КОМІСАРЕНКО Сергій Васильович

3024

Народився 09.07.1943 р., академік Національної академії медичних наук України, обраний 22.03.1993 р. за спеціальністю імунологія, академік НАН України (1991 p.), доктор біологічних наук (1988 p.), професор (1989 p.), має ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України (1992 p.), Почесний доктор Кінгстонського (1997 р.) та Лондонського університетів (1997 p., Великобританія), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1979 p.), Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, завідувач філії “Біотехнологія” кафедри біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка,  Голова Комісії з біобезпеки і біозахисту при РНБО України (з 2007), член Президії НАМН України (з 2011).


Наукова діяльність і основні наукові праці присвячено імунохімічним дослідженням антигенної структури білків та пептидів. Засновник молекулярної імунології в Україні. Першим у колишньому СРСР започаткував дослідження імунохімічної структури пептидів та білків (нейротоксину апаміну, цитохрому с), впровадив методи імуноензиматичних досліджень і проточну цитофлуориметрію та одним з перших в СРСР ввів у дослідження гібридомну техніку одержання моноклональних антитіл. С.В.Комісаренком та його співробітниками за допомогою моноклональних антитіл було проведено імунохімічний аналіз фібрин(оген)у та продуктів його деградації і були знайдені раніше невідомі сайти, які беруть участь у полімеризації фібрину. Це дозволило створити сучасні імуноензиматичні діагностичні методи кількісного аналізу розчинного фібрину, фібриногену та D-D димеру для моніторингу стану системи зсідання крові та небезпеки тромбоутворення, а також запропонувати терапевтичні агенти для попередження тромбоутворення на основі каліксаренів та рекомбінантних одноланцюгових антитіл, а також нові кровоспинні засоби; було вперше знайдено нікотинові ацетилхолінові рецептори (НАХР) на В-лімфоцитах та на мітохондріях тварин і вивчена біологічна роль НАХР, а також протеазоактивованих рецепторів на лімфоцитах; була вивчена роль поліреактивних (неспецифічних) імуноглобулінів, а також запропоновані методи розрахунків констант взаємодії антитіл з антигенами; була отримана низка  рекомбінантних антигенів, зокрема антигенів мікобактерій туберкульозу людини і великої рогатої худоби, окремих субодиниць дифтерійного токсину та рекомбінантних антитіл проти цих антигенів, що дозволило створити сучасні діагностикуми для аналізу туберкульозу та дифтерії; була створена бібліотека рекомбінантних одноланцюгових антитіл людини та миші, яка зареєстрована як Національне надбання.

За ініціативою та під керівництвом С.Комісаренка було проведено унікальне дослідження імунітету у людей, які працювали після аварії на Чорнобильській АЕС. За допомогою найсучасніших методів вже наприкінці 1986 року було вперше знайдено і доведено, що низькі дози радіації суттєво пригнічують систему природного імунітету, зокрема, знижують кількість та активність природних клітин-кіллерів, які відповідають за протипухлинний та противірусний імунітет у людини. Саме С.Комісаренко ввів у обіг термін “Чорнобильський СНІД”.

Роботи С.Комісаренка мають велике науково-прикладне значення. Під керівництвом С.Комісаренка вивчена біологічна дія фосфорорганічних комплексонів – бісфосфонатів та знайдена протипухлинна та імуномодулююча активність метилен-бісфосфонової кислоти, на основі якої створено лікувальний препарат „Мебіфон”. С.В.Комісаренком запропоновано новий препарат «Мебівід» на основі бісфосфонатів та похідних вітаміну D, в першу чергу для лікування остеопорозу. Він є керівником та співавтором винаходу технології отримання високоочищених і вірусбезпечних антигемофілічних препаратів з крові людини, а також низки інших лікувальних засобів та діагностикумів.

Автор понад 500 наукових праць, понад 60 національних і міжнародних патентів і винаходів, численних статей з політики і культури України, багатьох винаходів з біохімії та молекулярної імунології. Підготував 7 докторів та 16 кандидатів наук.

