У стінах Парламенту відбувся День серця

508

Наприкінці вересня Україна в черговий раз відзначила Всесвітній день серця. По всій країні відбулися численні акції, які мали на меті підвищення обізнаності населення щодо попередження та лікування серцево-судинних захворювань з метою зниження смертності від цих недуг. 6 жовтня за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (Комітет), Асоціації кардіологів України та Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України (НАМН України) тематичний просвітницький захід «День серця» пройшов у стінах Парламенту.

Мета цієї аkції — привернути увагу народних депутатів України до проблеми серцево-судинної захворюваності та смертності. Захід об’єднав тематичну виставку, заходи з популяризації профілактики серцево-судинних захворювань (конт­роль артеріального тиску у всіх бажаючих, відео­демонстрація сучасних методів профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, досягнень вітчизняної медицини у цій сфері), а також брифінг за участю голови Комітету Ольги Богомолець та провідних фахівців НАМН України.

Ольга Богомолець зазначила, що серцево-судинні захворювання займають 1-ше місце в структурі смертності в Україні: «Щорічно ми втрачаємо через ці хвороби понад 400 тис. громадян. Українські медики мають досвід і знання щодо використання сучасних технологій лікування громадян від інфарктів, інсультів, артеріальної гіпертензії. Тому хочу звернутися до Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я — не позбавляйте заклади НАМН України належного фінансування, що, на жаль, ми побачили в проекті бюджету на наступний рік. Українці будуть позбавлені високотехнологічної допомоги, яку надають ці академічні установи».

Як підкреслив академік Віталій Цимбалюк, президент НАМН України, академія приділяє значну увагу серцево-судинним захворюванням: «Близько 64–67% українців помирають саме від цієї патології. Проте сьогодні ми маємо всі можливості покращити становище. Тільки в Києві працює 4 потужних центри з лікування серцево-судинних захворювань, серед яких і 2 академічних інститути — Національний інститут серцево-судинної хірургії імені акад. М.М. Амосова НАМН України та Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. Ми маємо всі можливості за короткий час у столиці знизити смертність від гострого інфаркту міокарда до 4%».

Академік Володимир Коваленко, віце-президент НАМН України, президент Асоціації кардіо­логів України, додав, що проблема захворюваності та смертності від серцево-судинних хвороб повинна вирішуватися комплексно та на державному рівні — починаючи з профілактики і закінчуючи удосконаленням методів лікування, у тому числі високотехнологічних. Найбільш важливим елементом, на думку академіка, є формування відповідального ставлення українців до свого здоров’я та прихильно­сті до лікування.

Асоціацією кардіологів України та Асоціацією серцево-судинних хірургів України підготовлений проект Національної програми профілактики, лікування та реабілітації хворих на серцево-судинні захворювання на 2017–2021 роки. Її головна мета — зниження смертності та інвалідності в працездатному віці, зменшення кількості інфарктів та інсультів, підвищення якості та тривалості життя громадян. В. Коваленко висловив сподівання, що проект Національної програми знайде підтримку серед народних депутатів і, зокрема, членів профільного комітету.

Прим. ред.: зазначимо, що даний проект було розглянуто під час розширеного засідання Президії НАМН України, яке відбулося 30 вересня 2016 р. у Києві у Національному науковому центрі «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України.

За словами професора Юрія Сіренка, керівника відділу симптоматичних гіпертензій Націо­нального наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, підвищений артеріальний тиск відмічають у 2/3дорослого населення України. «Його називають німим вбивцею, адже тривалий час захворювання має малосимптомний перебіг. З артеріальною гіпертензією пов’язаний розвиток більше половини інфарктів та 2/3інсультів. У той же час встановити діагноз «артеріальна гіпертензія» досить просто — для цього достатньо вимірювання тиску. Є просте правило — якщо тиск вище 140/90 мм рт. ст., слід звернутися до лікаря. Захворювання потребує тривалого пожиттєвого прийому антигіпертензивних препаратів, що дозволить уникнути розвитку інфаркту міокарда та інсульту», — додав спікер.

Професор Олена Мітченко, завідувач відділу дисліпідемій Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, нагадала про необхідність контролю такого фактору ризику серцево-судинних захворювань, як підвищення рівня холестерину крові: «Близько 70% дорослого населення мають гіперхолестеринемію та дисліпідемію. Для особи, яка не палить, не зловживає алкогольними напоями, має нормальний рівень артеріального тиску та холестерину, характерний у 10 разів нижчий ризик захворіти на ішемічну хворобу серця».

Олександр Пархоменко, член-кореспондент НАМН України, завідувач відділу реанімації та інтенсивної терапії Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, повідомив про збільшення кількості випадків інфаркту міокарда в осіб молодого віку, що мають фактори ризику. 40–60% хворих на інфаркт помирають ще до того, які їм буде надана медична допомога. Саме тому важливу роль відіграє саме усунення чи зменшення впливу основних факторів ризику серцево-судинних захворювань.

Професор Олег Сичов, завідувач відділу аритмій серця Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, повідомив, що порушення ритму серця (фібриляція передсердь) внаслідок артеріальної гіпертензії є однією з причин розвитку мозкових інсультів. На жаль, Україна значно відстає від країн Європи за кількістю встановлених кардіостимуляторів, кардіовертерів-дефібриляторів. Доповідач висловив сподівання, що держава зверне увагу на цю проблему.

Підбиваючи підсумки, О. Богомолець зазначила наступне: «Рівень захворюваності на серцево-судинну патологію не залежить від лікарів — він залежить від способу життя кожного громадянина. Кардіологи готові максимально сприяти тому, щоб українці були здоровими».

"Аптека.UA"
Ганна Барміна
фото С. Бека
06.10.2016 р.

http://www.apteka.ua/article/387086