СУМУЄМО
СПІВЧУВАЄМО
ПАМ'ЯТАЄМО
Прощання з нашим колегою відбудеться у п'ятницю, 20 січня 2017 року
з 10.30 до 12.00
у великому конференц-залі НАН України за адресою:
м. Київ, вул. Володимирська, 55, 2-й поверх.
Президія Національної академії медичних наук України з глибоким сумом сповіщає що сьогодні вночі на 90-му році пішов із життя видатний український вчений 1-й віце-президент Національної академії медичних наук України, директор Інституту медицини праці НАМН України, Заслужений діяч науки України, двічі лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки, академік НАМН та НАН України, доктор медичних наук, професор
КУНДІЄВ ЮРІЙ ІЛЛІЧ (1927-2017)
Відійшла у вічність душа Великої Людини, життя якої було до останку віддане людям. Його внесок у вітчизняну медицину та науку залишиться назавжди на золотих скрижалях еліти України та у пам’яті людей. Все життя він гідно ніс горде звання Вченого, був взірцем інтелігентності, інтелектуальності, етики, честі, був пропагандистом кодексу вченого.
Сьогодні наукова спільнота, медична громадськість у глибокій жалобі.
Пам’ять про шановного Юрія Ілліча Кундієва завжди буде з нами.
Президія НАМН України висловлює глибокі співчуття рідним та близьким покійного, його науковій школі, працівникам очолюваного ним Інституту, всім, хто знав, працював з ним, поважав і любив його.
Світла пам'ять!
СПІВЧУТТЯ
Ольга Богомолець, голова Комітету з питань охорони здоров'я ВР України:
"З усією медичною спільнотою сумую з приводу смерті видатного українського вченого зі світовим ім'ям академіка Національної акадeмії наук України, директора Інституту медицини праці Академії медичних наук України Юрія Ілліча Кундієва.
Пішла з життя людина, внесок якої у розвиток вітчизняної медичної науки важко переоцінити. Його знали і цінували не лише на Батьківщині, але й далеко за її межами.
Для мене Юрій Ілліч залишиться, насамперед великим Вчителем і консультантом моєї докторської дисертації, який власним прикладом вчив нас моральності, професійності, гідності, щирою Людиною з великої літери, до якої завжди можна було прийти за порадою і підтримкою у складній ситуації, а вже потім видатним фахівцем, талановитим керівником, науковцем, що був зразком самовідданого служіння медичній науці. Я дуже щаслива, що мала можливість працювати поряд і спілкуватися з Юрієм Іллічем.
Саме Юрій Ілліч був піонером та лідером біоетичного руху в Україні. Неодноразово повторював, що проблеми біоетики сьогодні все більше непокоять наукову співдружність і людство взагалі. Колосальні досягнення з впровадження новітніх медичних технологій, розшифровки геному людини, генної терапії, експериментів з клонування, використання стовбурових клітин і ембріональних тканин, поширення генетично модифікованих організмів та використання їх для приготування харчових продуктів – далеко не повний перелік останніх наукових досягнень, які потребують інтенсивнішої уваги до біоетичних проблем.
За його ініціативою в очолюваному ним Інституті праці у далекому 1992 році було створено галузевий комітет з біологічної етики. Як Голова комісії з біоетики при НАН України він опікувався проведенням чотирьох Національних конгресів з біоетики за участю провідних зарубіжних наукових фахівців, в яких я мала честь і можливість брати участь, як молодий лікар і доповідач. І саме тоді мене вразила його відвертість, відкритість, людяність, щире бажання підтримати і допомогти тим, хто вболіває за розвиток нашої країни.
Від перших місяців війни, коли гостро постало питання реабілітації і фізичної і психологічної наших бійців і поранених Юрій Ілліч один з перших відгукнувся на звернення нашого Військово-цивільного медичного штабу і саме в його Інституті профзахворювань на вулиці Саксаганського за підтримки Академії медичних наук було відкрито один з перших центрів з реабілітації наших військових. Зроблено це було оперативно, професійно і за відгуками всіх, хто проходив там реабілітацію – в центрі була створена атмосфера доброти, розуміння, щирості, патріотизму, професійної допомоги нашим пораненим і військовим.
В свої 89 років Юрій Ілліч мав прекрасну пам'ять, свіжість поглядів і швидкість прийняття рішень, дуже вболівав за всі проблеми, які відбувались у вітчизняній системі охорони здоров'я і в Академії медичних наук… Його душа залишалась молодою і активною, всіх нас – його учнів і колег пан Юрій надихав оптимізмом, спокоєм, вірою в розбудову нашої держави.
Таких людей, яким був Юрій Кундієв в Україні – одиниці, і нам буде дуже бракувати вас…
Приношу свої щирі співчуття родині, колегам, друзям і керівництву Академії медичних наук України.
Світла пам'ять про справжнього патріота України, який весь свій земний шлях до останку віддав охороні здоров'я, медицині і людям назавжди залишиться в наших серцях."
Більше: Блог Ольги Богомолець