Всесвітній день боротьби з гепатитом був заснований Міжнародним альянсом по боротьбі з гепатитом у 2008 р., як відповідь на занепокоєння щодо відсутності широкого освідомлення та політичного пріоритету щодо гепатитів, як і до інших небезпечних хвороб, таких, як ВІЛ/СНІД, туберкульоз, малярія.
У 2010 р. на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було прийнято резолюцію щодо офіційного проведення Всесвітнього дня боротьби з гепатитом 28 липня.
День 28 липня було обрано на честь дня народження професора Баруха Самюеля Бламберга (Baruch Samuel Blumberg), який отримав Нобелівську премію за роботу щодо відкриття вірусу гепатиту В.
Всесвітній день боротьби з гепатитом – це можливість для підвищення уваги та освідомлення щодо вірусного гепатиту як глобальної проблеми світової системи охорони здоров’я та обізнаності суспільства щодо загрози його наслідків.
У Всесвітній день боротьби з гепатитом, 28 липня 2014 р., Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та партнери будуть закликати тих, хто формує політику, робітників системи охорони здоров’я, суспільство, населення «задуматися знову» про цього «мовчазного вбивцю».
Вірусні гепатити є однією із найбільш актуальних медичних і соціальних проблем у світі. Гепатити займають 8 місце серед основних причин смерті в світі. Серед інфекційних хвороб людини вірусні гепатити посідають третю сходинку, поступаючись лише гострим респіраторним вірусним інфекціям та інфекціям шлунково-кишкового тракту.
Гепатит – це запалення печінки, в основному, вірусної етіології. Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту (A, B, C, D та Е), потенційні можливості яких становлять загрозу через приведення до епідемічного розповсюдження.
Причиною гепатиту А та Е, звичайно, є вживання в їжу забруднених харчових продуктів або води. Гепатит В, С та D, як правило, виникає в наслідок парентерального контакту з інфікованими рідинами організму людини. Найбільш поширеними шляхами передачі вірусів типу В, С та D є переливання крові та її продуктів, що містять збудник, інвазивні медичні процедури з використанням забрудненого обладнання, стосовно гепатиту В – ще й передача від матері дитині під час пологів, від членів родини дитині, а також при сексуальних контактах. Гострий перебіг інфекції супроводжується жовтяницею (пожовтіння шкіри та очей), потемнінням сечі, нудотою, блювотою та болями в області живота або безсимптомно.
Тяжкий та тривалий клінічний перебіг з розвитком фульмінативних (блискавичних) форм та високою смертністю, значний відсоток переходу у хронічну форму гепатиту з подальшою інвалідізацією, розвитком цирозу і раку печінки призводять до великих матеріальних та економічних збитків.
За оцінками ВООЗ, окремі випадки захворювання на гепатит А відбуваються в усьому світі та мають тенденцію до циклічності. Епідемії, що викликаються вірусом гепатиту А носять характер спалахів та призводять до значних економічних збитків. Так, під час епідемії в Шанхаї у 1988 р. на гепатит А було інфіковано 300 000 осіб. Щорічно в світі реєструється 1,4 мільйони випадків захворювань на гепатит А.
Розповсюдження гепатиту А можна попередити за умови забезпечення населення безпечною питною водою, створення системи знезараження стічних вод, дотримання заходів особистої гігієни. Одним з заходів профілактики є проведення щеплень. Протягом місяця після введення однієї дози вакцини захисний рівень антитіл розвивається практично у 100 % людей. Виробники рекомендують проводити щеплення дворазово, для забезпечення протягом 5-8 років тривалого захисту.
Щорічно в світі відбувається 20 мільйонів випадків інфікування гепатитом Е, більш, ніж 3 мільйони випадків гострих захворювань та 56 600 випадків смерті від гепатиту Е. Гепатит Е виявляється в усіх країнах світу, найбільш розповсюджений в країнах Східної та Південної Азії, де відбувається 60 % всіх інфікувань гепатитом Е та 65 % всіх випадків смерті від гепатиту Е.
Ризик інфікування та передачі інфекції можна знизити за допомогою підтримання високих стандартів до загального водопостачання. Заходами особистої профілактики є дотримання особистої гігієни, вживання чистих безпечних питної води та харчових продуктів.
У 2011 р. Китай ліцензував першу вакцину для профілактики гепатиту Е, проте, поки що вона є недоступною на світовому рівні.
