Запровадження та розвиток телемедицини в Україні

543

Суттєвим впливом на виникнення необхідності надання медичної та реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини стала пандемія  COVID-19 та повномасштабна військова агресія рф проти України, оскільки наші громадяни стали вимушено обмежені у можливостях отримання своєчасних та якісних медичних і реабілітаційних послуг.

Згідно з даними нового дослідження, проведеного в кінці 2022 року ЄРБ ВООЗ та Факультетом наук про здоров’я Відкритого університету Каталонії – Співробітничого центру ВООЗ з питань електронної охорони здоров’я – у Європейському регіоні ВООЗ технології телемедицини відіграють важливу роль у скринінгу, діагностиці, веденні та лікуванні хвороб, а також   довгостроковому лікарському контролі за хронічними захворюваннями.

Під час пандемії COVID-19 завдяки цифровим технологіям країни отримали можливість продовжувати надавати пацієнтам життєво важливі послуги охорони здоров’я. Вже тоді телемедицина розглядалася як доступний і економічно вигідний підхід до надання якісної допомоги, зниження захворюваності та смертності.

Наразі в Україні працює низка пілотних проектів щодо надання медичної та реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану із застосуванням різноманітних телемедичних платформ – Teladoc Solo platform (США – Велика Британія), Rehabilitation Gaming System (Іспанія), Epiqar (США), System Carebits (Польща), Healthbot «Home Doctor» (Іспанія), телемедичні системи обробки медичних даних на базі штучного інтелекту Brainscan (Польща) та AIDOC (США), що створює можливості для швидкого розвитку і впровадження сучасних телемедичних технологій та інтеграцію в світову телемедичну спільноту.

07 вересня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини» від 09.08.2023 № 3301-IX, яким передбачено внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та  «Про екстрену медичну допомогу» з метою запровадження комплексного та системного підходу до формування та реалізації державної політики в частині розвитку телемедицини для збереження та зміцнення здоров’я нації шляхом підвищення якості й доступності медичних та реабілітаційних послуг, розширення можливостей для пацієнтів, підвищення ефективності управління та використання ресурсів охорони здоров’я.

Цим Законом уточнено та уніфіковано термінологію у сфері охорони здоров’я, зокрема:

телемедицина – комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб та є складовою електронної охорони здоров’я;

електронна охорона здоров’я (е-здоров’я, eHealth) – система взаємоприйнятних інформаційних відносин усіх суб’єктів сфери охорони здоров’я, які базуються на використанні методів, заходів та технологій із застосуванням цифрового середовища, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на підтримку сфери охорони здоров’я, включаючи медичні послуги, профілактичний нагляд за здоров’ям населення та його зміцненням, покращення якості та збільшення тривалості життя населення, медичну літературу та освіту у сфері охорони здоров’я, знання та дослідження, використання цифрових сервісів з метою отримання необхідної інформації, знань і навичок для надання медичної та/або реабілітаційної допомоги, виконання оперативних функцій системи громадського здоров’я”;

засіб телемедицини (телемедичний засіб) – будь-який технічний та програмний засіб та/або інший компонент інформаційної (автоматизованої) системи для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини;

метод телемедицини (телемедичний метод) – порядок дій з використанням технічних і програмних засобів та/або інших компонентів інформаційної (автоматизованої) системи, які в комплексній взаємодії забезпечують надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини;

теледіагностика – проведення діагностичних процедур із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій для обміну медичною інформацією, що включає, в тому числі, передачу зображень, результатів аналізів, інших обстежень, даних з медичного обладнання та будь-яких документів, що стосуються здоров’я”;

телеконсультування (телевідеоконсультування) – комунікація (взаємодія) двох або більше учасників (медичних (фармацевтичних) працівників та/або фахівців з реабілітації та пацієнтів) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій з метою надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги та профілактики”;

телемедична мережа – складова електронної охорони здоров’я, що становить сукупність телемедичних засобів і методів, надавачів медичних послуг та організаційно-технічних заходів для ефективної взаємодії між медичними працівниками, фахівцями з реабілітації та пацієнтами;

