Зір – найважливіший дар людині, який ми повинні зберегти: глаукома завжди у фокусі нашої уваги

ВЕСЕЛОВСЬКА З.Ф., академік НАМН України, д.м.н., професор

Сьогодні суттєво змінилися алгоритми нашого життя,тому особливо у такий складний та небезпечний час вкрай важливо утримати активну життєву позицію. Українські офтальмологи залишаються дуже мотивованими, бо кожен день бачимо, що велика кількість людей опинилася у вкрай складних умовах, потребують нашої реальної допомоги та впровадження світового досвіду задля збереження зору.

Маю задоволення інформувати, що цього року нами завершена велика робота по формуванню та затвердженню важливого для офтальмологів України документу: «Глаукома. Стандарти медичної допомоги», який було розроблено на основі Європейської настанови «TerminologyetGuidelinesforGlaucoma» (5-те видання, 2020 р.), адаптованого у 2021р. українською мовою «Термінологія та настанова з глаукоми».

Остаточна редакція офіційного документу «Глаукома. Стандарти медичної допомоги» після опрацювання у ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» та громадського обговорення була затверджена МОЗ України (Наказ № 959 від 26 травня 2023 р. ) за підписом міністра В.Ляшко. Наказ оприлюднено на офіційному сайті МОЗ України та внесено до Реєстру медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги. Таким чином, на даний час українські офтальмологи мають всі можливості працювати та надавати медичну допомогу за сучасними національними стандартамисвітового рівня.

Важливо, що на етапі виходу документу до складу Експертної групи (Голова – перший заступник Міністра Сергій Дубров) були залучені 10 провідних офтальмологів України.

Іншою важливою подією цього року стала наша участь у роботі 10-го Всесвітнього Глаукомного конгресу, який проходив з 28.06. по 01.07.2023 р. у Римі, в якому брали участь представники глаукомних асоціацій 91 країни світу. У 70 сесіях конгресу взяли участь близько 3000 учасників. На початку 2023 року мені надійшло запрошення від Президента Всесвітньої Глаукомної асоціації та від Президії Конгресу організувати виступ українських офтальмологів  у вигляді Симпозіуму Українського глаукомного товариства, для чого у програмі конгресу нам було надано 60 хвилин аудиторного часу 28.06.2023 р.. Після тривалої підготовки нами була сформована програма симпозіуму, яка висвітлювала актуальні проблеми глаукоми в Україні у реальному часі. Сьогодні я пишаюсь тим, що завдяки нашій активній позиції, якої ми дотримувалися з 2019 року, на Світовій мапі національних глаукомних асоціацій з’явився прапор України, а Українське глаукомне товариство отримало членство у Всесвітній глаукомній асоціації. Україну та українських офтальмологів добре знають у світовому офтальмологічному середовищі. На симпозіумі нашу країну представили 5 доповідачів: Веселовська Зоя – академік НАМН України, президент Українського глаукомного товариства, член президій Европейського та Афро-Азіатського глаукомних товариств, завідувач кафедри хірургічних хвороб № 2 ПВНЗ «Київський медичний університет» (м. Київ), Сердюк Валерій – професор, завідувач кафедри офтальмології Дніпровського державного медичного університету, (м. Дніпро), Карлійчук Марина – професор кафедри офтальмології ім. Б.Л. Радзіховського Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці), Малачкова Наталія – професор, яка до недавнього часу очолювала кафедру офтальмології ВНМУ (м. Вінниця) та Шевчик Василь – керівник приватної офтальмологічної клініки, (м. Чернігів). Особливий інтерес у слухачів викликали питання доступу до спеціалізованої допомоги глаукомним пацієнтам в Україні під час війни, можливості їх медикаментозного та хірургічного супроводу. З приводу цих питань навіть після закінчення симпозіуму, який тривав за регламентом 60 хвилин, розгорнулася жвава дискусія. Багато запитань, дружнє спілкування та нові ідеї стали результатом такого важливого та представницького заходу.

Із задоволенням відмічаю велику увагу до нас ключових та зіркових постатей Світової та Європейської офтальмології: президента WGA, Neera Gupta, президентів минулих років Keith Martin, Fotis Topozis, Anja Tuulonen, Carlo Traverso та інших.