Голова комісії РНБО України з біобезпеки і біозахисту, Президент Українського біохімічного товариства, перший заступник Голови Української Ради Миру, Президент Українського Міжнародного Інституту Миру і Демократії, Спеціальної олімпіади України. Почесний член Британо-української торгової палати, член Ради Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS), член Ради Міжнародного товариства імунофармакологів, головний редактор “Українського біохімічного журналу” та журналу “Біотехнологія”, член редколегій ряду провідних наукових журналів: головний редактор “Ukrainian Biochemical Journal” (1989-1992, з 1998) та журналу «Biiiotechnologia Acta», а також член редколегії міжнародних журналів «Європа» (Польща) та з імунофармакології (Італія), членом Ради міжнародного товариства імунофармакологів (США).

Активний громадський діяч. Президент Українського Інституту Миру і Демократії, президент Українського біохімічного товариства, перший заступник Голови Української Ради Миру, президент благодійної організації інвалідів «Спеціальна Олімпіада України», голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Національна пам’ять України», президент «Української асоціації з біобезпеки», член директорату та почесний член Британо-української торговельної палати.

Лауреат Державної премії УРСР (1979) та премій: Кабміну України (2017), НАН України ім.О.В.Палладіна (2003) та ім.І.І.Мечникова (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Почесний доктор Кінгстонського (1997) та Лондонського університетів (1997) (Великобританія). Почесний член Польського біохімічного товариства (2011) та Всесвітньої організації імунопатологів (2013). Почесний професор Одеського національного університету ім.І.І.Мєчнікова (2010) та Інституту мікробіології і імунології ім.І.І.Мечникова НАМН України (2011).

Нагороджений орденами України: «Ярослава Мудрого» V ступеня (2005), «За заслуги» І (2013), ІІ (1998) та ІІІ (1996) ступеня, орденом КНР «Дружба». Має ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України (1992).
Лауреат Державної премії УРСР (1979) та премій: Кабміну України (2017), НАН України ім.О.В.Палладіна (2003) та ім.І.І.Мечникова (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Почесний доктор Кінгстонського (1997) та Лондонського університетів (1997) (Великобританія). Почесний член Польського біохімічного товариства (2011) та Всесвітньої організації імунопатологів (2013). Почесний професор Одеського національного університету ім.І.І.Мєчнікова (2010) та Інституту мікробіології і імунології ім.І.І.Мечникова НАМН України (2011).

Нагороджений орденами України: «Ярослава Мудрого» V ступеня (2005), «За заслуги» І (2013), ІІ (1998) та ІІІ (1996) ступеня, орденом КНР «Дружба». Має ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України (1992).

Основні наукові праці: «Antigenic determinants of proteins and peptides» (1986); «The study of fibrin polymerization with monoclonal antibodies» (1991); «Immunochemical characterization of the MPB70/80 and MPB83 proteins of Mycobacterium bovis» (1998); «Polymerization Sites in the D-Domain of Human Fibrin (ogen)» (2002); «A neoantigenic determinant in the D-dimer fragment of fibrin» (2002); «Клонування та експресія білків Mycobacterium bovis» MPB63 і МРВ83 у клітинах Escherichia coli (2007); «Получение рекомбинантных scFV-антител дифтерийного токсина методом фагового дисплея» (2007); «Functional role of Bb-chain N-terminal fragment in the fibrin polymerization process» (2007); «A fibrin-specific monoclonal antibody with epitope localized in fibrin fragment BbH 8-134: its application to quantification of soluble fibrin» (2007); «Antibodies against nicotinic acetylcholine receptor can affect the receptor expression and function in vivo» (2007); «Nicotinic acetylcholine receptors alpha-4beta-2 and alpha-7 regulate myelo-and erythropoiesis within the bone marrow» (2008); «The role of proteinase-activated receptor-3 (PAR3) in mouse hybridoma studies with monoclonal antibody generated against thrombin cleavage site» (2008), “A neoantigenic determinant in coiled coil region of human fibrin β-chain.  Thrombosis Research” (2009), .


Служб.: 01601, Київ-30, вул. Леонтовича,9. Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, тел.: (+380-44)234-59-74; факс:(+380-44)2796365, e-mail: svk@biochem.kiev.ua