Депресія – не звичайна слабкість або ознака ліні, а серйозна хвороба, яка може виникнути у кожного. Депресія – психічний розлад, що істотно впливає на соціальну адаптацію та якість життя і характеризується патологічно зниженим настроєм з песимістичною оцінкою себе і свого становища в навколишній дійсності, гальмуванням інтелектуальної і моторної діяльності, зниженням спонукань і соматовегетативних порушеннями.
Депресія настільки поширена в сучасному світі, що одні називають її хворобою XXI століття, інші – «психічним нежитем». Це захворювання вийшло за межі психіатрії, з ним зустрічаються лікарі всіх спеціальностей.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), депресією страждає близько 300 млн людей по всьому світі. В Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед усіх психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європейського Союзу. І показники захворюваності на депресію у нашій країні продовжують зростати (ВООЗ, 2017). Частота суїцидів є одним з найбільш об’єктивних індикаторів громадського психічного здоров’я, соціального благополуччя і якості життя людей. Показник суїцидальної активності є найбільш об’єктивним критерієм психічного здоров’я нації (ВООЗ, 2019). Попередження суїцидів віднесено до числа п’яти пріоритетних завдань в галузі охорони психічного здоров’я в XXI столітті. Згідно даних ВООЗ, до 15% депресій закінчуються самогубством.
Запобігання суїцидів є глобальним імперативом, так як самогубства в більшості країн є зростаючою проблемою, що вимагає величезної кількості ресурсів для її вирішення. Хоча «депресивна хвороба» і не є патологією, несумісною з життям, а її вплив частіше носить ремітуючий характер, тобто можуть бути «світлі» проміжки з можливістю практичного одужання, проте показники непрацездатності, смертності при цій хворобі і негативний вплив на якість життя не поступаються важким, прогресуючим соматичним захворюванням.
Здоровій людині не під силу уявити собі муки людей, які страждають депресією. Президент Авраам Лінкольн з цього приводу писав: «Я сьогодні самий убогий чоловік з усіх живих. Якби мої почуття рівномірно розподілити по всьому людському роду, на землі не знайшлося б жодної посмішки. Чи буду коли-небудь відчувати себе краще, не знаю». Ці слова вміщують в собі усі безнадійність, відчуття безвиході і песимізм, що є характерними супутниками депресії. Будь-кому з нас доводилося засмучуватися через якісь події, впадати в зневіру, однак між цими відчуттями і картиною клінічної депресії насправді існує велика різниця. Людина, яка страждає на депресію, часто втрачає здатність до соціальної і професійної діяльності, виконання звичайних повсякденних справ. Людина починає вважати, що всі її успіхи були випадковими, а все, що не вдалося, це від бездарності, здається, що навіть прості побутові проблеми неможливо розв’язати. Пам’ять, як навмисне, підкидає все нові і новиною спогади про всілякі невдачі, людина потрапляє в замкнуте коло, вихід з якого вона не вбачає.
Термін “депресія” часто використовується не тільки в медичній літературі, а й в повсякденній мові. Дійсно, ці поняття настільки різноманітні; що дозволяють описувати почуття внутрішнього дискомфорту. В одних випадках депресія набуває форму меланхолії – важкого психічного розладу, який приводить до повної втрати працездатності настільки ж часто, як і мозковий інсульт, в інших короткочасне погіршення настрою може бути наслідком програшу улюбленої футбольної команди. Описуючи свій стан, хворі можуть скаржитися на відчуття тривоги (або занепокоєння, нервозності) і одночасно на пригнічений настрій (або почуття туги і смутку). Розібратися в цих суперечливих скаргах, не знаючи обставин життя хворого, його соціального стану, особливостей особистості, сімейного і особистого аналізу, непросто. Крім того, депресію і тривогу важко розділити.
Крім цього необхідно пам’ятати, що симптоми змінюються з плином часу. Так, симптоми депресії, що спостерігалися у хворого в минулому році, можуть змінитися класичними ознаками тривожного розладу, а ще через 2 роки – симптомами панічного розладу.
Спонтанно, сама по собі депресія не пройде. Якщо Ви виявили у себе або у своїх близьких симптоми цієї хвороби, зверніться за медичною допомогою. Не варто чекати, коли депресія стане хронічною. У гострій формі вона значно краще піддається лікуванню.
Інформація надана ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”.
