Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», м. Київ
Пандемія COVID-19 стала викликом для життєдіяльності дітей. Під час карантину відбулись зрушення способу життя учнів, зокрема, це стосується тривалості сну, сидячої поведінки, екранного часу, рухової діяльності, форм навчання. Ми проаналізували вплив цих змін на психічне здоров’я дітей і підлітків з метою оптимізації їх життєдіяльності під час аналогічних викликів.
Частка дітей з депресивними проявами підвищилась у 2021 році на 7,0 % порівняно з 2020 роком, а частка дітей з тривожними розладами за цей період знизилась на 6,8 %.
Впровадження карантинних заходів у зв’язку з пандемією COVID-19 зумовило використання дистанційних форм навчального процесу. Це такі формати як «Всеукраїнська школа онлайн»; синхронне е-навчання вчителя з класом; асинхронне е-навчання; завдання вчителя для самостійної роботи у різних месенджерах або соціальних мережах.
Несприятливим варіантом дистанційного навчання є формат «завдання вчителя для самостійної роботи у месенджерах», при якому ймовірність патологічного підвищення тривожності та депресії у школярів вища в 1,6 разів, ніж при інших формах навчання.
Найбільш сприятливий формат – це «синхронне е-навчання вчителя з класом». Про наявність синхронного онлайн навчання як самостійної форми викладання, так і у поєднанні з іншими формами, весною 2020 року повідомило 48 % респондентів, у 2021 році – 80 %. Це позитивний процес, оскільки встановлено, що під час цього формату спостерігається зниження показників тривожності та депресії у школярів. Ймовірність патологічного підвищення тривожності та депресії у школярів при відсутності синхронного е-навчання вища в 1,8 разів, ніж при його наявності.
Важливим здоров’язберігаючим засобом є достатня рухова активність. Середня тривалість загальної рухової активності дітей під час карантину становила близько 2,5 год/добу при оптимальному рівні 4,5-5,5 год. Підвищення тривалості загальної рухової активності під час впровадження карантинних заходів на 70 хв/добу знижує ймовірність тривожно-депресивних порушень у хлопців на 52 %, а у дівчат майже вдвічі.
Відомо, що для підтримання оптимального розвитку дітей та підлітків тривалість прогулянок на свіжому повітрі повинна бути не менше 60 хвилин на добу, але частка дітей та підлітків, що мали таку тривалість прогулянок під час карантинних заходів 5-7 разів на тиждень становила лише 10,3 %. До запровадження ж карантину частка школярів з тривалістю прогулянок більше 1-2 год/добу становила 48,5 %.
Висока соціальна ізоляція (тобто постійне перебування у квартирі під час карантину) призводить до підвищення шансів тривожно-депресивних розладів в 2,2 рази у хлопців і в 2,9 рази у дівчат.
Отже, запобіганню або зниженню проявів депресії і тривожності у дітей під час карантинних заходів сприяє дотримання оптимального рівня рухової активності (відповідно до рекомендацій), регулярне (щоденне) перебування на свіжому повітрі, застосування синхронного е-навчання вчителя з класом з рівномірною тривалістю, яка становить 30-40 % від загального навчального навантаження.
