Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету України

840
Доповідь президента НАМН академіка В. Цимбалюка на загальних зборах НАН та національних галузевих академій наук України на тему «Внесок Національної академії медичних наук України у розбудову незалежної української держави

23 серпня 2016 р. — у День державного прапора України та переддень 25-ї річниці Дня незалежності України — у Великій конференц-залі Національної академії наук (НАН) України відбулася дуже патріотична за форматом і вельми насичена за змістовним навантаженням та історичним звучанням подія: ювілейна сесія загальних зборів НАН України та національних галузевих академій наук України, присвячена 25-й річниці проголошення незалежності України.
Програмою зборів було передбачено доповіді керівників НАН України та галузевих академій наук про їх внесок у розбудову незалежної української держави, вирішення актуальних державних та суспільних проблем, а також виступи активних учасників подій кінця 1980-х — початку 1990-х років і провідних вчених, які відіграли вагому роль у суспільно-політичному житті та державотворчих процесах. Вів збори Володимир Горбулін, академік НАН України, директор Національного інституту стратегічних досліджень; слово, зокрема, тримали перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Олександр Співаковський, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, президент Національної академії медичних наук (НАМН) України, академік НАМН України Віталій Цимбалюк, президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, академік НАН України та НАПН України Василь Кремень, академік НАН України, Герой України Ігор Юхновський, член Президії НАН України, академік НАН України Микола Жулинський, президенти галузевих академій наук. На засіданні були присутні науковці різних сфер та щаблів, представники громадськості та ЗМІ, а також почесні гості — три колишніх Президенти України Леонід Кравчук (1991–1994), Леонід Кучма (1994–2004), Віктор Ющенко (2004–2008). У даному матеріалі ми зупинимося лише на тих доповідях та контекстах, що дотичні до спеціалізації нашого видання.

ОФІЦІЙНО

Після відкриття засідання та урочистого виконання Державного гімну України головуючий зачитав низку офіційних звернень, що надійшли на адресу ювілейної сесії загальних зборів НАН України та національних галузевих академій наук України. Так, у вітальному слові від Президента України Петра Порошенка, зокрема, сказано: «Ви присвятили своє життя важливій для країни царині, без якої неможливі утвердження миру й економічне зростання. Вірю, що завдяки вам українська наука знайде шлях до оновлення, гідно відповість на виклики сьогодення та виправдає сподівання громадськості. Переконаний, що ваш високий професіо­налізм, талант і відданість обраній справі і надалі сприятимуть утвердженню обраного нами європейського майбутнього, а також стануть запорукою ­інтеграції вітчизняної науки до світового інтелектуального простору». У зверненні до учасників зборів президента НАН України, академіка НАН України, Героя України Бориса Патона, зокрема, йдеться: «За чверть сторіччя, що минули відтоді, як Україна виборола собі право самостійно вирішувати власну долю, багато чого змінилося. Однак незмінним залишилося те, що націо­нальна інтелектуальна еліта, яка відіграла непересічну роль у здобутті нашою державою незалежності, продовжує наполегливо та самовіддано працювати на благо свого народу. Попри те, що наукова сфера перебуває сьогодні, на жаль, у вкрай складних умовах, Україна цілком обґрунтовано може пишатися своїми вченими та їх доробком, визнаним не лише на батьківщині, але й у світі. Розвиток фундаментальних і прикладних досліджень, експертна діяльність, науковий супровід базових галузей вітчизняної економіки, нові розробки та технології, впроваджені у виробничу практику, — без цього незалежна Україна не відбулася б, без цього є неможливим її подальший економічний та культурний розвиток у контексті цивілізаційного прогресу. Не одне покоління українських вчених зробили все можливе, аби Україна з’явилася на політичній мапі світу і заявила про себе як суверенна держава. Треба вірити, що зусилля наших попередників — великих дослідників та винахідників, які були духовними та моральними провідниками нації, — не були марними і надалі слугуватимуть надійним фундаментом, на якому ми розбудуємо наш спільний дім».

