«Серце солдата» – це вислів часів Громадянської війни в Сполучених Штатах Америки. Термін вперше застосував лікар з Філадельфії Jacob Mendez Da Costa після обстеження 300 солдатів, які проходили лікування у шпиталі. Випадки недостатності міокарда у них трактувались у той час як нервовий колапс серця внаслідок його перенапруження та виснаження. Пізніше цей термін став означати зв’язок посттравматичного стресового розладу з підвищеною схильністю до розвитку серцево-судинних захворювань.
Результати досліджень свідчать про те, що у ветеранів 2-ї Світової та інших збройних локальних конфліктів спостерігався високий ризик погіршення як психічного так і фізичного здоров’я.
У нашій країні, вже десятий місяць триває війна. Тисячі співвітчизників, за покликом серця, 24 лютого 2022 року пішли до лав Збройних Сил України.
Завдячуючи мужності та професіоналізму наших військових, більшість Українців продовжують жити майже мирним життям.
За останні десятиліття спостерігається змолодшення цілої низки терапевтичних захворювань, у тому числі й серцево-судинних та ендокринних.
У багатьох осіб після 40 річного віку є ожиріння чи предіабет, діабет 2 типу. Також, нерідко зустрічаються артеріальна гіпертензія, екстрасистолічна аритмія, хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки, субклінічний чи компенсований гіпотиреоз, захворювання нирок та інші терапевтичні патології.
У мирний час зазначенні хвороби можуть знаходитися в латентній чи в компенсованій стадіях. Пацієнти дотримуються дієт, приймають призначені їм ліки. Вони є придатними до служби у військовий час. Починають служити.
Але, питання про те, що в дійсності, війна пред’являє до людини інші вимоги.
Виходячи з власного досвіду та практики інших співробітників ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», виконуючи свій професійний обов’язок та дотримуючись канонів клятви, надаючи консультативну допомогу військовослужбовцям з перших днів війни, можливо говорити про те, що в умовах неймовірної інтенсивності гострого стресу та фізичних навантажень, переохолоджень чи перегрівань, за неможливості дотримання дієтичних рекомендацій, хвороби з латентної фази починають переходити у дебют, чи з компенсації в суб- та декомпенсацію.
Дози фармацевтичних препаратів, що утримували хворобу в мирний час, стають мало дієвими.
Розвиваються загрозливі ускладнення. Такі як, наприклад, гіпертонічні кризи, що, нерідко, призводять до гострого порушення мозкового кровообігу чи інфаркту міокарду, чи до пароксизмі фібриляції передсердь, частої шлуночкової екстраситолічної аритмії, до дебюту чи до декомпенсації серцевої недостатності.
Переохолодження та надмірне споживання солі викликають загострення хвороб нирок, що в свою чергу, нерідко стає чинником різкого та тривалого підвищення рівня артеріального тиску.
Неможливість дотримання дієти, стреси високої інтенсивності, призводять до загострення, та, нерідко, й до ускладнень виразкової хвороби шлунка чи дванадцятипалої кишки.
Нерідко, цивільні, ще в недавньому минулому, що зараз стали військовими, мають остеохондроз. Інтенсивні фізичні навантаження, у тому числі й життєва необхідність носити бронежилет та інше спорядження, сумарна вага котрого часто сягає 50 кг, може призводити до гострих компресійних вражень спинномозкових нервів.
Гострий біль чи серцева недостатність, нерідко призводить до нехтування бійцями бронежилетів. Це наражає на смертельну небезпеку не тільки їх, а й товаришів по зброї.
Часто закінчуються фармацевтичні препарати, що хворий приймав, коли був цивільним.
Ситуація обтяжується ще й тим, що зазначенні хворі не можуть швидко отримати кваліфіковану лікарську допомогу на передовій.
Ще недавно відносно здорові, а зараз хворі бійці, по при все це, необхідні передовій, бо їх, неможливо швидко замінити.
Цією низкою чинників й зумовлюються тимчасові, а іноді, на жаль, й незворотні терапевтичні санітарні втрати серед військових у теперішній час.
ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» надає висококваліфіковану допомогу всім, хто має терапевтичні захворювання.
Ми працюємо над розробкою та впровадженням нових адаптованих до військового часу терапевтичних програм.
У сьогоденні це набуває особливого значення, щодо об’єднання зусиль лікарів різних спеціальностей для інтеграційної співпраці.
Інформацію підготували: д.мед.н., Пивовар С.М. та д. мед. н., професор Рудик Ю.С.
ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України»
