Роз’яснення для державних установ НАМН України щодо реалізації права на відпустки та особливостей роботи за межами України в умовах воєнного стану

1161

Роз’яснення для державних установ НАМН України щодо реалізації права на відпустки під час воєнного стану

Воєнний стан у зв’язку з військовою агресією рф вніс корективи у різні сфери нашого життя, у тому числі й у трудову сферу. Одним з актуальних питань є питання надання відпусток у цей надскладний час.

Реалізація працівниками права на відпустки визначається Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки».

Проте, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, що встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність з дня його припинення або скасування, крім частини четвертої статті 13 та статті 15 цього Закону, які втрачають чинність з моменту завершення відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням керівника державної установи НАМН України може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану керівник державної установи НАМН України може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».

У період дії воєнного стану керівник державної установи НАМН України може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану керівник державної установи НАМН України на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження її строку.

Роз’яснення для державних установ НАМН України щодо особливостей роботи за межами України в умовах воєнного стану

У період воєнного стану працівники державних установ НАМН України не мають права працювати за межами України навіть дистанційно та отримувати за це заробітну плату, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 № 481 «Деякі питання організації роботи працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану для працівників державних установ, зокрема державних установ НАМН України, за рішенням їх керівника може запроваджуватися дистанційна робота за наявності організаційної і технічної можливості для виконання їх обов’язків.

Робота працівників та керівників державних установ за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку.

У разі перебування працівників державних установ в робочий час поза межами робочого місця в Україні без відповідного рішення або перебування в робочий час за кордоном, за винятком перебування у відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Разом з цим, за змістом статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану керівник державної установи за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку повинен надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Голова Офісу реформ НАМН України,

Заслужений юрист України

Ірина СИСОЄНКО