 

Доповідаючи про роль НАН України у побудові незалежної України, Володимир Горбулін підкреслив, що наука зав­жди була тим світочем, який, розсікаючи пітьму незнання та невігластва, прокладав шлях до світлого та цивілізованого людського буття — тож покликання науки є особ­ливо важливим у карколомні часи та часи випробувань. За всю свою історію НАН України ніколи не залишалася осторонь проблем, з якими стикалося суспільство. Вчені академії робили все можливе, аби незалежна Україна відбулася, докладали і продовжують докладати значних зусиль для інноваційного розвитку економіки, освіти та культури. Доповідач зауважив, що з набуттям Україною незалежності, в умовах розриву економічних зв’язків і фактично цілковитої руйнації галузевої науки, НАН України взяла на себе місію науково-технічного супроводу базових галузей національної економіки й окремих високотехнологічних виробництв, приділяє значну увагу модернізації вітчизняних державних і суспільних інститутів відповідно до європейських та світових стандартів. Насамперед, академія здійснила докорінну переорієнтацію усієї сфери своїх соціогуманітарних досліджень. Було започатковано або відновлено низку наукових напрямів і відповідно засновано нові наукові установи, вкрай необхідні для становлення незалежної держави; запроваджено практику щорічних національних доповідей з найбільш актуальних проблем суспільного розвитку; створено низку фундаментальних багатотомних, у тому числі енциклопедичних видань, серед яких
«Енциклопедія сучасної України»,
«Шевченківська енциклопедія»,
«Юридична енциклопедія»,
«Енциклопедія історії України»
;
розпочато роботу зі створення «Великої української енциклопедії»,
які разом з «Національним атласом України» мають стати обов’язковими візитівками України як суверенної держави (від себе додамо, що на шляху науково-просвітницького державотворення не відстає й фармацевтична галузь: протягом останнього десятиліття побачили світ вже три видання «Фармацевтичної енциклопедії» (НФаУ–МОРІОН, 2005; 2010; 2016). — прим. авт.).
Було особливо відзначено, що, розвиваючи насамперед фундаментальні дослідження, НАН України завжди була і зараз залишається орієнтованою на широке практичне використання наукових результатів, у тому числі — у соціально значущих сферах суспільного життя: свідченням цього є низка високоефективних академічних розробок для медицини та сфери охорони здоров’я, у галузі біотехнологій тощо. «Є одна очевидна істина, перевірена історією: без науки неможливі повноцінний суверенітет держави, її міжнародний авторитет та ефективна національна безпека. Тому обов’язок усієї академічної громади — не лише зберегти безцінні наукові надбання, створені видатними особистостями минулих епох і сучасності, але й примножити та передати їх у спадок наступним поколінням українців», — підсумував академік В. Горбулін, побажавши учасникам зборів плідної та натхненної роботи на благо народу України.

НАМН УКРАЇНИ — В АВАНГАРДІ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ

Віталій Цимбалюк (зазначимо, якраз напередодні, з нагоди 25-річчя незалежності України, він став повним кавалером ордена «За заслуги» — прим. авт.), обрав епіграфом для своєї доповіді на тему «Внесок Національної академії медичних наук України у розбудову незалежної української держави, вирішення актуальних державних та суспільних проблем» вислів Нобелівського лауреата Фредеріка Жоліо-Кюрі (1900–1958):

«Наука необхідна народові. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетворюється в колонію».

Починаючи ab ovo, оратор нагадав, що серед фундаторів Академії медичних наук СРСР були видатні українські вчені, імена яких складають славу загальносвітової медицини, — академіки Олександр Богомолець, Олександр Палладін, Микола Стражеско, Лев Громашевський, Борис Маньківський, Олександр Марзєєв, Володимир Філатов. А вже невдовзі пі­сля набуття Україною державного суверенітету — в листопаді 1992 р. — Верховна Рада України прийняла Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», який передбачає наступне: «Вищою науковою медичною установою України із статусом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України». На виконання закону, 24 лютого 1993 р. присутнім Президентом України Л. Кравчуком був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук України (а день в день через 7 років — 24 лютого 2010 р. — Указом також присутнього Президента України В. Ющенка їй було надано національний статус). Президентом-організатором академії став академік Олександр Возіанов; було призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік 13 наукових установ, що мали увійти до складу академії. Її очільниками були академіки Олександр Возіанов (1993–2011), Андрій Сердюк (2011–2016) та Віталій Цимбалюк (з 2016 по нині). Серед кардинальних завдань академії її керманич назвав визначення ­пріоритетних напрямків розвитку медичної нау­ки; здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в галузі медицини; створення конкурентоспроможного наукового продукту та розробка інноваційних технологій; впровадження нау­кових досліджень в практичну діяльність закладів охорони здоров’я; надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню України; підготовка кадрового наукового потенціалу країни.

