Любов – одна з найбільших загадок людства. І скільки існує закоханих, стільки існує і визначень цьому прекрасному почуттю.
З наукової точки зору, кохання — це, насамперед, біохімічний процес, в якому задіяно безліч гормонів.
«Гармонія в гормонах — це і є кохання», – запевняють лікарі-ендокринологи.
Про те, що таке любов, сперечаються і медики, і філософи.
Втім коли кохання приходить у життя самих медиків – тут починають діяти якісь інші, непідвладні нам закони, що урівнюють людей будь яких професій. І єдиний висновок, який констатують оточуючі, чи це кохання щасливе чи нещасне.
А як в коханні складались долі відомих медиків? Їх інтимні таємниці розкриває Національний музей медицини України.
18 лютого 2016 року колектив апарату Президії НАМН України мав честь відвідати Національний музей медицини України.
Ексклюзивна тематична екскурсія "Кохання у житті відомих медиків" розкрила постаті корифеїв медицини різних часів,
як людей, яким ніщо людське не було чуже.
Пирогов, Мечников, Булгаков, Буяльський, Бец, Караваєв, Заболотний, Ясенецький-Войно, Амосов…
Всі вони мали різні, подекуди непрості долі, переживали особисті драми, свої історії кохання. Але безперечно мали одну велику спільну рису – любов-місію до справи всього свого життя – медицини.
Тож найщасливіші подружні союзи складалися у тих, кому зі вчених пощастило із супутницями, що були їм не просто дружинами, а й допомагали чоловікам у буденній роботі, були їм і секретарками, і асистентками, соратницями тощо.
Хтось самовідданно відмовлявся від кохання і цілком присвячував себе служінню медичній науці. Інші розуміли, що без господині важко і, шукаючи зручну партію на роль дружини-помічниці, несподівано зустрічали кохання свого життя.
Інших життя тестувало на міцність духу найстрашнішим для лікаря випробуванням – втратою коханих від страшної хвороби, проти якої світила тодішньої медицини були безсилі.
Вони страждали, переживали депресії, знову відроджувались до життя завдяки новому коханню. І далі працювали, шукали, випробовували, експериментували.
І хтозна можливо саме кохання штовхало медиків-науковців до винайдення нових методів лікування, ліків і вакцин проти доти невиліковних хвороб.
Що ж до жінок-медиків, то їм взагалі було нелегко прорватися у медицину. Довгий час цей фах був доступний виключно чоловікам, жінкам у кращому випадку відводилася роль сестер милосердя, медсестер і повитух.
Так, зокрема, освічена красуня Софія Окуневська наприкінці XIX століття заради опанування медичного фаху змушена була їхати на навчання до Цюріху, бо на Батьківщині дівчатам навіть дипломи не видавали. І ось зрештою дипломована українка з Галичини попри заборони і труднощі увійшла в історію, як перша жінка-медик в Австро-Угорщині.
Чомусь раніше не заведено було згадувати про особисте життя видатних лікарів.
Тим не менше, у житті будь-якого медика, вченого, лікаря кохання відіграє не менш важливу роль, ніж наукові чи філософські погляди, а надто це стосується досягнень в медицині. Натепер про особисті історії деяких з них відомо небагато фактів, іноді їх взагалі доводиться складати з уривків спогадів, з архівних документів.
Тому наукові співробітники музею за власної ініціативи взялися за цікаву і потрібну справу – оживити для сучасників відомі й невідомі постаті українських лікарів різних епох. А надто показати їх справжніми і пристрасними, захопленими і романтичними, що наділені усіма почуттями, властивими будь якій людині.
Інсталяції, інтер'єри, діорами, триптихи, манекени, хірургічні інструменти, прилади і експонати.
Експозиція, оформлена із художнім смаком, екскурсія у 3 голоси зі зміною гіда – господарі музею, Ви нас просто зачарували!
Особливо вражаюче виглядають панорамні інсталяції часів війни і розповіді про становлення і розвиток військово-польової медицини.
Це сьогодні, на жаль, актуально, як ніколи, і розповіді екскурсоводів нині вже поповнюються історіями про новітні подвиги військових медиків у наші дні під час бойових дій на сході України.
Нове століття вносить свої корективи у експозицію музею і розвиток медицини зокрема. Тож невдовзі колишній будинок Анатомічного театру медичного факультету Київського університету св. Володимира (спорудженому у 1853 р.), у якому розташований Національний музей медицини, поповнюватиметься новими експонатами і героями.
Екскурс в історію, що повертає до сьогодення, і головне ексклюзивні факти, що їх Ви не знайдете у Інтернеті, тому що то кропітка наукова робота людей, які невипадково обрали фах провідників до світу історії розвитку медицини!
Наприкінці захоплюючої 2-годинної екскурсії ми ще й потрапили на яскраву виставку картин та стародавніх суконь і кімоно з колекції головного художника Національної опери України, народного художника України, лауреата Шевченківської премії Марії Левитської. Це для душі, а для тіла – чай із солодощами і релакс-хвилинка позитиву.
Дякуємо за гостинність, чудову атмосферу і за унікальні знання всім працівникам музею, а надто нашим гідам!
Тож якщо Ви вирішуєте, щоб такого цікавенького побачити й дізнатись у Києві – сміливо замовляйте екскурсію в Музеї медицини. Вражень і відкриттів стане, як мінімум, на рік вперед.
Сайт музею: http://histomed.kiev.ua/