Значний інтерес, на наш погляд, викликали ключові лекції конгресу «Майбутнє глаукоми. Що далі?» та «Виклики глаукоми», що були представлені професором Робертом Вайнребом (Університет Каліфорнії, Сан-Дієго, США). Президент Всесвітньої глаукомної асоціації, професор Неєру Гупта (Університет Британської Колумбії, Канада) представила оригінальну доповідь на рівні доказової медицини «Мішень глаукоми – очна лімфатична система». Президент Тихо-Азіатського глаукомного товариства, професор Клемент Там присвятив свою доповідь найбільш частим питанням, які ставлять при первинній закритокутовій глаукомі. Професор Кіт Мартін (завідувач кафедри офтальмології університету Мельбурна та колишній заступник директора Центру відновлення мозку Кембріджського університету) представив огляд сучасних нейропротекторних та регенеративних стратегій при глаукомі та їх перспективи. «Минулі, теперішні та майбутні думки про патофізіологію глаукоми» стала темою лекції завідувача кафедри офтальмології університету McGill (Монреаль, Канада), професора Леонарда Левіна.

Значна увага на Конгресі була прикута до питань нейропротекції, тобто нейропротекторного захисту зорових функцій глаукомного пацієнта. У доповідях азіатських колег прозвучали цікаві повідомлення про шкоду швидкого харчування, яким у наш час захоплюється не тільки молодь, але і люди більш зрілого віку. Було досліджено, що склад продуктів, що входять у fastfood, в результаті тривалого вживання призводить до суттєвого накопичення вільних радикалів в організмі людини, які в свою чергу ініциюютьрозвиток проявів оксидативного стресу, одного із ключових моментів метаболічних порушень. У ряді доповідей було запропоновано використати у якості коректору мітохондріальної дисфункції клітини нікотинамід (вітамін В3). Цікаві експериментальні дані щодо дії BDNF фактора на відновлення нейроглії були ключовими у доповідях колег з Великобританії та США. Проте, не менш важливим посилом стала думка стосовно того, що застосування нейропротекторної ефективності окремо взятих коректорів не завжди призводить до бажаного результату, а саме – покращення однієї важливої функції клітини може супроводжуватися протилежним ефектом з боку інших. Можливо впровадження ШІ (штучний інтелект) зможе вплинути на покращення функціонування систем та органів як на клітинному так і на органномурівнях.

Таким чином, незважаючи на ретельні багатоцентрові проекти залишаються невирішеними та до кінця нез`ясованими питання медикаментозного лікування глаукоми та правильної організації стратегії лікування, а саме, чи необхідно:

–        нагадувати про побічні ефекти очних крапель та консервантів?

–        обговорювати питання генеричної продукції для місцевого застосування?

–        концентрувати увагу на питаннях досягнення прихильності пацієнта з глаукомою до медикаментозного лікування?

І взагалі, сьогодні формується перелік важливих питань щодо профілактики сліпоти в світі стосовно альтернативних методів медикаментозного лікування проти застосування очних крапель. Мова йде про заміну застосування очних крапель методами поступової та тривалої адресної доставки ліків.

Також постає актуальне питання стосовно того, чи маємо ми найближчим часом очікувати появу нових класів гіпотензивних препаратів!

Важливо, що світовий конгрес об’єднав однодумців і свого роду пристрасних професіоналів та став площадкою для обміну ідеями, знаннями  та здобутками, захоплюючи та спонукаючи до роздумів та подальшої активної, творчої роботи.

І дуже важливо, що на цьому заході ми вперше і дуже успішно представили Україну у новому та рівноправному із світовими лідерами форматі, організувавши Симпозіум Українського Глаукомного товариства. Також інформую, що до завершення підходить підготовка до VIII науково-практичної конференції з міжнародною участю «ГЛАУКОМА+2023», яка у змішаному форматі пройде у м. Київ 29-30 вересня.

Наші скромні здобутки присвячені Ювілейній даті НАМН України – 30-річчю з дня її заснування.