Пожежа на нафтобазі. Як долати наслідки?

569

«Складно довести шкоду від техногенної катастрофи для здоров’я людини, але шкоду для майна ми оцінити можемо», — експерт
За офіційними даними, які озвучив секретар РНБО Олександр Турчинов, від пожежі на нафтобазі поблизу села Крячки загинуло п’ятеро осіб. Інформація щодо інших постраждалих залишилася неозвученою, але, на думку екологів, вона дорівнює кількості населення Васильківського району, до якого і входить згадане село разом із нафтобазою. Це близько 58 тисяч осіб. Поки звернень до лікарів через погіршення здоров’я у зв’язку з небезпечними викидами не зареєстровано. Але місцеві мешканці б’ють на сполох через плями сажі, що вкрили споруди та рослинність.

«Ця катастрофа близька мені, — розповідає правозахисник, голова всеукраїнської громадської організації «Комітет народного контролю» Леонід Сиваков. — У цьому районі стоїть мій будинок, там грається моя дитина. Залишки горіння, які зараз випадають з неба, залишають чорні плями і не змиваються — ні з пластику, ні з тканини, ні з трави. Я не еколог і не знаю, що роблять у таких випадках, тому наразі намагаюся все, що можливо, мити хімічними розчинами. На мою думку, зараз влада повинна відреагувати на ситуацію і роз’яснити населенню, що йому робити далі. Люди не можуть постійно діяти власними силами, а жодних інструкцій поки не надходить».

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначає, що викиди, які спричинила пожежа на нафтовій базі, можуть зашкодити здоров’ю людей у довготривалій перспективі, зокрема призвести до захворювання кількох систем організму: «Велика концентрація речовин, які наразі потрапили в атмосферу, може призвести до серйозної інтоксикації організму, спричинити хвороби печінки, підшлункової залози, органів дихання. Зараз дуже небезпечна пора. Діти приїжджають у гості до бабусь за місто. Вони бігають по траві, по полях, сидять на березі річки, постійно вдихають токсичні викиди. Наслідки від ураження продуктами згорання нафти зазвичай розтягнуті у часі, тому вчасно виявити загострення, а потім і довести, що воно викликане саме цією катастрофою, буде складно».

Після пожежі місце події дослідили і представники Національної академії медичних наук. Зі свого боку вони констатували наявність забруднення, але запевнили, що рівень канцерогенів у повітрі, ґрунті та рослинах не несе шкоди для здоров’я людей.

«Ми з колегами вимірювали рівень канцерогену бензопірину, — розповідає науковий працівник Інституту гігієни та медичної екології Академії медичних наук України Ігор Черніченко. — Він абсорбується на пилових частинах, зокрема на сажі, і таким чином розноситься територією та осідає на поверхні. Тому відбулося забруднення територій у зоні близько 15 кілометрів. Повітря після пожежі містило пил, але це досить великі частинки, які не переносяться на далекі відстані, тому вони одразу осіли на ґрунт та рослинність. Серед овочевої продукції найбільше постраждали черешні, полуниці та салати. Їх специфічна поверхня абсорбує речовини з повітря, тому ці продукти зараз не можна вживати у чистому вигляді. Утім, ми довели, якщо плоди промити проточною водою, канцерогени залишаться у змиві. У самій рослині рівень токсичних сполук не перевищує норму, і вона — цілком безпечна для вживання. Забруднення у ґрунтах також має місце. Через кореневу систему, теоретично, речовини можуть перейти у рослину, але вміст канцерогенів у ґрунті перебуває на нижчому рівні, ніж той, який може забезпечити такий перехід. Щодо потрапляння канцерогенів у поверхневі води — небезпеки також немає, оскільки ці сполуки у воді не розчиняються. Ця катастрофа несла більше психогенну небезпеку. Сажа осідала на парканах, рослинах, це лякало людей, можливо, навіть доводило до панічного стану. Але всі забруднення можна змити. До слова, не так давно ми проводили аналіз вмісту шкідливих речовин у ґрунті та у рослинах навколо великих підприємств, зокрема у Дніпропетровській області. Там рівень канцерогенів значно вищий, ніж зараз у Василькові».

На думку науковця, цьогорічний врожай цілком безпечний для споживання. Єдина проблема — після тривалого промивання забруднені плоди стають непридатними для продажу.

З метою попередження матеріальної шкоди правозахисник Леонід Сиваков радить населенню звертатися з позовними заявами про відшкодування збитків. «Зі свого боку ми працюватимемо у напрямку позовів, — розповідає пан Леонід. — Ми готові надати необхідну кількість юристів та допомогти людям діяти так, щоб позовів було якомога більше. Якщо це певний майновий актив, відповідно він комусь належить. Цей актив згорів, і власник зазнав збитків. Але наслідки цієї «біди власника» торкнулися усіх людей, які живуть поруч. Мені особисто не шкода власника нафтобази. Він мав би сам потурбуватися про своє майно. Але місцевих мешканців шкода, бо вони — заручники ситуації. Зараз ми з юристами аналізуємо проблему і робимо все можливе, щоб критична маса людей, яка звернеться до нас, отримала правовий захист. За чинним законодавством складно довести шкоду від техногенної катастрофи для здоров’я людини, але шкоду для посіву ми можемо оцінити кількісно. Це буде першим кроком».

Нагадаємо, пожежа у Василькові розпочалася 8 червня по обіді. Вигорання тривало протягом дев’яти діб. Наразі, за даними ДСНС, вогонь повністю зупинено.

"ДЕНЬ", № 106
Олена Бережнюк
19.06.2015

Джерело: http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/pozhezha-na-naftobazi-yak-dolaty-naslidky