Народився 11.01.1962 р., академік НАМН України, обраний 23.05.2012 р. за спеціальністю клінічна фармакологія, доктор медичних наук (1999), професор (2001), Заслужений лікар України (2000), Заслужений діяч науки і техніки України (2004), Перший заступник Міністра охорони здоров'я (2007-2008), Перший заступник Міністра охорони здоров'я – Головний державний санітарний лікар України (2009-2010), професор кафедри внутрішньої медицини № 1 та клінічної фармакології Харківського національного медичного університету.
Учень академіка АМН СРСР, НАН України, АМН України та Російської Академії медичних наук, Героя України, професора Л.Т.Малої.
Провідний вчений в галузі кардіології та керівник нового напряму в кардіології – дослідження ролі клітинних, імунозапальних, нейрогуморальних механізмів та стану ендотелію при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, стенокардії, гострому інфаркті міокарду, хронічній серцевій недостатності та їх ускладненнях і розробка патогенетичного лікування; розробка персоналізованої корекції артеріальної гіпертензії з інсулінорезистентністю на основі молекулярно-генетичного аналізу поліморфізму генів ATIR PPARJ.
Розробив та запровадив в клінічну практику цілу низку методів діагностики та лікування гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарду та недостатності кровообігу, які спрямованні на ремоделювання міокарду, поліпшення його скоротливої здатності та ліквідацію діастолічної дисфункції. Вніс суттєвий вклад в розробку проблем інтенсивної кардіології та клінічної фармакології внутрішніх хвороб.
Під його керівництвом розроблена Концепція розвитку медичної освіти України (2007), відновлені лікарські спеціальності інтернатури: неонатологія, дитяча анестезіологія та оториноларингологія, дерматовенерологія та спортивна медицина, запроваджена в Україні підготовка медичних сестер за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр”. За його ініціативою з метою підняття престижності професії медичної сестри та розвитку ступеневої сестринської освіти Міністерством охорони здоров’я України у закладах охорони здоров’я введено посаду заступника головного лікаря з медсестринства, яку мають право обіймати медичні сестри, які мають базову вищу освіту в галузі знань “Медицина”, спеціальністю “Сестринська справа”. Розробив ряд організаційних заходів для вдосконалення медичної служби в Україні.
Працюючи у Верховній Раді народним депутатом України, був розробником більше 30 законопроектів соціального направлення.
За час перебування на посаді Першого заступника Міністра охорони здоров’я – Головного державного санітарного лікаря України було втілено в життя Концепцію розвитку та переоснащення установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України на 2010 – 2012 роки, закон "Про затвердження "Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 – 2015 роки", розроблена та прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України".
Автор 210 наукових праць, серед них – монографій – 4, підручників – 4, навчальних посібників – 10, довідників – 4, патентів на винахід – 5.
Підготував 4 доктора, 6 кандидатів медичних наук та є науковим керівником 4 докторських, 4 кандидатських дисертацій.
Член Колегії Міністерства охорони здоров'я України, член Президії Вченої медичної ради МОЗ України, член проблемної комісії МОЗ та НАМН України з питань терапії.
Народний депутат України ІІІ-ІV скликань. Член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства. Член постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи; Голова правління ДАК "Ліки України" при Кабінеті Міністрів України, (1997-2000). Має перший ранг державного службовця.
Голова Наглядових рад Харківського національного медичного університету та Національного фармацевтичного університету; Почесний професор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; голова спеціалізованої вчено ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій Д 64.600.04 ім. Л.Т.Малої при Харківському національному медичному університеті з спеціальностей „внутрішн хвороби", „кардіологія", „педіатрія"; член редколегій 7 фахових журналів.
Нагороджений орденами „За заслуги" III ступеня (2002), «За заслуги» II ступеня (2007), орденом «Святого князя Володимира II ступеня» (2007) Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Міністерства охорони здоров'я України.
Основні наукові праці:" Історія фармації України" (1999) „Фармакотерапія внутрішніх захворювань та їх невідкладних станів" (2001) „Клінічна фармакологія" у 2-х томах (2005); „Клінічна фармакологія антибіотиків" (2007); „Клиника и генетика наследственных заболеваний сопровождающихся желудочно-кишечными и общими абдоминальными симптомами" (2008). «Ожирення в практиці кардіолога та ендокринолога» (2009); навчальний посібник у трьох частинах «Діагностика, лікування та профілактика основних кардіологічних захворювань (2010), підручник доповнений для медичних ВЗ III-IV рівня акредитації «Клінічна фармакологія» (2010).
Службова адреса: 61039, м. Харків, проспект Постишева, 2а, Інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України
