Планові госпіталізації – на паузу. Таку рекомендацію дав МОЗ лікарням. Принаймні на час, поки в країні триває енергокриза. Бо треба закумулювати резерви навколо складних і важких пацієнтів. Працювати на екстренні випадки.
Як вимушена темрява впливає на роботу лікарів? І чи готові вони протистояти блекауту? Роман Барашев з’ясовував.
– Добрий день! Як ви себе почуваєте? – Почуваю себе прекрасно. – Борису Івановичу зробили оперативне втручання, трансплантацію серця, почуває він себе краще.
Два тижні тому Борису пересадили серце. Від 44-річного донора, який загинув в автомобільній аварії.
Борис Воронко, пацієнт Національного інституту хирургії та трансплантології ім. Шалімова:
Лікарі… Богу дякувати, їх руки золоті…
Органи загиблого: серце, печінка та нирки – врятували ще трьох людей. Борис прибув за серцем із Рівного, Любов – за печінкою з Полтави.
Любов Охрименко, пацієнтка Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Раптово дізналась, що я хвора аутоіміунним цирозом печінки – в мене почався дуже різко збільшуватися об’єм живота. Я спочатку думала, можливо, я поправляюсь, буває, різне. Випустили із мене більше 20 літрів рідини.
Саме так відбувається аутоімунна атака: орган жінки став нести смертельну загрозу всьому організму.
Любов Охрименко, пацієнтка Національного інституту хирургії та трансплантології ім. Шалімова:
Я не могла жити з серпня, тому що мені настільки боляче було. А якщо зрівнювати, що зараз – то це небо і земля. Лікарі – це, чесно сказати, не люди, а боги. Зараз я як огурчик.
– Ніхто ніколи не міг подумати, що у нас таке станеться. Дякую, що попали в Інститут Шалімова, думаю, все буде добре в нас. – Обов’язково буде добре.
Пересадка органів завжди вважалася одним із найскладніших напрямків хірургії. В умовах, коли в містах – зокрема й у лікарнях – годинами немає світла, трансплантація взагалі стала медициною на межі з дивом, кажуть і пацієнти, і лікарі!
Віта Воронко, донька пацієнта:
Пару днів тому, коли був прильот десь тут рядом, здригнулася лікарня, добре чути було, то відключилось світло, води не було і тепла буквально півдня. Воду приносили технічну, питна вода завжди є. Зразу включається в голові, а як там на фронті хлопцям в холоді. Взагалі про світло мова там не йде.
Олександр Гриненко, завідувач відділу трансплантації та хірургії печінки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Блекаут нікому очевидно не додає настрою. Але клініка в цілому готова до такої ситуації. В нас працюють генератори, адміністрація потурбувалася про цю проблему заздалегідь. Відключення енергії не несуть прямої загрози життю пацієнтів, які знаходяться в відділені реанімації та штучній вентиляції легень. Ми зіткнулися з цією проблемою уже тричі, і, на щастя, автоматичні системи підстраховують нас.
Навіть під час нашого інтерв’ю в мережі відбуваються перепади напруги. Та попри це показники Інституту імені Шалімова щодо проведення трансплантацій залишаються на рівні минулого року.
Рубен Зограбʼян, завідувач відділу трансплантації нирки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Робота продовжується, незважаючи на блекаути. В інституті йдуть операції. Минулого тижня всі операції, які були заплановані, були виконані, особливо це стосується операцій, які виконуються по швидкій допомозі.
Працювати під час блекаутів допомогають альтернативні джерела живлення. Хірурги обіцяють працювати навіть у цілковитій темряві.
Олександр Гриненко, завідувач відділу трансплантації та хірургії печінки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Доведеться оперувати, незважаючи ні на що, без світла, з ліхтариками з підсвітками…. Це все вирішуємо, лікарі знають, як це робити. Особисто я застав період 90-ті роки, коли вимикали світло в лікарні, де проходив інтернатуру, підгоняли автомобіль і підсвічували операційну фарами автомобілю.
Артур Габрієлян, завідувач відділення трансплантації та хірургії серця Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
В нас є генератор, який буквально за одну-дві, максимум три секунди перемикає світло. Останній раз ми були в операційній, у нас пару разів померехтіло світло, але про вимкнення ми узнали після того, як вийшли з операційної.
Якщо ж планову операцію можна перенести, лікарі радять почекати. Бо в умовах російської агресії ризик, що будь-якої миті просто під час роботи хірургів може зупинитися апарат штучної вентиляції легень чи штучного кровообігу, надзвичайно високий.
Рубен Зограбʼян, завідувач відділу трансплантації нирки Національного інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Така ситуація вже була, коли був останній обстріл ракетний, вимикалось світло, вимикалась вода, у нас була запланована родинна трансплантація. Ми перенесли її для того, щоб не ризикувати життям пацієнтів. І виконали її цього тижня, все нормально….
Попри широкомасштабну війну, напрям трансплантації в Україні продовжує розвиватися – наголошують хірурги. Поступово змінюється і ставлення людей до пересадки органів і посмертного донорства. Як наслідок — сотням українців, за даними Міністерства охорони здоров’я, від початку року проведено 265 трансплантацій. Простими словами, навіть в умовах війни сотні людей отримують шанс на життя.
ДЖЕРЕЛО: “ПОДРОБИЦІ”
