(29.04.1925 р.-03.11.2006 р.), академік Академії медичних наук України, обраний 22.03.1993 р. за спеціальністю патологічна фізіологія, академік HAH України (1992 р.), член-кор. РАМН (1988 р.), доктор медичних наук (1963 р.), професор (1965 р.), Заслужений діяч науки України (1985 р.), заступник директора (1968 р.-1996 р.), керівник відділу фізіології праці Інституту медицини праці АМН України (1968 р. -2002 р.).
Відомий вчений в галузі медицини праці. Дослідження присвячені механізмам розвитку, діагностиці та профілактиці стресу, передпатології та патології, що виникли під впливом трудової діяльності і факторів середовища.
Автор 336 наукових праць, зокрема 6 монографій, 12 підручників, довідників, посібників. Підготував 9 докторів і 47 кандидатів наук. Член правлінь Українських наукових товариств гігієністів та фізіологів (до 2002 р.), член редакційної ради ряду наукових журналів.
Заступник голови проблемної комісії з медицини праці ( по 2002 р.); член Наукової Ради з гігієни РАМН, Бюро Європейського відділення Міжнародної Асоціації медицини села, Міжнародної Комісії з професійного здоров'я (ІСОН).
Основні наукові праці: "Функції дихання при пневмоконіозах та пилових бронхітах" (1967 р.); "Вікова працездатність осіб розумової праці" (1979 р.); "Вплив умов праці на працездатність та здоров'я операторів" (1984 р.); "Фізіологія та гігієна розумової праці" (1987 р.); "Здоров'я та працездатність при розумовій праці" (1989 р.).
