Заголовок

557

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує, що  Всесвітній день боротьби з малярією, який був заснований державами – членами ВООЗ на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у 2007 р. та відзначається 25 квітня щорічно, є шансом привернути увагу суспільства до глобальних проблем, необхідності проведення заходів з боротьби та профілактики малярії.
«Інвестувати у майбутнє. Перемогти малярію» таким є гасло Всесвітнього дня боротьби з малярією на період 2013-2015 рр.Щорічно виникає 300-500 млн. клінічних випадків хвороби, з яких 80% пов'язано з Африканським континентом. Більшість летальних випадків, особливо серед дітей, також припадає на Африку, де щодня помирає біля 3000 осіб.
У 2012 р. у світі зареєстровано  близько 207 мільйонів випадків малярії, які у 627 000 випадках закінчилися смертю. 
Орієнтовно 3,4 мільярдів людей планети мешкають в умовах ризику зараження, переважно в Африці та Південно-Східній Азії. Більшість випадків заражень на малярію відбувається на території Африканського континенту.
Економічні  збитки від малярії сягають 40 млн ДАЛІ (DALY- це рік втраченого людського життя.) 
Епідемічна ситуація з малярії в світі з кожним роком ускладнюється. За даними ВООЗ, існуюча система епіднагляду за малярією дозволяє виявити лише 14 % випадків від можливої загальної кількості. 
 
ВООЗ сертифікувало, як країни вільні від малярії: Об’єднані Арабські Емірати (2007 р.), Мароко (2010 р.), Туркменістан (2010 р.), Вірменію (2011 р.). У 2012 році 52 країни світу вже на 75 %, знаходились на шляху зниження захворюваності на малярію, як це було визначено ВООЗ відповідно до планів до 2015 р. Проте, в 2013 р. передача малярії відбувалася в 97 країнах світу.
Ліцензованих вакцин проти малярії на сьогодні не існує. На кінцевих стадіях розробки знаходиться вакцина проти  P.falciparum, відома як RTS,S/AS01. Дана вакцина проходить оцінку в рамках масштабного клінічного випробування в 7-ми країнах Африки. Орієнтовні терміни щодо рекомендацій до використання цієї вакцини будуть отримані в 2015 р.
  
За даними фахівців Державного закладу «Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров’я України», в Україні, після ліквідації місцевої малярії у 1960 р., мають місце лише завізні випадки цього захворювання. За період 2011-2013 років мали місце 220 випадків завізної малярії, з них серед громадян України – 70,9%, іноземців – 29,1%. 
 
У 2013 р. в Україні було зареєстровано у цивільних громадян  78 випадків завізної малярії з 4 летальними наслідками від тропічної малярії. Найбільша кількість випадків була виявлена  в м. Києві – 14; Харківській області та ГУ ДСЕС на водному транспорті – по 7; АР Крим, Запорізькій області  – по 5; Донецькій,   Житомирській, Одеській областях та м. Севастополі – по 4; Вінницькій, Миколаївській, Сумській областях – по 3; Дніпропетровській, Київській, Львівській, Херсонській, Черкаській областях – по 2; Луганській, Полтавській, Тернопільській,  Чернівецькій, Чернігівській областях – по 1.  
Найчастіше хворіли особи віком від 21 до 50 років (70,5 % від усіх хворих). Серед захворілих було 68 чоловіків і 10 жінок, які за родом діяльності є робітниками, пілотами, моряками, студентами.
 
Випадки захворювання на малярію виявлялися протягом всього року.
За рекомендаціями ВООЗ «Международные поездки и здоровье», особам, які планують відвідати ендемічні з малярії країни, слід запам’ятати такі правила:

  •  бути обізнаним щодо ризику зараження, інкубаційного періоду, основних симптомів малярії;
  • берегтися від укусів комарів;
  •  приймати протималярійні препарати з метою особистої профілактики;
  •  негайно звертатись до лікарів, у разі появи лихоманки, з метою своєчасного встановлення діагнозу «малярія» та призначення схеми лікування.
     

Для захисту від комарів використовують репеленти (речовини, які відлякують комарів). Застосовувати засоби для відлякування комах слід у відповідності до рекомендацій виробника, особливо по відношенню до дітей, уникаючи контакту із слизовими оболонками. Не слід розпилювати репеленти на обличчя, повіки, губи. Повторна обробка репелентами необхідна кожні 3-4 години. Після нанесення засобу необхідно вимити руки. 
 
Перебуваючи в тропіках, для захисту від комах під час сну, можна користуватись протимоскітними сітками. Сітка повинна бути цілою, розмір ячєєк не повинен бути більше, ніж 1,5 мм. Сітка може бути оброблена інсектицидами. 
 
Відомим засобом захисту також є протимоскітна спіраль. Для швидкого винищування комарів призначені аерозольні спреї. Закриті приміщення для сну слід обробити зазаделагідь.
Туристам у наметових таборах доцільно використовувати репеленти, спіралі, сітки одночасно.
 
З профілактичною метою слід обов’язково приймати протималярійні препарати. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, профілактичні протималярійні препарати починають приймати за один тиждень до виїзду, протягом всього терміну перебування на ендемічній території та 4 тижні після повернення (один раз на тиждень).
 
Вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів. 
Призначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря. Слід суворо дотримуватись схеми та дозування препарату, відповідно до інструкції. Препарати необхідно приймати під час їжі і запивати великою кількістю води.
За умови регулярного прийому препаратів можна значно знизити ризик захворювання тяжкими формами малярії, попередити ускладнення хвороби. 
У разі захворювання, будь-якого підвищення температури під час перебування на небезпечних територіях чи після повернення, слід звернутись до лікаря, повідомивши його про виїзд до ендемічної країни протягом останніх трьох років, та виконувати всі його рекомендації.