За даними ВООЗ, щорічно у світі вірусом гепатиту В інфікується близько 50 млн. осіб, а помирає від цього захворювання до 2 млн. осіб. Кількість носіїв вірусу гепатиту В у світі сягає 250-300 млн. осіб. Величезна кількість носіїв цього вірусу спричинює значне поширення інфекції. Від наслідків гепатиту В щорічно помирає 780 000 осіб.
Найбільш високі рівні розповсюдження гепатиту В відмічаються в Африці, к півдню до Сахари, та в Східній Азії. Зараження більшості мешканців цих регіонів відбувається в дитинстві, 5-10 % дорослого населення мають хронічні форму гепатиту. Високі показники хронічних захворювань відмічаються також в районі Амазонки та в південних частинах Східної та Центральної Європи. Від 2 до 5 % населення інфіковано на Ближньому Сході та Індійському континенті. В Західній Європі та Північній Америці інфіковано менш, ніж 1% населення.
Вірогідність хронізації процесу залежить від віку, коли відбулось зараження.
З найбільшою вірогідністю (30-50 %) інфекція гепатиту В стане хронічною у дітей, які були інфіковані у віці до 6 років. У 80-90 % хронічні інфекції розвиваються у дітей, які були інфіковані протягом першого року життя. 15-25% дорослих, які стали хронічно інфікованими на гепатит В у дитинстві, помирають від раку або цирозу печінки.
ВООЗ визнано вірус гепатиту В, як основний етіологічний агент первинного раку печінки, що приблизно складає 80% первинних ракових захворювань.
В Україні інфікованість гепатитом В становить 3% від кількості всього населення, а це близько 1 мільйону осіб.
З 1982 р. доступна вакцина проти гепатиту В, що в 95 % дозволяє попередити захворювання та є основним заходом профілактики. За рекомендаціями ВООЗ всі діти грудного віку повинні отримувати вакцини протягом 24 годин після народження. Вакцинація, що проведена за схемою, забезпечує захист протягом багатьох років.
З 1982 року в світі використано більш, ніж 1 мільярд доз вакцини проти гепатиту В.
Тип D інфікує лише тих, хто вже інфікований типом B.
Таку ж гостру проблему для людства викликає і захворюваність на вірусний гепатит С. В світі на хронічні інфекцію, що пов’язано з гепатитом С, страждають 130-150 мільйонів людей.
За темпами та масштабами поширення ця інфекція перевищує захворюваність на СНІД та туберкульоз.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, хворих на вірусний гепатит С у п'ятеро більше, ніж хворих на ВІЛ/СНІД, та у 5-6 разів більше ніж носіїв ВІЛ.
Більше як 170 мільйонів населення Земної кулі – це хворі на хронічний гепатит С. Щорічно інфікується близько 3-4 млн. осіб. Сприйнятливість людини до вірусу гепатиту С досить висока. Питома вага гепатиту С серед інших видів посттрансфузійного гепатиту становить в різних країнах світу від 50 до 90%.
З кожним роком захворюваність гепатитом С в різних країнах світу зростає. Експерти вважають, що цей ріст пов'язаний з ростом наркоманії: 38-40% молодих людей, які захворіли гепатитом С, інфікуються при внутрішньовенному введенні наркотичних засобів.
Найбільша ураженість відмічається в регіонах Центральної та Східної Азії, Північної Америки. Епідемії гепатиту С може виникати серед визначених груп населення високого ризику (наприклад, інфекційних наркоманів).
У значної кількості осіб з хронічною формою інфекції розвивається цироз або рак печінки. Щорічно від наслідків, що пов’язані з гепатитом С помирають 350 000 – 500 000 осіб.
У 55–85% осіб, які заразились на гепатит С розвивається хронічна інфекція, з них на цироз печінки в наступні 20 років ризикують захворіти 15-30 % осіб.
В Україні нараховується від 650 тисяч осіб до 1 мільйону носіїв вірусу гепатиту С.
Вакцини проти гепатиту C не існує. Тому, профілактика захворювання залежить від зменшення ризику зараження вірусом в групах населення високого ризику, в медичних закладах.
До речі, кожний 12-й мешканець планети Земля живе з хронічним гепатитом В або С. Кожні 10 секунд 1 людини в світі заражується на гепатит. Кожен третій мешканець планети підпадав під ризик зараження одним або двома вірусами. Гепатити В та С сумісно вбивають одну людину кожну хвилину. У 2010 р. їх жертвами стали 1,4 мільйони людей.
В м.Києві, у І-му півріччі 2014 р., в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, відмічається зниження показників захворювань всіма формами вірусних гепатитів на 7,1 %.
Питома вага гострого вірусного гепатиту А складає 21,9%, гострого гепатиту В – 20,8%, гострого гепатиту С – 5,4%, інші гострі вірусні гепатити – 1,4%, хронічні вірусні гепатити – 50,5%.