телеметрія – сукупність технологій та засобів, що дають змогу проводити дистанційне вимірювання показників стану здоров’я пацієнта, а також обробку та передачу інформації/даних про такі показники;

телереабілітація – складова телемедицини, що забезпечує надання пацієнтам реабілітаційної допомоги фахівцями з реабілітації шляхом телеконсультування (телевідеоконсультування) разом з обстеженням, телеметрії та в інших формах, що не суперечать законодавству, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;

цифрова компетентність працівників сфери охорони здоров’я – здатність упевнено, фахово, відповідально використовувати цифрові технології у професійній діяльності, а також для безперервного професійного розвитку з метою досягнення цілей охорони здоров’я, організації та надання медичної та/або реабілітаційної допомоги населенню, що охоплює, зокрема, цифрову та інформаційну грамотність, цифрову комунікацію та співпрацю, використання цифрових технологій, кібергігієну та кібербезпеку.

Цим Законом викладено у новій редакції стаття 35-6 «Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини» Основ законодавства України про охорону здоров’я, якою визначено, що медична та/або реабілітаційна допомога із застосуванням телемедицини передбачає можливість надання пацієнту медичних послуг методами і засобами телемедицини з використанням інформаційної, електронної комунікаційної та програмно-апаратної інфраструктури, засоби якої забезпечують взаємодію пацієнта з медичними працівниками та/або фахівцями з реабілітації.

Медична та/або реабілітаційна допомога із застосуванням телемедицини надається з метою забезпечення пацієнту своєчасного доступу до медичної та/або реабілітаційної допомоги, профілактики захворювань, діагностики, спостереження, контролю стану здоров’я пацієнта, його лікування та передбачає можливість надання пацієнту медичних послуг з використанням методів і засобів телемедицини.

Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини забезпечують заклади охорони здоров’я або фізичні особи – підприємці, які зареєстровані та одержали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Особливості застосування методів і засобів телемедицини при наданні екстреної, первинної, спеціалізованої та паліативної допомоги визначаються Міністерством охорони здоров’я України.

Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини здійснюється шляхом проведення телеконсультування (телевідеоконсультування), теледіагностики разом з обстеженням, телереабілітації та із застосуванням інших методів, що не суперечать законодавству, шляхом обміну персональними даними, медичною інформацією, медичними діагностичними даними в електронній формі між медичним працівником та/або фахівцем з реабілітації і пацієнтом або між медичними працівниками та/або фахівцями з реабілітації.

Надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини здійснюється з дотриманням вимог щодо збереження лікарської таємниці та конфіденційності інформації про стан здоров’я пацієнта, з дотриманням вимог законів України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, а також з дотриманням норм етики та деонтології надання медичної допомоги.

Порядок надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини визначається Міністерством охорони здоров’я.

У свою чергу, слід зазначити, що Порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 вересня 2022 року N 1695.  Цей Порядок визначає механізм організації та забезпечення надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації, який поширюється на заклади охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі – суб’єкти господарювання) у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом шести місяців після його припинення чи скасування.

Проте, цей Порядок потребує внесення змін з метою приведення його у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини» від 09.08.2023 № 3301-IX.

Телереабілітація застосовується з метою надання особі своєчасної реабілітаційної допомоги належної якості, зокрема якщо відстань і час є критичними чинниками її надання.

Останнім часом телереабілітація стає досить поширеною у процесі реабілітації як у стаціонарних так і в абмулаторних умовах.

По суті, в амбулаторних умовах телереабілітація – це самостійне виконання програми відновного лікування пацієнтом під дистанційним контролем і керівництвом лікаря-фахівця.

Одним із завдань телереабілітації для пацієнта є швидка соціальна і трудова адаптація, максимально можливе відновлення функцій, навичок самообслуговування і праці.

Основні переваги використання телереабілітації:

зниження кількості транспортувань пацієнтів;

поліпшення клінічної підтримки населення в сільській місцевості та невеликих містах;

підвищення доступності спеціалізованої медичної та реабілітаційної допомоги;

забезпечення стабільності і якості реабілітаційної допомоги в умовах кадрових проблем.