Нині НАМН України — потужний ешелон нау­кових кадрів. За період існування академії співробітниками її установ захищено 642 докторських та 2262 кандидатських дисертації. Сьогодні в установах НАМН України працюють 40 академіків, 75 членів-кореспондентів, 17 065 працівників, 4223 наукових співробітники, 622 доктори та 1665 кандидатів наук, 1865 лікарів (з них вищої кваліфікаційної категорії — 57%, І кваліфікаційної категорії — 12,7%, ІІ — 9,2%). Члени НАМН України удостоєні державних нагород та звань: Герой Соціалістичної Праці — 7, Герой України — 9, заслужений діяч науки і техніки УРСР та України — 122, заслужений лікар України — 49, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — 100, лауреат премії НАМН України — 50. НАМН України має розвинуту матеріально-технічну базу; до її складу входять 36 наукових установ у 5 регіонах України (22 — у Києві, 9 — у Харкові, по 2 — у Львові та Одесі, 1 — у Дніпрі), 31 з них має клініки, оснащені високотехнологічним сучасним діагностичним та лікувальним обладнанням.

У царині науково-координаційної діяльно­сті пріоритетами НАМН України в галузі медичної науки до 2020 р. визначено: фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини, матеріали, технології (технології зниження втрат від соціально значущих захворювань, геномні та клітинні технології, біосинтетичні та біосенсорні технології, нано-, біо-, інформаційні технології, біоінженерія).

НАМН України видається близько 40 наукових періодичних видань, а лише протягом 2011–2015 рр. видано 1746 одиниць науково-методичної літератури (монографії, підручники, посібники, довідники тощо); 36 896 публікацій у фахових журналах, збірках наукових праць (з них в зарубіжних — 6394); зроблено 26 009 наукових доповідей (у тому числі на міжнародному рівні — 6116). Відбувається масштабне впровадження у практику охорони здоров’я результатів наукових досліджень (табл. 1). Лікувально-діагностична та методична діяльність установ НАМН України з року в рік демонструє стабільну, за деякими критеріями стрімку, динаміку (табл. 2). Серед пролікованих в закладах НАМН України 84% хворих віднесено до найвищих — ІІІ–V категорій складності (табл. 3), водночас кількість жителів Києва сягає близько 50%:

«А це найвищий рівень медичної допомоги в нашій державі — спеціалізована високотехнологічна допомога», — наголосив доповідач.

Таблиця 1 Впровадження в практику охорони здоров’я результатів наукових досліджень (період 2011–2015 рр.).
Критерій Кількість
Наукові пропозиції (нововведення) 5520
Впроваджено нововведень 4290
Розробки, використані у підготовці державних нормативних документів 2766
Число лікарів, що підвищили кваліфікацію на базі інститутів та на виїзних семінарах 241 171
Прочитано лекцій для медичного персоналу та населення 25 412
Таблиця 2 Лікувально-діагностична та методична діяльність установ НАМН України
Показник Рік
1993 2000 2015
Загальний ліжковий фонд (ліжок) 3825 5000 7297
Планова потужність поліклінічних відділень (відвідувань на добу) 2119 3277 5249
Прийнято пацієнтів в поліклінічних відділеннях 262 000 315 560 634 473
Проліковано хворих в стаціо­нарних відділеннях 62 500 73 296 147 960
Виконано оперативних втручань 29 454 34 473 80 739
Впроваджено в практику охорони здоров’я нових методів 292 825 846
Таблиця 3 Категорії складності хворих, пролікованих у закладах НАМН України (2015 р.).
Категорія Частка, %
I 7,1
II 8,9
III 27,4
IV 33,5
V 23,1