За І півріччя показник захворюваності на гепатит А є в 3,6 рази вищим, ніж в минулому році. Тенденція до збільшення захворюваності спостерігається по всій Україні. Показник захворюваності по місту нижче від показника по Україні на 6,5%. Хворіє, переважно, доросле населення, питома вага якого у віковій структурі становить 81,5 %.
Протягом звітного періоду захворюваність гострим вірусним гепатитом В зменшилась на 15,6%, в порівнянні з аналогічним періодом 2013р. Показник захворюваності по місту є вищим показника по Україні на 50%.
Захворюваність гострим вірусним гепатитом С, у порівнянні з минулим роком, зменшилась у 2,4 рази. Показник захворюваності по місту знаходиться на рівні показника по Україні.
Тому, дуже важливо бути обізнаним в питаннях профілактики гепатитів, захиститися від цієї недуги, а якщо ж зараження вже відбулося, вчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.
Інформація підготовлена фахівцями епідеміологічного відділу ГУ Держсанепідслужби у м.Києві.
За даними ВООЗ, щорічно у світі вірусом гепатиту В інфікується близько 50 млн. осіб, а помирає від цього захворювання до 2 млн. осіб. Кількість носіїв вірусу гепатиту В у світі сягає 250-300 млн. осіб. Величезна кількість носіїв цього вірусу спричинює значне поширення інфекції. Від наслідків гепатиту В щорічно помирає 780 000 осіб.
З найбільшою вірогідністю (30-50 %) інфекція гепатиту В стане хронічною у дітей, які були інфіковані у віці до 6 років. У 80-90 % хронічні інфекції розвиваються у дітей, які були інфіковані протягом першого року життя. 15-25% дорослих, які стали хронічно інфікованими на гепатит В у дитинстві, помирають від раку або цирозу печінки.
ВООЗ визнано вірус гепатиту В, як основний етіологічний агент первинного раку печінки, що приблизно складає 80% первинних ракових захворювань.
В Україні інфікованість гепатитом В становить 3% від кількості всього населення, а це близько 1 мільйону осіб.
З 1982 року в світі використано більш, ніж 1 мільярд доз вакцини проти гепатиту В.
Таку ж гостру проблему для людства викликає і захворюваність на вірусний гепатит С. В світі на хронічні інфекцію, що пов’язано з гепатитом С, страждають 130-150 мільйонів людей.
За темпами та масштабами поширення ця інфекція перевищує захворюваність на СНІД та туберкульоз.
Більше як 170 мільйонів населення Земної кулі – це хворі на хронічний гепатит С. Щорічно інфікується близько 3-4 млн. осіб. Сприйнятливість людини до вірусу гепатиту С досить висока. Питома вага гепатиту С серед інших видів посттрансфузійного гепатиту становить в різних країнах світу від 50 до 90%.
У значної кількості осіб з хронічною формою інфекції розвивається цироз або рак печінки. Щорічно від наслідків, що пов’язані з гепатитом С помирають 350 000 – 500 000 осіб.
У 55–85% осіб, які заразились на гепатит С розвивається хронічна інфекція, з них на цироз печінки в наступні 20 років ризикують захворіти 15-30 % осіб.
В Україні нараховується від 650 тисяч осіб до 1 мільйону носіїв вірусу гепатиту С.
До речі, кожний 12-й мешканець планети Земля живе з хронічним гепатитом В або С. Кожні 10 секунд 1 людини в світі заражується на гепатит. Кожен третій мешканець планети підпадав під ризик зараження одним або двома вірусами. Гепатити В та С сумісно вбивають одну людину кожну хвилину. У 2010 р. їх жертвами стали 1,4 мільйони людей.
Питома вага гострого вірусного гепатиту А складає 21,9%, гострого гепатиту В – 20,8%, гострого гепатиту С – 5,4%, інші гострі вірусні гепатити – 1,4%, хронічні вірусні гепатити – 50,5%.
За І півріччя показник захворюваності на гепатит А є в 3,6 рази вищим, ніж в минулому році. Тенденція до збільшення захворюваності спостерігається по всій Україні. Показник захворюваності по місту нижче від показника по Україні на 6,5%. Хворіє, переважно, доросле населення, питома вага якого у віковій структурі становить 81,5 %.
Інформація підготовлена фахівцями епідеміологічного відділу ГУ Держсанепідслужби у м.Києві.
При підготовці використані матеріали офіційного сайту Всесвітньої організації охорони здоров’я.