Тренування рухів за допомогою залучення нових технологій дозволяє виконувати більшу кількість повторень, технічно правильно виконувати рух, зацікавлювати та мотивувати пацієнта, корегувати інтенсивність рухів із заощаджуванням часу пацієнта.

На базі державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» функціонує Центр медико-психологічної реабілітації, в якому з  початку повномасштабної збройної військової агресії рф проти України (з 24.02.2022 до цього часу) пройшли реабілітацію понад 700 військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату та пошкодженнями головного мозку, з контузіями, мінно-вибуховими та травмами здавлювання, акубаротравмами та загостреннями хронічних хвороб.

Важливою складовою реабілітації військовослужбовців є застосування Центром медико-психологічної реабілітації високотехнологічного обладнання та систем з інтегрованим штучним інтелектом, завдяки якому можна отримати точні і об’єктивні показники ефективності занять та тренувань кожного пацієнта.

Реабілітаційні заходи здійснюються з використанням сучасного медичного та реабілітаційного обладнання, зокрема обладнання зі штучним інтелектом, яке показує ефективність результатів його застосування.

Центр медико-психологічної реабілітації став базою для впровадження інноваційного телемедичного продукту з реабілітації Rehabilitation Gaming System (RGS) у співпраці з розробником рішення Paul Verschure. Реабілітаційна ігрова система (RGS) — це новий реабілітаційний підхід, який пропонує індивідуальні та науково обґрунтовані тренінги для реабілітації когнітивних і моторних дефіцитів через пошкодження мозку за допомогою сучасних комунікаційних пристроїв та в ігровій формі.

Ключовими перевагами системи нейрореабілітації RGS є:

  • адаптивна та весела, оскільки адаптована до конкретних потреб кожного окремого пацієнта від гострої до хронічної фази після пошкодження головного мозку;
  • економічно ефективна, оскільки знижує витрати, оптимізуючі інтенсивність реабілітаційного навчання, діагностики та моніторингу;
  • клінічно підтверджена та схвалена експертами в галузі неврології та клініцистами, має сертифікацію медичного устрою 1 класу;
  • клініцисти можуть лікувати більше пацієнтів, підвищувати мотивацію та слідкувати за станом пацієнтів дома за допомогою об’єктивних звітів RGS;
  • орієнтована на пацієнта, оскільки повністю налаштовується і може бути персоналізована в залежності від стану пацієнта та здатності прогресувати;
  • здійснення постійного моніторингу, оскільки RGS має систему керування медичною інформацією (MIMS), яка забезпечує точні та об’єктивні показники ефективності тренувань пацієнта;
  • поліпшення мотивації RGS підвищує прихильність до лікування, залучаючи пацієнтів у центри реабілітаційного процесу за допомогою індивідуального терапевтичного підходу;
  • застосування системи RGS забезпечує адекватне рішення для лікування та реабілітації після отримання травм, контузії, порушення мозкової діяльності, внаслідок поранень та вибухів;
  • пацієнтам з такими хворобами як дитячий церебральний параліч, хвороба Альцгеймера, атаксія, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, травма спинного мозку, ЧМТ застосування системи RGS надає можливість отримати якісний продукт для проходження телереабілітації;
  • оскільки щороку стається 100 000–110 000 інсультів (понад третина з них – у людей працездатного віку) Реабілітаційна програма RGS допомагає більш швидко повернути пацієнта до нормального життя та роботи.

На сьогоднішній день, спостерігається тенденція до зростання кількості нових технологій, що створюються, зокрема для сфери фізичної реабілітації. Інноваційні технології покликані не тільки пришвидшити й урізноманітнити реабілітаційний процес, але й додати нових можливостей пацієнтам, що їх втратили. Тому, з кожним роком збільшується кількість програм і технічних засобів, які стають все більш популярними і доступними у реабілітаційних центрах по всьому світі.

На моє переконання, в Україні має бути побудована система реабілітації із застосуванням найкращих і сучасних практик!

Заступник директора ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України», Кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України      Ірина СИСОЄНКО