Всесвітній день серця як гасло та зміст засідання Президії НАМН України

886

30 вересня 2016 р. у Києві, на базі ДУ «Національний науковий центр (ННЦ) «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» відбулося розширене засідання Президії Національної академії медичних наук (НАМН) України. Місце проведення заходу та його здебільшого кардіологічний тематичний вектор були обрані невипадково: адже 30 вересня у різних куточках нашої планети відзначають Всесвітній день серця (ініційований Всесвітньою федерацією серця (World Heart Federation) у 1999 р.), а 2016 р. оголошений Роком серця в Україні. Понад те, поточний рік проходить для кардіологічної спільноти України під цілим сонмом значущих дат та знаменних подій: 80-річчя від дня заснування ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН Украї­ни», 140-річчя з дня народження його заснов­ника, гордості української медицини академіка Миколи Дмитровича Стражеска, а також проведення масштабного XVII Національного конгресу кардіологів України.

Головуючий на засіданні Віталій Цимбалюк президент НАМН України, академік НАМН України, професор, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, повний кавалер ордена «За заслуги», співголова президії науково-організаційного комітету XVII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 21–23 вересня 2016 р.), — представивши залі президію засідання, до складу якої, крім членів Президії НАМН України, увійшли представники Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, — стисло нагадав аудиторії доленосні для всієї світової медицини історичні пріоритети української кардіологічної школи, а також відзначив її вагомі сучасні здобутки.

Звісно, президент НАМН України не міг обійти увагою найболючіше питання поточних днів, тижнів і місяців (а за наслідками — майбутніх років та десятиліть): державного фінансування сфери охорони здоров’я загалом і НАМН України зокрема. «Як свідчить проект Держбюджету на 2017 р., Міністерство фінансів України вирішило скоротити фінансування НАМН України на 80%. Бюджет академічних установ урізають більше ніж на 1 млрд грн. А це означає припинення фінансування клінічних підрозділів НАМН України, які є невід’ємною частиною наукових установ. Саме там проводяться наукові дослідження, спрямовані на розробку нових методів діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених захворювань людини. За низкою показників якість лікування в установах НАМН України перевищує показники європейських країн саме завдяки впровадженню результатів їх наукової діяльності. Так, смертність після операцій на серці в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова нижча, ніж у клініках провідних країн світу. Інститут отоларингології імені О.С. Коломійченка успішно вирішив питання лікування глухих дітей і дорослих шляхом слухопротезування тощо. Вже другий рік у НАМН України на базі клінічних інститутів створено госпітальну академічну базу, яка є IV рівнем надання допомоги для поранених у зоні АТО. За останні 2 роки тут отримали консультації та лікування 4,6 тис. учасників АТО, з них майже 2 тис. було госпіталізовано. Академія наполегливо шукає шляхи розв’язання кризової ситуації — триває підготовка пілотного проекту. На першому етапі до нього включили 4 інститути: імені М.М. Амосова, імені М.Д. Стражеска, імені О.О. Шалімова та імені А.П. Ромоданова. Вони готуються перейти на модель госпрозрахунку, що дозволить змінити принципи фінансування. Однак, ураховуючи ст. 49 Конституції України, потрібне рішення Кабінету Міністрів України, яке дозволить НАМН України запровадити цей пілотний проект. Якщо результат буде позитивним, до проекту буде залучено більшість наукових установ. Виняток становитимуть 3 інститути: фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського; епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського; педіатрії, акушерства та гінекології. Адже у цих закладах лікують соціально незахищені верстви населення України, що потребує державної підтримки і фінансування», — наголосив академік В. Цимбалюк.

(У цьому критично і кричущо болючому контексті від себе нагадаємо, що зовсім нещодавно, а саме у 25-ту річницю незалежності України, керівництво Уряду України в особі віце-прем’єр-міністра В. Кириленка на високому публічному щаблі давало високу державну оцінку підсумкам діяльності НАМН України, ставило її в приклад іншим галузевим академіям і гарантувало, що зробить все можливе, аби обсяги фінансування медичної науки у наступному році були максимально гідними її здобутків та якомога конгруентними її потребам (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 34 (1055) від 5 вересня 2016 р.). А що ж на ділі? А на ділі проект бюджету охорони здоров’я суттєво «схлопнутий» загалом, а щодо НАМН України — то фінансування її науково-клінічних установ взагалі буде практично заблоковане. Виходить, можновладці (незалежно від політичного етіопатогенезу) здатні розщедрюватися лише на обіцянки, та й то лишень по святах?!.. — прим. авт.).
 

Володимир Коваленковіце-президент НАМН України, академік НАМН України, професор, директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, повний кавалер ордена «За заслуги», президент Асоціації кардіо­логів України, президент Асоціації ревматологів України, співголова президії науково-­організаційного комітету XVII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 21–23 вересня 2016 р.), зазначив, що судинні захворювання становлять основну проблему сучасної медицини не лише в світі, а й у нашій державі, де вона набула особливої актуальності, незважаючи на всі зусилля, яких докладають у системі охорони здоров’я, — зокрема кардіологічній галузі. Рівень смертності від серцево-судинних захворювань в останні роки невпинно підвищується — сьогодні в Україні цей показник:

  • перевищив 1000 на 100 000 населення;
  • становить близько 68% загальної структури смертності;
  • втричі перевищує рівень смертності у зв’язку з онкологічними, а тим більше й іншими захворюваннями.

