(17.09.1908–11.07.2005), академік НАМН України, обраний 22 березня 1993 р. за спеціальністю терапія, академік НАН України (1992 р.), доктор медичних наук (1953 р.), професор (1954 р.), заслужений діяч науки УРСР (1964 р.), лауреат Державної премії УРСР (1974 р., 1984 р.), лауреат премії НАН України імені М. Д. Стражеска (1995 р.). Директор Інституту геронтології (з 1961 р.)
Видатний учений, терапевт-геронтолог. Його організаційна та науково-дослідна діяльність сприяла становленню єдиного на теренах СРСР Інституту геронтології, розвитку геронтології та геріатрії в СРСР і, зокрема, в Україні. Організатор і керівник першої в СРСР кафедри геронтології Київського інституту удосконалення лікарів (1970 р.). Основні наукові напрями: вивчення клініко-фізіологічних механізмів старіння людини, захворювань внутрішніх органів у осіб похилого віку та престарілих, організація геріатричної допомоги, підвищення кваліфікації лікарів у галузі геріатрії.
Автор близько 400 наукових праць, зокрема 9 монографій, 10 підручників. Підготував 16 докторів і 36 кандидатів наук.
Академік РАМН (1992 р.), член Німецької академії природознавства (відділ «Медицина») (1964 р.). Був організатором і головою Товариства геронтологів та геріатрів СРСР, радником з геронтології та геріатрії ВООЗ (Копенгаген) (1962–1983 рp.) та Центру соціального розвитку та гуманітарних проблем ООН (Відень) (1970–1983 рp.), президентом Міжнародної асоціації геронтологів (1972–1975 рр.), Почесним членом товариств геронтологів та геріатрів Германії, Угорщини, Чехословаччини, Польщі та ін., членом редколегій 5 журналів західних країн з геронтології.
Лауреат міжнародної премії з геронтології імені Ф. Верцара (1986 р.) та премії імені С. П. Боткіна (1994 р.).
Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Жовтневої Революції, орденом «За заслуги» III ступеня, орденом Дружби народів, Почесною грамотою Верховної Ради України, медалями ВООЗ, Європейського Регіонального Бюро ВООЗ, товариств геронтологів США та НДР, дипломами та медалями Міжнародного біографічного інституту США та Міжнародного біографічного центру Великобританії (1998–2000 рр.) та іншими відзнаками.
Його ім’я присвоєно Інституту геронтології НАМН України.
