ТРИВОГА І ДЕПРЕСІЯ У ДІТЕЙ В КОНТЕКСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

124

Повномасштабне військове вторгнення, яке розпочалося у лютому 2022, суттєво вплинуло на життя громадян України, особливо на життя дітей та підлітків, що перебувають у сенситивному періоді розвитку. Під час подібних випробувань важливо розуміти, як ці зміни можуть вплинути на режим дня та ментальне здоров’я підростаючого покоління. Оскільки війна триває, нагальним завданням сьогодення є розробка та удосконалення підходів до підтримки здоров’я дітей у теперішніх надскладних умовах.

Фахівці лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» провели дослідження режиму дня та ментального здоров’я 1083-х школярів у м. Київ. Дослідження проводилось онлайн з 24 квітня по 13 червня 2023 р. і припало на період інтенсивних ракетних обстрілів міста. Були застосовані опитувальники спеціально призначені для заповнення батьками Q-RAPH, RCADS-25-P. Відбір шкіл проводили за допомогою генератора випадкових чисел. Інформована згода від батьків була отримана. Отримані дані були порівняні з даними на початку повномасштабного вторгнення, які збирали у квітні-червні 2022 року (216 хлопців та 190 дівчат). За віком та фізичними параметрами групи статистично не відрізнялись (p<0,1).

Встановлено, що порівняно з весною 2022 року тривалість сну школярів достовірно скоротилась на 6,4%, тривалість легкої фізичної активності підвищилась за рахунок збільшення часу прогулянок на 29,8%  та пішого пересування до школи, тривалість фізичної активності середньої та високої інтенсивності знизилась на 14,1%, а тривалість сидячої поведінки не змінилась. Також у 2023 році порівняно з 2022 роком спостерігалось підвищення тривалості  загальної рухової активності на 21,3 % за рахунок збільшення рухової активності легкого типу. Частки дітей з тривожними та депресивними проявами у 2023 році становили відповідно 10,3±1,0% та 25,2±1,4%. Порівняно з даними 2022 року частка школярів з тривожними проявами знизилась на 3,2%, а з депресивними підвищилась на 3,9%, тож виявлені зрушення не були суттєвими.

Таким чином дослідження показало, що під час війни у київських школярів змінився режим дня та рівень фізичної активності. Спостерігається скорочення тривалості сну, підвищення загальної рухової активності, зокрема легкого типу, та зменшення помірно-інтенсивної активності. Підвищення загальної рухової активності є позитивним зрушенням, але зниження рухової активності помірно-інтенсивного рівня на фоні збереження високого рівня депресивних проявів потребує детального додаткового дослідження з урахуванням факторів, які впливають на життєдіяльність дітей. Також необхідне подальше спостереження за динамікою режиму дня та психологічним станом школярів під час війни.

Джерело інформації: ДУ«Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

http://www.health.gov.ua/www.nsf/all/u05-02-270