Мета заходу:
- обговорення ключових питань медичної реформи та її вплив на права людини,
- визначення досягнення та недоліків трансформацій, які відбуваються у сфері охорони здоров'я,
- підготовкарекомендацій за результатами круглого столу для органів влади з метою оптимізації "дорожньої карти" медичної реформи.
24 червня 2019 р. в інформаційному агенстві "Укрінформ" Національна академія медичних наук України спільно з Комітетом медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України провела круглий стіл на тему "Конституційне право людини на охорону здоров’я крізь призму медичної реформи", присвячений 23-річчю з дня прийняття Конституції України.
Участь в обговорпенні взяли:
- Віталій Цимбалюк – академік, президент НАМН України;
- Ольга Богомолець – голова Комытету Верховноъ Ради Украъни з питань охорони здоров'я;
- Ірина Сенюта – д.ю.н., голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, завідувач кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, президент ГО «Фундація медичного права та біоетики України»; Оксана Кашинцева – к.ю.н., керівник секції фармацевтичного права Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, завідувачка Центру гармонізації прав людини і прав інтелектуальної власності НДІ інтелектуальної власності НАПрН України;
- Вікторія Коваль – голова Професійної спілки працівників охорони здоров’я України;
- Лариса Матюха – д.м.н., професор, президент Української асоціації сімейної медицини, завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика;
- Валерій Піщиков – д.м.н., професор, керівник управління охорони здоров’я та санаторно-курортних закладів Державного управління справами;
- Володимир Онофрійчук – головний лікар Деражнянської центральної районної лікарні Хмельницької області.
Серед тем, що обговорювались:
- Роль медичної науки на сучасному етапі розвитку національної системи охорони здоров’я.
- Права людини та медична реформа: пошук нормативного балансу.
- Право людини на доступність лікарських засобів: ключові правореалізаційні проблеми та переваги.
- Реформа первинної медичної допомоги.
- Питання організації та управління медичного обслуговування населення на рівні високоспеціалізованої медичної допомоги в контексті реформи охорони здоров’я.
- Конституційні права медичних працівників.
Підсумкові матеріали:
Законодавчу базу для медреформи прийнято всупереч українському законодавству – голова профспілки медиків
Законодавчу базу для впровадження процесів трансформації охорони здоров’я було прийнято всупереч законодавству України.
Про це в Укрінформі під час круглого столу “Конституційне право людини на охорону здоров’я крізь призму медичної реформи” заявила голова професійної спілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Коваль.
“Практично уся законодавча база реформи медичної галузі прийнята всупереч українському законодавству, положенням та нормам генеральної та галузевої угод, з ігноруванням владою процедури погодження нормативно-правових актів та пропозицій профспілкової сторони. Законопроект про державні фінансові гарантії було прийнято, незважаючи на те, що він не відповідав Конституції України та ніс ризики для трудових прав медиків. Зокрема, через перетворення бюджетних закладів охорони здоров’я на комунальні некомерційні підприємства спостерігаються факти скорочення чисельності та штату працівників таких закладів”, – стверджує Коваль.
Вона наголосила, що у процесі перетворення на комунальні некомерційні підприємства є спроби незаконного застосування контрактної форми трудового договору для працівників закладів охорони здоров’я.
“Найбільше потерпає від звільнень середній медичний персонал та працівники ФАПів, фінансування яких НСЗУ не передбачила. Звільнення під час реорганізації відбувається, незважаючи на приписи частини 4 статті 36 КЗпП України, якою передбачено, що у разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Внаслідок відсутності нормативів навантаження у галузі зростає інтенсифікація праці медиків. Реорганізація закладів охорони здоров’я-бюджетних установ у комунальні супроводжується також укрупненням закладів, що призводять, зокрема, до закриття служби невідкладної допомоги, пунктів з надання медичної допомоги у віддаленій та малонаселеній місцевості, скасування практики відвідування лікарями пацієнтів вдома”, – сказала Коваль.
За її словами, після перетворення медзакладів на комунальні на них не розповсюджуються умови оплати працівників бюджетних закладів охорони здоров’я, зокрема, її диференціації.
“Таким чином медикам гарантується лише мінімальний рівень заробітної плати – умовна величина, що визначається щороку у законі про держбюджет. На 2019 рік – це 4 173 грн. Даний підхід абсолютно не враховує рівень освіти та кваліфікації працівників закладу охорони здоров’я, досвід, займану посаду та інші специфічні умови праці. Це призводить до “зрівнялівки” в оплаті праці лікарів, медсестер, інших працівників”, – зазначила голова медичної профспілки.
За словами Коваль, у сфері охорони здоров’я на сьогодні немає нових галузевих умов оплат праці, втрачено мотивацію до праці.
“МОЗ наголошує на доцільності “ринкових відносин” та “свободі домовленості” між керівниками лікарень та найманими працівниками щодо оплати праці. Водночас спостерігаються випадки безпідставного затягування оплати за договорами з первинкою”, – заявила Коваль.
Водночас вона підкреслила, що профспілка медичної галузі продовжує відстоювати позицію щодо необхідності проведення реформ у системі охорони здоров’я України на основі систематизованої нормативно-правової бази, узгодженої з законодавством та Конституцією України та забезпеченою достатнім фінансуванням.
“Це можливо лише за умов впровадження ефективної моделі функціонування галузі, створення гідних умов праці та оплати праці медичних працівників, а також забезпечення конституційних прав громадян на охорони здоров’я, медичну допомогу, рівний та справедливий доступ кожної людини до медичних послуг”, – сказала Коваль.
Вона також озвучила пропозиції медичної профспілки до Верховної Ради, Кабміну та МОЗ.
“Пропонуємо відтермінувати впровадження з 1 січня 2020 року реалізацію гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” для усіх видів медичної допомоги до завершення аналізу пілотного проекту на Полтавщині та прийняти закон про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування. Слід також затвердити державну програму соціально-економічного захисту медиків в умовах реформування, нормативи навантаження для медиків та умови оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств”, – сказала Коваль.
Минулого року із медичної галузі звільнилися понад 37 тис. працівників — голова профспілки
В Україні спостерігається значний дефіцит медичних кадрів, водночас за 2018 рік з галузі охорони здоров’я звільнилися понад 37 тис. працівників, переважно молодих фахівців.
Про це в Укрінформу під час круглого столу “Конституційне право людини на охорону здоров’я крізь призму медичної реформи” заявила голова професійної спілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Коваль.
“З медичної галузі за 2018 рік звільнилися понад 37 тисяч працівників. В основному звільняється молодь — це майбутнє країни, майбутнє галузі. Це при тому, що ми маємо кадровий дефіцит медиків. Так, кількість вакантних посад лікарів становить 22 635. Лікарів пенсійного віку — 24,5 %, молодших спеціалістів з медосвітою — 12,9 %”, – сказала Коваль.
За її словами, середній рівень зарплати в охороні здоров’я за квітень 2019 року склав 6 804 грн.
“У середньому лікарі первинної ланки (дані за квітень 2019 року) отримують від 1900 гривень до поодиноких випадків 22 тис. гривень на місяць. Водночас нам не зрозуміло, якою буде доля лікарів, яким вже скасовують декларації”, – сказала Коваль.
Відео із заходу: