересів інших держав, оскільки вакцинація населення проводиться, в основному, імпортованими препаратами.
Між тим ВООЗ рекомендує виробляти вакцини з регіональних штамів.

У виробництві вакцин повинні використовувати штами, що на сьогодні персистують у регіоні, так як вони можуть відрізнятися за імунобіологічними властивостями від вакцинних штамів (50 – 70 років ХХ ст.).
Приклад: B.pertussis, що циркулює зараз несе гени (а значить і АГ) коклюшного токсину ptxA1 і пертактин prn2.
Вакцинний штам B.pertussis несе інші гени (АГ) – ptxA2, ptxA4, prn1.

Виробництва імунобіологічних препаратів, безумовно, є значними ресурсо- та фінансовоємними, але вони мають перспективи як з точки зору довгострокових інвестицій та прибутків, так і з точки зору національної безпеки країни.

ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України» (далі Інститут) є єдиною установою в Україні, яка за більш ніж сторіччя свого існування набула неоціненний досвід у розробці і впровадженні у виробництво близько 60 різноманітних вакцин, сироваток та інших лікувальних і діагностичних препаратів для боротьби з туберкульозом, дифтерією, правцем, кашлюком та ін.
Як бачимо наукові потужності та кадровий потенціал вітчизняних вчених дозволяють у короткий термін створити в Україні наукову та технологічну службу для власного виробництва вакцин.
Але застаріла матеріально-технічна база, відсутність сучасного біотехнологічного обладнання (останні закупівлі були у 2006 році) унеможливлюють реалізацію зазначеного потенціалу щодо створення нових імунобіологічних препаратів для національних потреб.

А отже розробка та впровадження сучасних імунобіологічних препаратів неможлива без підтримки держави на проведення фундаментальних та прикладних досліджень у даній галузі.
Усі члени Президії, академіки, вчені й дослідники НАМН сходяться в одному, що задля об»єднання зусиль  у вирішенні цього завдання загальнодержавної важливості  у як найкоротші  терміни в країні конче необхідно створення Національного центру біохімтехнологій.
 
Інша актуальна тема сьогодення, що її провадить віце-президент НАМН академік Віталій Цимбалюк, – про участь наукових установ НАМН у наданні спеціалізованної медичної допомоги постраждалим учасникам АТО.
Загальний звіт у цифрах:

  • В закладах НАМН України лікувалось 24321 хворий із Донецької та Луганської областей.
  • Проліковано та проконсультовано 1607 учасників АТО. З них 843 госпіталізовано.
  • Проконсультовано у військових шпиталях більше 764 поранених в зоні АТО.
  • Підготовлено 25 методичних документів по наданню медичної допомоги, з них – 15 методичних рекомендацій та 8 інформаційних листів.
  • Перераховано на потреби армії більше 2-х млн гривень.
  • Варто зазначити, що на сьогодні члени НАМН України збирають кошти на так званий академічний реанімобіль, який планують відправити у зону бойових дій військовим медикам.