Пухлина підшлункової залози з послідуючою панкреатодуоденектомією. Клінічний випадок

751

Нещодавно фахівці ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України» розповідали про програму прискореного відновлення, а тепер приводять клінічний випадок (пухлина підшлункової залози з послідуючою панкреатодуоденектомією), при якому було безпосередньо застосовано нову методу ведення до та післяопераційного періоду.

Пацієнтка 55 років, госпіталізована до ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України» зі скаргами на свербіж шкіри, пожовтіння шкірних покривів та склер, втрату апетиту і загальну слабкість. Після повного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження встановлений клінічний діагноз – пухлина голівки підшлункової залози.

Передопераційна підготовка не включала голодування та глибоку очистку кишківника. Напередодні операції хвора харчувалась за звичайним режимом та раціоном.

Під комбінованим анестезіологічним забезпеченням (епідуральна анестезія в поєднанні з загальною анестезією та ШВЛ) та в стані інтраопераційної нормотермії (термостабілізуючий матрац тощо) виконано панкреатдуоденектомію. Крововтрата до 200 мл., що зумовило відсутність показів до гемотрансфузії. Пацієнтка в компенсованому стані, без назогастрального зонду переведена до відділення інтенсивної терапії, а на наступний день до палати.

Після рентгенологічного підтвердження наявності пасажу із шлунку, було дозволено звичайне пероральне харчування в об’ємі 200 мл солодкого чаю з галетним печивом, а також фізичну активізацію. На другу добу об’єм перорального харчування збільшений до 500 мл, на третю – до 1000 мл.

З 4 доби післяопераційного періоду пацієнтку переведено на пероральні анальгетики, припинено інфузійну терапію, видалені дренажі та призначено загальний раціон харчування.

На 9 добу після операції пацієнтка виписана зі стаціонару на амбулаторне лікування з відповідними рекомендаціями включаючи заключення та призначення штатного хіміотерапевта Інституту.

Цей клінічний випадок наочно демонструє клінічну ефективність програми прискореного відновлення. Слід зазначити, що застосування програми дозволяє значно скоротити перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні, сприяє скорішій соціальній та трудовій реабілітації та максимальному комфорту для пацієнта.

Медична допомога була надана за програмою «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах НАМН України», затвердженої постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 181 «Деякі питання впровадження та реалізації нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук».

Ординаторська відділення поєднаної патології та захворювань зачеревного простору

(044) 408-75-45

Інформація надана ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України»