Частина дванадцята статті 15 Закону України від 13.12.1991р. № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачає, що Національна академія наук України та національні галузеві академії наук України (в тому числі і Національна академія медичних наук України) здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України та своїх статутів, які приймаються загальними зборами відповідної академії і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 р. № 1913 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №732 від 13.07.2011р.) відповідно до статті 15 Закону України від 13.12.1991р. № 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" затверджено Статут Національної академії медичних наук України, прийнятий загальними зборами Академії 5 травня 1999 року.
Згідно п.20 Статуту вищим керівним органом Академії є загальні збори. У загальних зборах беруть участь з правом ухвального голосу дійсні члени і члени-кореспонденти, а з правом дорадчого голосу можуть брати участь іноземні члени, керівники всіх наукових установ Академії, представники наукової громадськості.
На підставі п.21 Статуту Загальні збори Академії зокрема, приймають Статут Академії та вносять до нього зміни і доповнення з наступним затвердженням Кабінетом Міністрів України, обирають президію, президента, віце-президентів та головного вченого секретаря Академії відповідно до положення про вибори президента, віце-президентів, головного вченого 2 секретаря і членів президії Академії, що затверджуються загальними зборами Академії.
П.26 Статуту передбачає, що Президент, віце-президенти обираються загальними зборами Академії терміном на п'ять років з числа дійсних членів Академії таємним голосуванням простою більшістю голосів.
Головний вчений секретар обирається загальними зборами Академії терміном на п'ять років з числа членів Академії або докторів наук таємним голосуванням простою більшістю голосів.
Інші члени президії Академії обираються загальними зборами терміном на п'ять років з числа дійсних членів Академії таємним голосуванням простою більшістю голосів. Розподіл обов'язків між членами президії встановлюється президією.
У голосуванні беруть участь дійсні члени і члени-кореспонденти Академії.
26.11.2015р. Верховною Радою України прийнято Закон України №848- VIII “Про наукову і науково-технічну діяльність”, який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.
Відповідно до ст.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26.11.2015р. №848-VIII “Про наукову і науково-технічну діяльність” цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Організація і порядок діяльності Верховної Ради України визначається виключно законами України (пункт 21 частини1 статті 92 Конституції України).
На підставі частини 1 статті 139 Закону України від 10.02.2010р. №1861- VI “Про Регламент Верховної Ради України” з наступними змінами підписані Президентом України закони публікуються в газеті "Голос України" та у 3 Відомостях Верховної Ради України. Публікація законів у цих друкованих засобах масової інформації вважається офіційною.
Закон України від 26.11.2015р. №848-VIII “Про наукову і науково- технічну діяльність” 15 січня 2016 року опубліковано в газеті "Голос України" №6 та у Відомостях Верховної Ради України № 3, стор. 5, стаття 25.
Таким чином Закон України від 26.11.2015р. №848-VIII “Про наукову і науково-технічну діяльність” набрав чинності 16 січня 2016 року, що також підтверджується відповіддю завідувача секретаріату комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Чижевського Б.Г. №04-23/19-2 від 19.01.2016р. – додаток №1.
Частина 1 статті 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26.11.2015р. №848-VIII “Про наукову і науково-технічну діяльність”, що набрав чинності 16 січня 2016 року Національна академія наук України, національні галузеві академії наук (в тому числі і Національна академія медичних наук України) у тримісячний строк приводять свої статути і структуру керівних органів у відповідність із цим Законом.
Слід зазначити, що Закон України від 26.11.2015р. №848-VIII “Про наукову і науково-технічну діяльність” 12 січня 2016 року було опубліковано в “Офіційному віснику України” №2.
Згідно п.1. Указу Президента від 10.06.1997р. №503/97 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” установлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний 4 вісник України"; газета "Урядовий кур'єр". Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета "Голос України", "Відомості Верховної Ради України".
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина 2 статті 8 Конституції України).
Як зазначено в п.1 листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009р. №Н-35267-18 вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов´язковими до виконання на території України. Тобто із цієї конституційної норми прямо вбачається, що укази та розпорядження Президента України є підзаконними актами, тому, звісно, вони мають меншу юридичну силу, ніж Конституція та закони України* .
Листом Міністерства юстиції України від 29.04.2011 № 5149-0-26-11-18 надано роз'яснення законодавства та повідомлено: «Щодо усунення суперечностей між положеннями нормативно-правових актів зауважуємо, що при розв'язанні таких правових колізій, як правило, застосовуються загальновизнані прийоми тлумачення правових норм (надання переваги нормі, що має вищу юридичну силу, а у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, який прийнято пізніше або який є спеціальним тощо).
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу (п.1 листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009р. №Н-35267-18).
Як зазначає заступник голови Вищого адміністративного суду України, секретар Пленуму Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович ієрархія нормативно-правових актів у правовій системі України залежно від їх юридичної сили є такою:
1) Основний Закон нашої держави (Конституція України);
2) міжнародні договори:
а) якщо законодавець не здійснив трансформацію цих норм у внутрішнє законодавство;
б) у разі колізії норм ратифікованого договору і норм національного права;
3) закони України;
4) укази Президента України;
5) постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України;
6) нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим, рад областей, міст Києва та Севастополя;
7) інші нормативно-правові акти України** .
* , ** – Смокович М. І. Проблеми визначення юридичної сили нормативно-правових актів під час вирішення адміністративних спорів / М. І. Смокович // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. – № 1. – С. 24.
Додаток:
1.відповідь завідувача секретаріату комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Чижевського Б.Г. №04-23/19-2 від 19.01.2016р.