Окреслюючи досягнення установ НАМН Украї­ни у клінічній роботі (а це саме ті вагомі аргументи для суспільства та держави, — зокрема, для забезпечення гідного фінансування науки, — важливість яких підкреслювалася у наступних виступах представників як законодавчої, так і виконавчої гілок влади (див. нижче — прим. авт.), академік В. Цимбалюк, за браком часу, зупинився лише на деяких. Зокрема, вперше у світі: застосована керована гіпертермічна перфузія при операціях з приводу інфекційного ендокардиту (понад 3000 операцій: їх результати у 10 разів краще світових — 1,4% vs 15%, рівень рецидивів захворювання в 30 раз нижче — 0,7% vs 20%); розроблено та впроваджено «хірургію перших хвилин» — корекцію гастрошизису в перші хвилини (10–25) життя дитини; розроблена технологія хірургічного лікування ювенільного сколіозу з використанням «зростаючої» полісегментарної конструкції «Мост-2»; отримано експериментальні дані щодо протипухлинної дії рекомбінантного цитокіноподібного білка EMAP-II на гормонозалежний рак передміхурової залози людини; з’ясовано важливу патогенетичну роль цитокіну трансформуючого фактора росту бета-1 в активності перебігу неходжкінських лімфом і рівні протипухлинного захисту; проведено пересадку нейрогелю для усунення дефекту та відновлення функцій спинного мозку; здійснено нейротрансплантацію у хворих з органічними ураженнями головного мозку; комплексно вивчається мутагенна дія іонізуючої радіації у постраждалих від аварії на ЧАЕС тощо.


«Народні депутати часто мене запитують: а наскільки ж ви відомі в світі? хто про вас знає? Запевняю, академія веде активне міжнародне співробітництво. Прошу переконатися! — іноземними членами НАМН України є 30 відомих зарубіжних вчених; науковцi академії за цi роки спiвпрацювали з ученими багатьох країн — Франції, Японії, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, США та iн.; понад 500 науковців академії є членами понад 100 міжнародних наукових товариств, медичних професійних асоціацій, зарубіжних академій, радниками або експертами таких організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ тощо; академію внесено до електронної бази даних (регістру) Національних інститутів здоров’я (США), НАТО та Міжнародного центру наукових організацій, а 4 інститути НАМН України безпосередньо співпрацюють з Національними інститутами здоров’я США (див. нижче — прим. авт.); підписано угоду з науковцями Японії про спів­працю у галузі радіаційної медицини, з науковцями Південної Кореї — про співпрацю у галузі ядерної медицини тощо».

За період 2006–2015 рр. у рамках міжнародного наукового співробітництва установами НАМН України виконано 872 спільні наукові теми/проекти із зарубіжними установами та одержано 171 (3) грант; 4594 (28) науковці стали членами міжнародних організацій та 4787 (155) їздили у закордонні відрядження, у тому числі для навчання; було прийнято 2665 іноземних фахівців, у тому числі для навчання (дані у дужках: у тому числі молоді вчені віком до 35 років. — прим. ред.). Ця та інша активна діяльність академії широко висвітлюється для суспільства: протягом 2011–2015 рр. провідні фахівці НАМН України зробили 2603 виступи на телебаченні і 1309 — на радіо, опублікували 2853 статті в популярних виданнях.


Ще один аргумент, який справив серйозне враження на високу аудиторію, президент НАМН України надав у порівняльно-міжнародній площині: не обмежуючись кількісними даними, він провів вельми красномовну структуризаційну паралель між медичною наукою в Україні та США. «Побутує стереотип, що медичні академії наук існують лише на теренах пострадянського простору. Нічого подібного! У США є державна структура, заснована ще у 1887 р. як лабораторія гігієни, а у 1930 р. реорганізована в систему Національних інститів здоров’я (National Institutes of Health — NIH). Нині NIH складається з 27 національних інститутів та дослідницьких центрів (докладніше див. «Національні інститути охорони здоров’я у розвинених країнах світу» — «Щотижневик АПТЕКА», № 33 (1054) від 29 серпня 2016 р. — прим. ред.). Зверніть увагу на відповідність найменувань американських інститутів назвам наших академічних установ (табл. 4 — прим. ред.)! Практично один до одного. Абсолютно ідентичними є напрямки їх досліджень, вони працюють в одному ключі пошуків причин розвитку, способів профілактики та методів лікування тих чи інших захворювань… Лишень одна «дрібна» різниця: у 2015 р. 27 американських інститутів отримали від держави 30,3 млрд дол. США, а 36 українських — з труднощами 1,2 млрд грн.
Хіба це не переконлива ілюстрація того, як держава повинна ставитися до науки?!»
.

Таблиця 4 Аналогія між деякими закладами NIH США та установами НАМН України
NIH США НАМН України