Доповідач ґрунтовно та всебічно окреслив проблеми й наслідки, пов’язані з серцево-­судинними захворюваннями в Україні, та проаналізував найбільш прийнятні шляхи їх вирішення. Насамперед було наведено порівняльні статистичні показники смертності від серцево-судинних захворювань, які з невблаганною очевидністю демонструють гостроту актуальності цієї проблеми в Україні — як в контексті тривалості та якості життя населення для суспільства в цілому, так і з огляду на виклики для системи охорони здоров’я зокрема (табл. 1, 2).

Таблиця 1 Стандартизовані показники смертності при серцево-судинних захворюваннях в Україні та деяких країнах Європи з максимальними показниками кардіологічної смертності (за Коваленком В.М., 2016)
Країна Роки Показник смертності (на 100 тис. населення) Кількість смертей (абсолютний показник)
Україна 2015 1009,5 404 551
Німеччина 2012 426,3 349 217
Італія 2010 366,4 221 617
Великобританія 2010 287,7 179 109
Польща 2011 440,9 169 872
Румунія 2011 707,1 151 538
Таблиця 2 Стандартизовані показники смертності при інфаркті міокарда в Україні та деяких країнах Європи з максимальними відповідними показниками (за Коваленком В.М., 2016)
Країна Роки Показник смертності (на 100 тис. населення) Кількість смертей (абсолютний показник)
Україна 2014 27,5 11 801
Німеччина 2012 64,1 52 516
Італія 2010 46,9 28 394
Великобританія 2010 51,4 32 016
Польща 2011 41,8 16 112
Румунія 2011 92,5 19 828

Важливо, що у структурі причин смерті при серцево-судинних захворюваннях частка ішемічної хвороби серця у 2015 р. становила 68,9%; цереброваскулярної хвороби — 19,7%, мозкових інсультів — 8,3%; інфаркту міокарда (усі форми) — 2,5% (тобто майже у 3,5 раза менше, ніж для інсультів) (табл. 3).

Таблиця 3 Структура причин смерті при серцево-судинних захворюваннях (за Коваленком В.М., 2015)
Захворювання Частка, %
Ішемічна хвороба серця 68,9
Гострий інфаркт міокарда 1,9
Повторний інфаркт міокарда 0,6
Деякі поточні ускладнення гострого інфаркту міокарда 0,02
Інфаркт міокарда, всі форми 2,5
Цереброваскулярні хвороби 19,7
Ішемічні мозкові інсульти 3,0
Геморагічні мозкові інсульти 5,4
Мозкові інсульти, всі форми 8,4

Окремо зазначалося, що ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» є беззмінним флагманом у цьому напрямку, — зокрема і нині ініціює та очолює започаткування нових етапів вдосконалення діагностики та лікування хворих саме з тяжким перебігом захворювання. У руслі цього напрямку на базі інституту створено спеціалізовані експертні центри з лікування артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, гострої коронарної патології, порушень ритму серця, серцевої недостатності, некоронарогенних хвороб серця тощо. Ці центри спрямовують свої зусилля насамперед на категорію тяжких хворих і концентрують на своїх базах пацієнтів (не лише з Києва, а й з усіх регіонів України), які потребують особ­ливо високо­кваліфікованої підтримки, — і для досягнення цієї мети вони мають на озброєнні найновітніше діагностично-лікувальне обладнання та володіють найпередовішими методами і високими технологіями (сучасні малоінвазивні, інтервенційні, радіодіагностичні, електрофізіологічні тощо) лікування органів кровообігу.

Не випадково, що для кардіологічної спільноти України 2016 р. проходить під гаслом та егідою декількох важливих подій та знаменних дат, про які йшлося вище. Протягом останніх десятиліть інститут завжди був провідною кардіологічною установою в нашій державі щодо втілення, розробки і застосування найновітніших технологій. На сьогодні інститут розглядає свою місію як установи, яка:

  • діє у складі НАМН України;
  • готує кадри для охорони здоров’я;
  • налічує в своєму складі близько 50 докторів наук і професорів, що спеціалізуються в конкретних напрямках кардіології;
  • має весь спектр спеціалізованих кардіологічних підрозділів, де діагностують і лікують гострий інфаркт міокарда, порушення ритму серця, тяжкі форми ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, есенціальної гіпертензії і багато інших видів кардіологічної патології.

На думку віце-президента НАМН України, саме на таких спеціалізованих підрозділах повин­ні концентруватися найбільш тяжкі і рідкісні форми захворювання. Саме тут стають можливими застосування сучасних технологій, розробка наукових підходів, накопичення і вдосконалення досвіду використання нових методів лікування окремих категорій пацієнтів. Кожний підрозділ має наукову тематику, її результати підсумовуються раз на 2–3 роки, після чого вже апробовані результати втілюються в практику охорони здоров’я на основі того досвіду, що набутий у таких високоспеціалізованих та високотехнологічних підрозділах.

Також наголошувалося, що для попередження розвитку хвороб системи кровообігу та їх ускладнень необхідне застосування удосконалених підходів до проблеми впливу стресових чинників, включаючи, зокрема, комплекс адміністративних, освітніх, профілактичних, лікувальних, реабілітаційних, організаційно-методичних та інших заходів щодо стресу і його наслідків; тому слід:

  • визначити роль і місце психолога в системі надання медичної допомоги;
  • передбачити у штаті закладів охорони здоров’я оптимальну кількість посад спеціалістів психологів і психотерапевтів — забезпечити їх роботу на базі відповідних існуючих підрозділів;
  • імплементу